Постанова № 18474190, 21.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2011 № 21/027-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Гольцової Л.А.

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_2 представник, дов. № 010-01/2753 від 21.04.2010;

від відповідача:не викликався та не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від третьої особи:ОСОБА_3 представник, дов. № 1129 від 13.04.2011;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на рішенняГосподарського судуКиївської області від25.05.2011

у справі№ 21/027-11 (суддя Ярема В.А.)

за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод дверних систем"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_4

простягнення 172 926,09 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 22.08.2011, 31.08.2011 розгляд апеляційної скарги відкладався на 31.08.2011 та 21.09.2011, відповідно.

Згідно зі ст.ст. 77, 69, 99 ГПК України розгляд апеляційної скарги продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.05.2011 у справі № 21/027-11 провадження у справі № 21/027-11 в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 15 985,24 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 640,85 грн. заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом та 747,00 грн. пені припинено; в решті позовних вимог відмовлено; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 173,73 грн. державного мита, 23,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що уточнення позовних вимог, викладених в уточненому розрахунку позивача від 18.05.2011, судом не приймається в силу їх невідповідності вимогам ст. 22 ГПК України; сплачена відповідно до кредитного договору № 27108К21 позивачу сума коштів у розмірі 24 110,00 грн., за наданими представником суду копіями квитанцій № 12901 від 29.04.2011, № 5904 від 10.05.2011 № 6043 від 23.05.2011, № 16709 від 24.05.2011, не була врахована позивачем при визначенні розміру заборгованості відповідача у межах заявлених вимог у даній справі, тому відповідачем свої обовязки за кредитним договором у частині сплати відсотків за користування кредитом, комісії за управління кредитом, протягом спірного періоду та пені за неналежне виконання умов договору, виконані у повному обсязі; оскільки позивачем не доведено наявності у сукупності обох елементів, з наявністю яких повязується виникнення у позивача права вимоги дострокового повернення кредиту в порядку п.6.2 договору, суд дійшов висновку, що вимога позивача про дострокове стягнення з відповідача 155 553,00 грн. решти неповернутого кредиту є необґрунтованою.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2011 у справі № 21/027-11 скасувати з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 27108К21 від 12.09.2008 в загальній сумі 156 300,00 грн., з яких заборгованість за кредитом 155 553,00 грн., пеня 747,00 грн. та судові витрати.

Апеляційна скарга обгрунтовується наступними доводами.

Скаржник не згоден із висновком суду першої інстанції про неприйняття уточнення позовних вимог, викладених в уточненому розрахунку позивача від 18.05.2011, у звязку з невідповідністю вимогам ст. 22 ГПК України, як із таким, що суперечить положенням ГПК України. На думку скаржника, предмет позову позивачем не змінювався, було лише зменшено суму позову за тими ж вимогами, які були заявлені у позовній заяві.

Як вважає скаржник, суд першої інстанції, посилаючись на п.п. 6.1.1, п.6.2 кредитного договору, дійшов необґрунтованого та незаконного висновку щодо відсутності підстав для дострокового стягнення з відповідача основного боргу (кредиту) в розмірі 155 553,00 грн., тому що п.6.2 тлумачить інакше, ніж зміст цього пункту; необхідності існування у сукупності двох елементів у подальшому, в тому числі після заявлення вимоги про дострокове погашення кредиту та сплати прострочених платежів за кредитним договором, сторони у договорі не передбачили.

Крім того, п.6.2 кредитного договору необхідно розглядати у системному звязку з іншими умовами договору, зокрема, визначеними в п.п. "г" п.п. 3.6.2.

Скаржник не згоден із висновком суду першої інстанції, що за рахунок суми 24 110,000 грн., сплачених згідно з квитанціями № 12901 від 29.04.2011, № 5904 від 10.05.2011, № 6043 від 23.05.2011, № 16709 від 24.05.2011, було здійснено погашення заборгованості відповідача по сплаті процентів за користування кредитом, нарахованих та несплачених за період з жовтня 2010р. по лютий 2011р. в розмірі 15 985,24 грн., комісії за управління кредитом, нарахованої та несплаченої за період з жовтня 2010р. по лютий 2011р. в розмірі 640,85 грн. та пені в сумі 747,00 грн., тому що, враховуючи положення п.п. 3.7.4 кредитного договору, внесені третьою особою (поручителем) кошти були направлені позивачем у першу чергу на погашення прострочених процентів за користування кредитом, нарахованих та несплачених за період з жовтня 2010р. по квітень 2011 в розмірі 22 442,85 грн. та в другу чергу на погашення комісії за управління кредитом, нарахованої та несплаченої за період з жовтня 2010р. по квітень 2011р. в розмірі 897,19 грн. Кошти в сумі 750,00 грн., які були внесені на підставі квитанції № 16709 від 24.05.2011 на поточний рахунок фізичної особи, не були направлені на погашення пені, нарахованої в загальній сумі 747,00 грн. за період з вересня 2010р. по лютий 2011р. по прострочених процентах та комісії.

Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 22.08.2011 у справі № 21/027-11 позивачем надано письмове додаткове пояснення від 26.08.2011.

16.09.2011 позивачем подано клопотання про скасування рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2011 у справі № 21/027-11 та припинення провадження у справі, оскільки на даний час спір врегульовано сторонами шляхом погашення відповідачем боргу в загальній сумі 156 300,00 грн., а саме 07.09.2011 відповідачем перераховано заборгованість за кредитом в розмірі 155 553,00 грн. та 16.09.2011 поручителем відповідача здійснено погашення пені в сумі 747,00 грн.

Розглянувши подане позивачем клопотання щодо припинення провадження у справі на зазначеній у клопотанні підставі, апеляційна інстанція залишає його без задоволення, враховуючи відсутність підстав, передбачених ГПК України, адже суд апеляційної інстанції переглядає рішення на дату його прийняття, а зазначені суми були перераховані після прийняття оскаржуваного рішення, тому такі перераховані кошти підлягають врахуванню на стадії виконавчого провадження.

У запереченні на апеляційну скаргу третя особа просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та вказує на те, що після того, як поручителю стало відомо про наявність боргу, ним було сплачено заборгованість, що підтверджується копіями квитанцій № 12901 від 29.04.2011, № 5904 від 10.05.2011, № 6043 від 23.05.2011, № 16709 від 24.05.2011, у загальній сумі 24 110,00 грн., у той час як предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про стягнення з відповідача 17 373,09 грн.; подія невиконання зобовязання у розумінні п.6.1 договору, яка покладена позивачем в основу обгрунтування позовної вимоги дострокового повернення кредиту, на момент прийняття рішення у даній справі не існувала; із наявних у справі витягів з позичкових рахунків відповідача випливає, що на дату прийняття рішення заборгованість відповідача обліковується як непрострочена, тобто строк виконання якої не настав.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи, врахувавши письмове пояснення позивача, заперечення третьої особи, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за кредитним договором № 27108/К21 від 12.09.2008 станом на 01.03.2011, яка становить загальну суму 172 926,09 грн. та складається із заборгованості за кредитом у розмірі 155 553,00 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом 15 985,24 грн., заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом 640,85 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків і комісії за управління кредитом у загальному розмірі 747,00 грн. та судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та відповідачем укладено кредитний договір № 27108К21.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.4.1 договору № 27108К21 банк відкриває відповідачу, за договором позичальнику, невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору; кінцевий термін погашення кредиту: 11.09.2013; а відповідач зобовязаний погасити кредит у строк, визначений у п.3.2 цього договору, згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень відповідача. Також у п. 3.2 кредитного договору № 27108К21 сторони погодили умови про обовязок сплати, розміри, у тому числі процентів, плати за управління кредитом.

Сторонами погоджено графік надання та погашення кредиту, який є додатком 1 до кредитного договору № 27108К21.

У подальшому сторонами укладені додаткові угоди до кредитного договору № 27108К21: № 27108К21-1 та графік надання та погашення кредиту, який є додатком № 1 до додаткової угоди від 08.10.2008; № 27108К21-2 від 08.12.2008; № 27108К21-3 від 06.01.2009; № 27108К21-4 від 07.05.2009; № 27108К21-5 від 20.11.2009; № 27108К21-6 від 06.01.2010; № 27108К21-7 від 26.02.2010.

Згідно із заявками відповідача на переказ кредитних коштів від 08.10.2008 за №№ 1, 2 та від 24.10.2008 №№ 4, 5 банком перераховані кошти у загальному розмірі 382 053,00 грн. за автотранспортні засоби продавцям відповідача.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серія А 01 № 370608 та довідки АА № 206451 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) 08.05.2009 назву Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" змінено на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України, який згідно зі ст. 108 ЦК України є правонаступником відкритого акціонерного товариства.

30.09.2009 між позивачем, третьою особою та відповідачем укладено договір поруки № 27109Р16, згідно з п.3.1 якого третя особа, за договором поручитель, зобовязався солідарно відповідати за виконання відповідачем основного зобовязання, а також відшкодовувати витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного виконання основного зобовязання, передбаченого кредитним договором № 27108К21 зі змінами та додатками.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п.п. 3.5.1, 4.1.1 кредитного договору № 27108К21 відповідач сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному у п.3.2 цього договору; такі проценти перераховуються щомісяця і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця на рахунок, зазначений у п.3.8 цієї угоди; плата за управління кредитом підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, на рахунок, зазначений у п.3.8 цього договору.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.

