Постанова № 18474189, 21.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2011 № 10/58

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Гольцової Л.А.

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1. представник, дов. № 275 від 30.06.2011;

від відповідача:ОСОБА_2. представник, дов. № 03-19/5633 від 16.08.2011;

від третьої особи:не викликався та не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради

на рішення Господарського судуЧернігівської області від19.05.2011

у справі№ 10/58 (суддя Мурашко І.Г.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 21 Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

доУправління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Головне управління державного казначейства України у Чернігівській області

простягнення 208 558,82 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 та 29.08.2011 розгляд апеляційної скарги у справі № 10/58 відкладено на 29.08.2011 та 21.09.2011, відповідно.

Згідно із ст.ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2011 у справі № 10/58 позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 208 558,82 грн., 2 085,58 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що позивачем у період з 01.10.2010 по 01.03.2011 надані відповідачу телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суму 208 558,82 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між позивачем та головним розпорядником коштів місцевого бюджету МУПСЗН; відповідачем витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в порушення норм чинного законодавства позивачу не відшкодовані; визнаючи суму заборгованості, відповідач пояснює невиконання ним зобов'язання перед позивачем щодо відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, відсутністю бюджетних асигнувань на зазначені цілі; приймаючи до уваги, що відповідач в порушення вимог норм чинного законодавства України витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах позивачу не відшкодував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2011 у справі №10/58 скасувати з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, суд безпідставно керувався нормами ч. 1 ст. 623 та ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки позивачем надавались послуги не відповідачу, а пільговим категоріям громадян; відносини між позивачем та відповідачем регулюються Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256; нарахування жовтня-грудня 2010р. відповідачем не бралось на облік, враховуючи положення ст. 60 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік"; відповідно до п. 6 ст. 48 БК України відповідач бере у повному обсязі бюджетні зобов'язання щодо виплати пільг з послуг звязку в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном, починаючи з січня 2011р.

Заявник зазначає, що перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобовязань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Також скаржник вказує, що, крім того, відповідачем, як у судовому засіданні, так і у листі до позивача зазначалось, що у січні 2011 року позивачу було перераховано кошти в сумі 33 700,00 грн., в лютому 2011 року 131 618,50 грн., в березні 2011 року 143 318,63 грн.

У письмовому поясненні від 26.08.2011 відповідач, зокрема, вказує на те, що оскільки сума витрат за січень-лютий 2011р. на даний час відшкодована, згідно із платіжними дорученнями №№ 842, 946, 938, то сума заборгованості становить 124 302,39 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вказує на те, що відповідачем було перераховано в 2011р. кошти в розмірах, про які він зазначає в апеляційній скарзі, однак, відповідач погодився з тим, що зазначені грошові кошти зараховано в погашення заборгованості за рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2010 у справі № 11/153, оскільки відповідно до абз. 2 п. 12 Порядку погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилась станом на початок року, провадиться першочергово.

У письмовому поясненні від 26.08.2011 позивачем наведено відомості про те, які були проведені оплати та заліки в рахунок погашення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах.

Третьою особою у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначено про порядок виконання бюджетних зобовязань щодо виплати пільг і послуг звязку, встановлених законодавством та, що несе відповідальність виключно за своїми зобовязаннями і ніяких прав та законних інтересів позивача не порушувала.

На виконання ухвали апеляційного господарського суду від 29.08.2011 позивачем надано копії документів та витяги.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, враховуючи доводи відзивів на апеляційну скаргу, письмові пояснення, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду Чернігівської області позовну заяву про стягнення з відповідача 208 558,82 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах та судових витрат.

Позивач надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям міста Прилуки, які підпадають під дію п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі Закон № 3551-ХІІ), п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998 № 203/98-ВР (далі Закон № 203/98-ВР), п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ) та п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України " Про охорону дитинства" від 26.04.2001 за № 2402-ІІІ (далі Закон № 2402-ІІІ).

Згідно із п. 19 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551-ХІІ учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт); абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 13 Закону № 3551-ХІІ інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку; абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для інвалідів Великої Вітчизняної війни та війни з Японією зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ передбачено, що учасникам війни (статті 8, 9) надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт); абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Згідно із п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону № 3551-ХІІ особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт); абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів; порядок користування послугами зв'язку та оплати за встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 6 Закону № 203/98-ВР, а саме п. 6 ч. 1, передбачено, що ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Відповідно до п. 11 ст. 20 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за утримання будинків), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості); зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності, в межах норм, передбачених законом; до членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою - інвалідом I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.

У ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 № 1280-ІV зазначено, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно із ст. 17 Закону № 3551-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 1 Закону № 203/98-ВР реалізація обов'язкових цільових державних і місцевих програм соціального захисту ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Статтею 63 Закону № 796-ХІІ передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Таким чином, відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у період з 01.10.2010 по 01.03.2011 надано відповідачу телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суму 208 558,82 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між позивачем та головним розпорядником коштів місцевого бюджету МУПСЗН; розрахунками суми компенсації установчої та абонентської плати за телефон згідно із Законом № 3551-ХІІ; розрахунками суми компенсації установчої та абонентської плати за телефон учасників ЧАЕС; розрахунками суми компенсації установчої та абонентської плати за телефон ветеранам військової служби; розрахунками суми компенсації установчої та абонентської плати за телефон багатодітним сімям за період з жовтня 2010р. по лютий 2011р., включно; актом звіряння заборгованості по витратах, понесених за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення, наданим до матеріалів справи 19.05.2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч положенням норм чинного законодавства, відповідачем витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у сумі 208 558,82 грн. не відшкодовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У вищезазначеному Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, передбачено порядок та строки перерахування коштів бюджетів та здійснення розрахунків з постачальниками відповідних послуг.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію № 11/542 від 18.02.2011 з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач у листі № 04-30/1922 від 22.03.2011 повідомив позивача про те, що відповідач звертався до фінансового управління Прилуцької міської ради щодо виділення додаткового фінансування на відшкодування даних пільг; за інформацією головного фінансового управління збільшення річних призначень вищезгаданої субвенції на 2011 рік не передбачено.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг, однак, не погоджується із її сумою та, частково, із доводами апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Із доводами апеляційної скарги частково, немає підстав погодитись, як із такими, що не грунтуються на нормах законодавства та не відповідають матеріалам справи, зважаючи на наступні обставини.

Нормами законодавства, у тому числі і вищезазначеними Правилами, не передбачені випадки повного або часткового звільнення відповідача від обовязку здійснення розрахунків з постачальниками відповідних послуг.

Посилання скаржника на перерахування позивачу сум за платіжними дорученнями № 646 від 28.01.2011 безпідставне, оскільки у цьому документі призначенням платежу зазначено пільги за травень 2010р.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони неодноразово змінювали призначення платежів та зараховували суми платежів, здійснених відповідачем, у рахунок виконання зобовязань, які настали раніше.

Так, відповідачем здійснювались розрахунки по зобовязаннях, що були предметом спору у справі № 11/153, у якій рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2010 з відповідача на користь позивача стягнуто 247 637,20 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2010 по 01.10.2010.

Про зарахування платежів у рахунок виконання зазначеного рішення господарського суду від 02.12.2010 у справі № 11/153, свідчать, як акт звіряння заборгованості по витратах, понесених за надані телекомунікаційні послуги, наданий у суді першої інстанції 19.05.2011, так і акт звіряння розрахунків по витратах, понесених за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01.10.2010 по 01.03.2011, складений сторонами та наданий відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 29.08.2011 у справі № 10/58.

Як свідчить зазначений акт звіряння, перераховані відповідачем суми за платіжними дорученнями, на які вказує скаржник, № 700 від 14.02.2011, № 780 від 11.03.2011 та заліки, у тому числі на вказану скаржником суму 100 000,00 грн., сторонами вже враховані у рахунок погашення заборгованості, яка підлягає стягненню за рішенням у справі №11/153.

Керуючись положеннями ст.ст. 32, 34 ГПК України, зважаючи на погодження, складення та належне оформлення актів звіряння обома сторонами, складнощі із фактичним погашенням існуючої заборгованості, її плинності, слід визнати складені сторонами акти звіряння доказами стану розрахунків між сторонами на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Щодо платежів за платіжним дорученням № 842 від 31.03.2011, за яким перераховано позивачу суму 89 611,45 грн. та у графі: "Призначення платежу" вказано "пільги ВВВ на зв'язок за січень-лютий 2011р." та за платіжним дорученням від 04.05.2011 про сплату 147,77 грн. у графі: "Призначення платежу" якого вказано "пільги ВВВ на зв'язок за лютий-березень 2011р.", то враховуючи відсутність розмежувань суми по місяцях у платіжному дорученні від 04.05.2011 та наявність заборгованості за лютий 2011р., перераховані суми 89 611,45 грн. та 147,77 грн. слід вважати погашенням заборгованості за січень-лютий 2011р.

Отже, оскільки позов подано до суду 31.03.2011, згідно із датою поштового штемпелю, то у частині вимог про стягнення 89 759,22 грн. (89 611,45+147,77) провадження у справі належить припинити, згідно з п. 1-1 ст. 80 ГПК України, із покладенням державного мита на відповідача, згідно із ст. 49 ГПК України, винну сторону у доведенні спору до суду, а у решті частини позову вимоги є такими, що відповідають законодавству та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2011 у справі №10/58 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради (17500, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, вул. Київська, 281, код ЄДРПОУ 03196222) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бул. Шевченка, 18) в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 21 Чернігівської філії ВАТ "Укртелеком" (17500, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, вул. Київська, 166, код ЄДРПОУ 01189425) 118 799,60 грн. боргу, 2 085,58 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в частині стягнення 89 759,22 грн. боргу, провадження у справі № 10/58 припинити."

3. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

4. Справу № 10/58 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддяРопій Л.М.

СуддіРябуха В.І.

Гольцова Л.А.

26.09.11 (відправлено)