Постанова № 18474180, 19.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2011 № 12/58

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Рєпіної Л.О.

суддів: Баранця О.М.

Чорної Л.В.

при секретарі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.06.2011

у справі № 12/58 (Лавриненко Л.М.)

за позовом Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк"

до ТОВ "Елеватор Агро"

треті особи ТОВ "Агрікор"

ТОВ "Стандарт Газ"

ПАТ "Південний"

прозвернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення боргу в сумі 6 254 090,67 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.10.2010 року становить 49 481 114,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області № 12/58 від 23.06.2011 р. відмовлено ПАТ «Альфа банк» до ТОВ «Елеватор Агро» у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет застави.

Позивач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду без змін.

Треті особи 2 та 3, в судове засідання не зявилися, причина суду не відома. Враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 31.03.2008 між позивачем та ТОВ „Агрікор" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08, за умовами Банк зобовязався відкрити мультивалютну відновлювану кредитну лінію, та на підставі додаткових угод до цього договору граничний розмір кредиту сума еквівалентна: в період з дати набуття чинності цим договором по 29.10.2008 року (включно) - 13 000 000,00 євро; в період з 30.10.2008 року по 29.11.2008 року (включно) - 12 160 083,14 євро; в період з 30.11.2008 року по 29.11.2009 року (включно) -11 846,083,14 євро;в період з 30.04.2009 року по 29.07.2009 року (включно) - 11 721 320,60 євро;в період з 30.07.2009 року по 29.08.2009 року (включно) - 11 458 063,30 євро;в період з 30.08.2009 року по 29.10.2009 року (включно) - 11 382 846,64 євро;в період з 30.10.2009 року по 29.11.2009 року (включно) - 10379 960,84 євро; в період з 30.11.2009 року по29.04.2009 року (включно) - 10 028 950,81 євро; в період з 30.04.2010 року по 29.07.2010 року (включно) - 9 903 590,08 євро; в період з 30.07.2010 року по 29.08.2010 року (включно) - 9 627 796,48 євро;в період з 30.08.2010 року по 29.10.2010 року (включно) -9 540 043,98 євро;в період з 30.10.2010 року по 29.11.2010 року (включно) - 8 474 477,81 євро; в період з 30.11.2010 року по дату закінчення строку дії кредитної лінії (включно) -8 110 931,71 євро.

В забезпечення виконання позичальником умов договору про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року мід Банком та ТОВ «Агрікор» укладено договір застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстровано в реєстрі за № 8352.

Предметом договору застави відповідно до п. 3.1. є рухоме майно обладнання та механізми, перелік якого визначений у додатку № 1. Сторони за домовленістю оцінили предмет застави у 13 679 174,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про звернення стягнення на майно, мотивуючи вимоги тим, що Банком було здійснено позичальнику кредитування на загальну суму 4 781 625,00 доларів США, третя особа - ТОВ «Агрікор» не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами, комісій, крім того в звязку з невиконанням зобовязань, ТОВ «Агрікор» нарахована пеня. Відповідно до договору застави та витягу з реєстру обтяжень рухомого майна, обтяжувачем є ПАТ «Альфа банк», майно знаходиться на балансі відповідача, як нового власника за договором купівлі-продажу, але враховуючи що застава, встановлена первісним боржником, зберігається після заміни боржника, то позов заявлений до ТОВ «Елеватор Агро».

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що ні в договорі застави рухомого майна, ні в додатку № 1 до договору застави рухомого майна, а також при внесенні відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна , не були зазначені індивідуальні ознаки ( рік випуску, марка, модель, заводський номер і т.д) майна переданого в заставу , які б дозволяли ідентифікувати це рухоме майно як предмет обтяження. За таких обставин, суд доходить висновку , що оскільки існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження , а тому відповідно до ст. 7 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» таке обтяження є недійсним. Крім того, кількість та найменування отриманого майна в заставу не співпадає з кількістю та найменуванням придбаного майна відповідачем, тому надані Банком документи не можуть бути прийняті до уваги судом як беззаперечні докази про те, що відповідач став власником саме майна, яке було передано у заставу позивачу.

Заперечуючи проти рішення, позивач наполягає на вимогах, викладених в позовній заяві.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких предявлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст.ст. 1049-1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 589 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про заставу" установлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Як встановлено господарським судом, 19.03.2009р. ТОВ «Стандарт Газ» набуло право власності на майно(99 пунктів найменування товару) відповідно договору купівлі-продажу № 19-03/09-3 укладеного з ТОВ «Агрікор».