Статтями 525 та 629 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановленого договором або законом; договір є обовязковим для виконання сторонами.

10.02.2011 банком надіслано відповідачу вимогу про усунення порушень від 07.02.2011 № 040-29/901, у якій, у звязку з порушенням умов п.п. 3.5.1, 4.1.1 кредитного договору № 27108К21 щодо сплати процентів за користування кредитом та інших належних до сплати платежів, зазначених у цій вимозі, на підставі п.п. 3.2.9, 3.6, 3.6.2, 6.1, 6.1.1, 6.2, 7.2 кредитного договору, керуючись ст. 1054, ч.2 ст. 1050 ЦК України, банк вимагав від відповідача протягом 10-ти календарних днів з дня отримання даної вимоги повернути отримані за кредитним договором кошти в сумі 155 553,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом, комісії, штрафні санкції та інші платежі, що підлягають сплаті на дату погашення кредиту.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0006668 7 зазначена вимога одержана відповідачем 15.02.2011.

У вказаний 10-денний строк, а також на момент предявлення позову відповідачем суми, зазначені у вимозі банку від 10.02.2011, не були сплачені, у тому числі не погашено прострочені проценти за користування кредитом та прострочені комісії.

Також відповідач не оспорював наявність заборгованості.

Відповідно до п.3.6.2 п.п (г) договору № 27108К21 відповідач зобовязаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом та інших належних до сплати платежів за цим договором протягом 10 календарних днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення, у разі, якщо відбувся інший, крім зазначеного у п.п. (а) (в) цього пункту договору випадок, передбачений цим договором чи гарантійними документами як підстава дострокового погашення кредиту та/або звернення стягнення на майно.

Сторонами за кредитним договором № 27108К21 погоджено в п.6.1 та п.п. 6.1.1 умови про те, що несплата відповідачем банкові у строк платежів з погашення кредиту чи будь-якої суми, належної до сплати згідно з цим договором, або невиконання будь-якої іншої умови та/або зобовязання за цим договором повинна тлумачитися як подія невиконання зобовязання.

В п.6.2 та п.п. (б) договору № 27108К21 передбачені наслідки невиконання зобовязань та встановлено, якщо подія невиконання зобовязань сталася і триває, банк здійснює повідомлення відповідача за змістом зазначеним у цьому підпункті; у випадку порушення 10-денного строку сплати, банк набуває право здійснити договірне списання коштів за кредитом, процентами та іншими платежами, нарахованими згідно з цим договором з метою погашення заборгованості відповідача та/або звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобовязань відповідача.

Таким чином позовні вимоги позивача у частині стягнення суми сплати заборгованості за кредитом у розмірі 155 553,00 грн. є такими, що грунтуються на умовах договору № 27108К21.

Згідно з ч.2 ст. 193 ГК України порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п.7.2 договору № 27108К21 у разі невиконання зобовязань згідно з п.п. 3.4.1, 3.5.1, 4.1 цього договору відповідач сплачує банкові пеню, яка нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п.3.2 цього договору.

Відповідачем не оспорювався розрахунок позивача, доданий до позовної заяви.

Після предявлення позову, за квитанціями № 12901 від 29.04.2011, № 5904 від 10.05.2011, № 6043 від 23.05.2011, № 16709 від 24.05.2011, третьою особою перераховано позивачу кошти у загальній сумі 24 110,00 грн., із вказуванням призначення платежу внесок коштів на рахунок фізичної особи.

Позивачем до матеріалів справи було надано новий розрахунок заборгованості, як пояснено позивачем у письмовому додатковому поясненні від 26.08.2011, зазначений розрахунок є уточненим розрахунком, який надано до суду першої інстанції 18.05.2011 та є заявою про зменшення розміру позовних вимог, поданою у порядку ст. 22 ГПК України.

Апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зазначене уточнення позивачем позовних вимог не підлягає прийняттю через невідповідність вимогам ст. 22 ГПК України.

Зменшенням розміру позовних вимог є зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Відповідно є висновок, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (п.3.7 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/287 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зі змінами).

Твердження в апеляційній скарзі, що подане позивачем 18.05.2011 уточнення позовних вимог є зменшенням позовних вимог, не відповідає змісту уточненого розрахунку, у якому вказано заборгованість по платі процентів та суми комісії за управління кредитом за квітень 2011р., у той час, як позовні вимоги були предявлені у цій частині за період із жовтня 2010р. по лютий 2011р., тобто, в уточненому розрахунку позивачем змінено предмет позову.

Згідно зі ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог; до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Уточнений розрахунок позивачем подано після початку розгляду судом справи по суті.

