Рішення № 18473061, 28.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.11р.Справа № 30/5005/10365/2011 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Діамакс", м. Алчевськ Луганської області

До відповідача: відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 30 784,94 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 31.12.2010 року №24-5-02, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамакс" звернулося до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" загальну суму заборгованості у розмірі 30 784,94 грн., яка складається з основної суми боргу з урахуванням індексу інфляції та пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором поставки №511081876 від 21.07.2008 року. У якості забезпечення позову позивач просить накласти арешт на розрахункові рахунки та майно боржника до розгляду позовної заяви по суті. Судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №511081876 від 21.07.2008 року в частині своєчасної та повної оплати поставленої продукції згідно накладної №2/18.09.08 від 18.09.2008 року.

У судове засідання, яке відбулося 28.09.2011 року представник позивача не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали), яке отримане позивачем 06.09.2011 року.

Відкрите акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" позовні вимоги в частині суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 20 562,22 грн. Відповідач не погодився із сумою нарахованої пені та зазначив, що вона нарахована без урахування умов договору щодо строків оплати та приписів ст. 232 Господарського кодексу України. В доповненні до відзиву на позов відповідач просить застосувати позовну давність щодо позовних вимог про стягнення пені та відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Розгляд справи був відкладений з 31.08.2011 року на 28.09.2011 року.

В судовому засіданні 28.09.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамакс" (постачальник) та відкрите акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" уклали договір поставки №511081876, відповідно до п.1.1 якого на умовах, викладених в розділах цього договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити гальма (надалі товар), найменування, номенклатура, вимоги до якості (ДСТУ, ТУ), кількість, строк поставки яких зазначені в Специфікації, оформленої у вигляді додатків до цього договору, які є його від'ємною частиною.

Цей договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2008 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання зобов'язань, які залишились невиконаними (п.10.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору поставка здійснюється відповідно до специфікацій. Разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи: рахунок, сертифікат якості виробника, податкову накладну, товарно-транспортну накладну (п.3.4 договору).

На виконання умов договору поставки №511081876 товариство з обмеженою відповідальністю "Діамакс" поставило відкритому акціонерному товариству "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" товар гальма згідно накладної №2/18.09.08 від 18.09.2008 року на суму 25 392 грн. (копія накладної знаходиться в матеріалах справи а.с. 18).

Відповідно до п.4.1 договору покупець проводить розрахунок за цим договором протягом 21 банківського дня з моменту поставки партії товару, за наявності рахунку та податкової накладної.

Відповідач частково оплатив поставлений товар в сумі 5 392 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.01.2010 року, заборгованість за поставлену продукцію складає 20 000 грн.

Відкрите акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" своєчасно не здійснило розрахунки за поставлений товар, у звязку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діловогооборотуабоіншихвимог,щозвичайно ставляться. Одностороння відмовавідзобов'язанняабо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 Цивільного кодексу України). Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар по договору поставки №511081876 згідно накладної №2/18.09.08 від 18.09.2008 року в сумі 20 000 грн. (25 392 грн. 5 392 грн.).

З огляду на приписи п.4.1 договору строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару в сумі 20 000 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, позовні вимоги визнав.

28.09.2011 року відповідач надав до суду відзив на позов, яким позовні вимоги визнав в частині суми основного боргу в розмірі 20 000 грн.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 20 000 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основногозобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобовязань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенеюєнеустойка,що обчислюється у відсотках від суми не своєчасновиконаногогрошовогозобов'язаннязакожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.7.1 договору за порушення узгоджених строків оплати товару, зазначених в п.4.1 договору цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 10 222,72 грн. за період з 18.09.2008 року по 31.03.2011 року.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.1 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

28.09.2011 року відповідач надав до суду доповнення до відзиву на позов, в якому просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені та в задоволенні позову в цій частині відмовити.

За викладеного позовні вимоги про стягнення пені в сумі 10 222,72 грн. за період з 18.09.2008 року по 31.03.2011 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з вересня 2008 року по квітень 2011 року в сумі 562,22 грн.

У зв'язку з тим, що відповідно до п.4.1 договору оплата здійснюється протягом 21 банківського дня з моменту поставки, поставка за спірною накладною відбулася 18.09.2008 року, тобто прострочення оплати за спірною накладною настає з 18.10.2008 року, з урахуванням приписів листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" №62-97р від 03.04.1997 року (з подальшими змінами) збитки від інфляції підлягають стягненню за період з листопада 2008 року по квітень 2011 року. Оскільки сума збитків від інфляції за період з листопада 2008 року по квітень 2011 року не перевищує суми збитків від інфляції, яку просить позивач (562,22 грн.) позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків від інфляції за період з листопада 2008 року по квітень 2011 року підлягають задоволенню в сумі 562,22 грн.

За викладеного з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 20 562,22 грн. (20 000 грн. основний борг + 562,22 грн. збитки від інфляції).

Суд відхиляє заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та розрахункові рахунки боржника, оскільки позивачем не вказано чіткий перелік майна, що належить на праві власності відповідачеві, та доказів належності цього майна відповідачу на праві власності. Також, позивачем не надано належних обґрунтувань на підтвердження клопотання про забезпечення позову. Відповідно до п.6.1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 205,62 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 158,32 грн.

Оскільки при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив державне мито згідно квитанції від 21.02.2011 року в сумі 84,15 грн. зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21, код 05393116) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діамакс" (94217, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Тельмана, 28, код 34166333) суму основного боргу в розмірі 20 000 грн., збитки від інфляції в сумі 562,22 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 205,62 грн. та 158,32 грн. витрат, повязаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Діамакс" (94217, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Тельмана, 28, код 34166333) надмірно сплачене державне мито в сумі 84,15 грн. перераховане згідно квитанції від 21.02.2011 року, яка знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.

Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено - 29.09.2011 року