Рішення № 18475686, 01.09.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2011 Справа № 5024/1149/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок», м. Херсон

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 6780,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник довіреність б/н від 02.02.2011 р.

від відповідача: не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок»(позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованості за договором оренди у сумі 6780,00 грн. та зобов»язання звільнити торгове місце. 09.08.2011 року у відповідності до вимог ст.22 ГПК України позивачем подано заяву, в якій він зменшив суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача 4416,00 грн. В судовому засіданні представник позивача наполягав на стягненні з відповідача 4416,00 грн. та просив зобов»язати відповідача звільнити торгове місце.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист: у судові засідання не з»являвся, направляв до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд, у відповідності до ст..75 ГПК України, проводить її розгляд за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

1 вересня 2010 року між позивачем та відповідачем укладений договір оренди торгового місця (далі Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування торгове місце, розташоване на території ТОВ «Шуменський ринок», під торгівлю рибою.

Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.9 Договору оренди орендна плата складає 1067,00 грн.

Суд звертає увагу сторін на те, що умовами договору не передбачено передачу торгового місця актом приймання-передачі.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В порушення умов договору та вищенаведених норм чинного законодавства орендар заборгував позивачеві 4416,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4416,00 грн.

Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 782 ЦК України, якою передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, - 31 травня 2011 року позивач направив відповідачу повідомлення про відмову від договору та вимогу про звільнення торгівельного місця. Частиною другою ст..782 ЦК України передбачено, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

За твердженням позивача, станом на день розгляду справи відповідач не звільнив торгівельне місце та не сплатив заборгованість.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог про зобов»язання відповідача звільнити займане торгівельне місце в рибному павільйоні ТОВ «Шуменський ринок».

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Оскільки позивач сплатив державне мито в сумі 205,00 грн., надлишково сплачене державне мито в сумі 18,00 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Суд оголошує вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 759, 782 ЦК України, ст. 193, ГК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/рахунок невідомий, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок»(73000, м.Херсон, вул.Миколаївське шосе, 28, кв.28, р/р невідомий, код ЄДРПОУ 24944421) 4416,00 грн. заборгованості з орендної плати, 102,00 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зобов»язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити займане торгівельне місце в рибному павільйоні ТОВ «Шуменський ринок». Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 07.09.2011 р.