Із висновком суду першої інстанції про відсутність права у позивача на дострокове повернення кредиту, оскільки, таке право в порядку п.6.2 договору повязується із наявністю у сукупності обох елементів, а саме, настання події невиконання зобовязання та її існування, а третьою особою кошти позивачу були перераховані, апеляційна інстанція не погоджується, як із таким, що не відповідає умовам кредитного договору № 27108К21 та матеріалам справи.

Відповідно до ч.1 ст. 199 ГК України за погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобовязань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу; до відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 546 ЦК України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В ст. 6 та в п.6.2 кредитного договору № 27108К21 передбачено, які події є подіями невиконання зобовязань та наслідки невиконання зобовязань.

В п. 6.2 погоджено порядок вжиття заходів позивача у разі, якщо сталася і триває подія невиконання зобовязань та обовязок відповідача, а саме, сплатити зазначену в повідомленні банка суму протягом 10-ти банківських днів з дати отримання повідомлення.

Також обовязок відповідача здійснити дострокове погашення кредиту протягом 10-ти календарних днів з дня отримання письмової вимоги банку передбачений умовами п.3.6.2 п.п. (г) кредитного договору № 27108К21.

Однак, відповідач після одержання вищевказаного повідомлення банку, у зазначені 10-ти денні терміни заборгованість по платежах не сплатив.

На момент предявлення позову мала місце і заборгованість відповідача і тривало невиконання відповідачем зобовязань за кредитним договором № 27108К21.

Та обставина, що після предявлення позову третьою особою перераховані позивачу кошти, розмір яких погашає прострочену заборгованість по відсотках та комісії, не звільняє відповідача від відповідальності за прострочення сплати заборгованості перед позивачем, адже порушення мало місце.

Оскільки умовами кредитного договору № 27108К21 не передбачено умовою застосування права позивача на вимогу дострокового повернення кредиту таку, як місце облікування цієї суми, то вказування третьої особи на те, що на дату прийняття рішення заборгованість позивача обліковується, як непрострочена, немає підстав прийняти до уваги, оскільки зазначена обставина не впливає на права позивача.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що сума пені у розмірі 747,00 грн. за прострочку сплати відсотків та комісії за період з 01.09.2010 по 28.02.2011 залишилась несплаченою після перерахування третьою особою коштів за квитанціями №№ 12901, 5904, 6043, 16709, не підтверджені матеріалами справи.

В апеляційній скарзі зазначено, що внесені третьою особою кошти були направлені позивачем у першу чергу на погашення прострочених процентів за користування кредитом, нарахованих та несплачених за період з жовтня 2010р. по квітень 2011р. в розмірі 22 442,85 грн. та в другу чергу на погашення комісії за управління кредитом, нарахованої та несплаченої за період з жовтня 2010р. по квітень 2011р., в розмірі 897,19 грн. Щодо решти коштів, із загальної суми, перерахованої за вищевказаними квитанціями, у розмірі 769, 96 грн.(24 110,00-(22 442,85+897,19), то позивачем не надано доказів наявності підстав, передбачених кредитним договором № 27108К21, для її зарахування у рахунок іншої вимоги, ніж вимоги про сплату 747,00 грн. пені, тому зазначена сума підлягає віднесенню на погашення нарахованої позивачем пені.

Оскільки заборгованість по сплаті прострочених процентів, по комісії та пені за прострочення сплати процентів та комісії погашена після предявлення позову то апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції про припинення провадження у цій частині позову на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, з віднесенням згідно зі ст. 49 ГПК України судових витрат на відповідача винну сторону в доведенні господарського спору до суду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню у частині відмови в решті позовних вимог та прийнятті у цій частині нового рішення про задоволення позову у частині стягнення 155 553,00 грн. заборгованості за кредитом.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 104 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2011 у справі № 21/027-11 частково скасувати, у частині відмови в решті позовних вимог.

3. В резолютивній частині рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2011 у справі № 21/027-11 пункт 1 залишити без змін, доповнивши його першим реченням наступного змісту: "Позов задовольнити частково".

4. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2011 у справі № 21/027-11 викласти у наступній редакції: "2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод дверних систем" (08063, Київська обл., Макарівський р-н, с. Лишня, вул. Набережна, 11-Д, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32586994) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00032112) 155 553,00 грн. заборгованості за кредитом, 1 729,26 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Пункти 3 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2011 у справі № 21/027-11 виключити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод дверних систем" (08063, Київська обл., Макарівський р-н, с. Лишня, вул. Набережна, 11-Д, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32586994) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00032112) 777,77 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

7. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

8. Справу № 21/027-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддяРопій Л.М.

СуддіРябуха В.І.

Гольцова Л.А.

26.09.11 (відправлено)