12.05.2009 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. було вчинено виконавчий напис реєстраційний №259 щодо звернення стягнення на обладнання для будівництва елеватора , який розташований за адресою Чернігівська область, Прилуцький район , с. Івківці , вул.. Прилуцька (вул..Мирного, вул..Прилуцька), 19, що належить на праві власності ТОВ «Стандарт-Газ», згідно договору застави посвідченого ОСОБА_2. , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.04.2009 року, за реєстрованим за № 220, передане у заставу ТОВ « Сервіс-Енерго» . За рахунок коштів отриманих від реалізації обладнання для будівництва елеватора, підлягають задоволенню вимоги ТОВ « Сервіс-Енерго» у розмірі 20347384 грн. 87 коп.

09.06.2009 року відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_2. від 12.05.2009 року № 259.

Договір № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року між ТОВ «Стандарт Газ» та ТОВ «Елеватор Агро» укладено відповідно до ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження" в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.06.2009 року.

Згідно платіжного доручення № 3 від 15.06.2009 року, відповідач перерахував на депозитний рахунок державного казначейства грошові кошти в сумі 20347384 грн.87 коп.

15.06.2009 року між ТОВ „Стандарт-Газ" та ТОВ „Елеватор Агро" укладено договір купівлі-продажу № 15-06/09-3, відповідно до п. 1.1. якого відповідач придбав товар ( 91 пункт найменування товару).

Таким чином, відповідач став власником майна придбаного технічного обладнання за договором купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року , згідно переліку, визначеного додатком до договору купівлі - продажу та акту приймання - передачі майна, на підставі ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції яка діяла на момент укладення договору купівлі-продажу, для виконання судових рішень.

Висновки суду першої інстанції, що твердження позивача, про те, що майно, яке було придбано відповідачем згідно договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року та перелік якого визначено в додатку до договору є одним і тим же майном , яке було передано ТОВ « Агрікор» в заставу банку згідно договору застави № 932/08 від 04.11.2008 року та на нього банком зареєстровано приватне обтяження , що підтверджується витягом про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 21572674 від 04.11.2008 року , є хибними, колегія суддів вважає правильними з огляду на наступне.

Згідно ст. 7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Якщо предметом обтяження є окремий об'єкт, його опис надається за індивідуальними ознаками. Якщо предметом обтяження є сукупність об'єктів рухомого майна, його опис також може надаватися за родовими ознаками. В обох випадках опис предмета обтяження повинен дозволяти ідентифікувати рухоме майно як предмет обтяження.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Основні засоби відносяться до речей , які визначені індивідуальними ознаками , тобто можуть бути обєктом правовідносин , не можуть бути замінені , так як сторони укладають правочин відносно конкретної речі , для котрої характерні ознаки, які відрізняють її від інших ( рік випуску, марка, модель, заводський номер і т.д). До матеріалів справи не надано доказів того, що спірне обтяжуване майно містить індивідуальні ознаки ( рік випуску, марка, модель, заводський номер) майна, які б могли підтвердили, що саме це майно знаходиться у власності відповідача.

У п. 9 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 24.12.99 р. N 02-5/602 із змінами "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу" також зазначено, що збереження права застави стосовно нового власника майна не залежить від того, чи знала особа, яка одержала це майно, про таке право. Якщо вона не знала, це не впливає на право застави, але має значення для відносин між цією особою і заставодавцем.

Частина перша ст..27 Закону України «Про заставу» передбачає збереження застави в разі переходу предмета застави у власність (а так само і у повне господарське відання) іншої особи. Згадана норма застосовується, зокрема, тоді, коли між заставодавцем та іншою особою існує правонаступництво, що виникло з передбачених законом підстав. Якщо ж право застави виникло у іншої особи, незалежно від волі заставодавця, наприклад, у разі примусового продажу заставленого майна, то ця норма застосована бути не може, і право застави припиняється (абзац п'ятий статті 28 Закону).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ «Альфа банк» залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області № 12/58 від 23.06.2011 без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду Чернігівської області

Головуючий суддяРєпіна Л.О.

СуддіБаранець О.М.

Чорна Л.В.

14.09.11 (відправлено)