Рішення № 18475747, 08.09.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2011 Справа № 5024/1233/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Перепелко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 87735 грн. 28 коп.

за участю представників

позивача - не прибув;

відповідача - не прибув.

Строк вирішення спору, встановлений частиною 1 статті 69 ГПК України, продовжено до 09.09.2011 року за клопотанням позивача ухвалою суду від 21.07.2011 року.

Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з відповідача 79948 грн. 24 коп. заборгованості за оренду рухомого складу - цистерн, 4109 грн. 65 коп. пені, 2881 грн. 97 коп. інфляційних втрат, 795 грн. 42 коп. 3% річних.

Позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду від 21.07.2011 року, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду від 21.07.2011 року, проте відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

У зв'язку з цим справа, відповідно до статті 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами укладено Договір оренди №21/10а від 14 жовтня 2010 року (далі - договір), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування майно, а саме - рухомий склад - цистерни, придатні для перевезення харчових наливних вантажів.

За актом від 20 жовтня 2011 року прийому-передачі рухомого складу до договору №21/10а від 14 жовтня 2010 року позивач передав відповідачу наступні цистерни: №№ 51134567, 51134179, 51135184, 51134617, 51134328, 51135226, 51134708, 51135275, 51135234, 51134856, 51134906, 51135242, 51134773, 51135382, 51135325.

Згідно Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №О-382 за жовтень 2010 р., №О-409 за листопад 2010 р., №О-441 за грудень 2010 р. та реєстрів на оренду цистерн у грудні 2010 р. - лютому 2011 р. відповідач зобов'язаний був сплатити відповідачу за користування рухомим складом 315700 грн.

Відповідно до пункту 3.4. договору відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату у формі попередньої оплати за перший місяць протягом трьох банківських днів після фактичної передачі рухомого складу в оренду, на підставі відповідних Актів прийому-передачі; наступна оплата оренди проводиться щомісяця, в термін 5 банківських днів після початку поточного місяця на підставі рахунку.

Крім того, пунктом 3.5. договору передбачено обов'язок відповідача оплачувати доставку рухомого складу після закінчення строку оренди до станції приписки, або іншу залізничну станцію на території України.

З актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №О-450 та №О-451 вбачається, що вартість витрат по оплаті залізничних провізних платежів при відправці порожніх цистерн становить 2616 грн.

Також, відповідно до пункту 4.1.4. договору по закінченню терміну оренди повернути рухомий склад на погоджену сторонами станцію на території України, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, справним, попередньо очищеним без залишків вантажу (випареним). Якщо рухомий склад повертається не випареним, то орендар (відповідач у справі) відшкодовує орендодавцю (позивачу у справі) витрати, які поніс орендодавець на промивку/пропарку рухомого складу та вартість тарифу до наступної станції наливу.

Актом виконаних робіт від 22 грудня 2010 року підтверджується, що позивачем понесені витрати з промивки, пропарки та дегазації вагоно-цистерни №51134328 в розмірі 3583 грн. 92 коп.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був перерахувати відповідачу 320848 грн. 24 коп.

Відповідачем обов'язки по договору виконані частково - сплачено позивачу 240900 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 79948 грн. 24 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивачем обґрунтовано нараховані відповідачу 2881 грн. 97 коп. інфляційних втрат та 795 грн. 42 коп. 3% річних.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку пунктом 6.2. договору сторонами було обумовлено, що за несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково), орендар сплачує орендодавцю пеню за кожний день прострочки шляхом перерахування коштів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Аналіз наведених норм законодавства та змісту Договору щодо стягнення пені дає підстави для висновку, що сторони при укладанні Договору не досягли згоди щодо розміру пені, оскільки ставка НБУ є величиною змінною і необхідно зазначити, за який саме період вона береться.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає, як заявлена безпідставно.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" (вул. Індустріальна, 19, м. Нова Каховка Херсонської області, код ЄДРПОУ 33867229) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс" (вул. Приморська, 40, м. Одеса, код ЄДРПОУ 30646621) - 79948 грн. 24 коп. заборгованості за оренду рухомого складу, 2881 грн. 97 коп. інфляційних втрат, 795 грн. 42 коп. 3% річних, 836 грн. 26 коп. витрат по сплаті державного мита та 224 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 13.09.2011 р.