Рішення № 18472698, 28.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1570/11 за позовом Державного підприємства "Волиньторф"

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за відпущену продукцію в сумі 4680грн, 3% річних - 370,81грн., інфляційні втрати - 1403,84грн.

Суддя Черняк Л. О.

При секретарі Хомич О. В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт (дов. № 1143 від 22.08.2011р.)

Від відповідача: н/з,

Оскільки представник позивача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Суть спору: Державне підприємство “Волиньторф” просить суд стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 основний борг за поставлену продукцію 4680,00 грн., 3 % річних 370,81 грн., суму збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції 1403,84 грн., сплачене позивачем держмито 102,00 грн., вартість послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу 236,00 грн.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві. Крім того через канцелярію суду подав клопотання від 27.09.2011р. в якому просить у зв'язку із сплатою основного боргу в сумі 4680грн. стягнути відповідача 3 % річних 370,81 грн., суму збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції 1403,84 грн., сплачене позивачем держмито 102,00 грн., вартість послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу 236,00 грн.

Згідно абзацу 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, судом ухвалено прийняти клопотання представника позивача про зменшення позовних вимог та спір розглядається в межах зменшеної суми позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду від 09.08.2011 року та від 23.08.2011не виконав, позов не оспорив, про поважні причини неявки суду не повідомив хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду спору.

Оскільки явка представника відповідача у судове засідання не визнавалась обовязковою, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

Позивач ДП " Волиньторф " здійснив поставку відповідачу підприємцю ОСОБА_1 товару (брикети торф'яні) в кількості 18тонн по ціні 260грн. за одну тону на загальну суму 4680грн., згідно рахунку-фактури №914 від 22.08.2008 року та довіреності ЯОН №096812 від 22.08.2008року (а.с.10,11).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Між сторонами зобовязання виникли на підставі рахунку-фактури та довіреності підписаних відповідальними особами підприємства та підприємцем.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Письмовий договір між сторонами укладений шляхом виписки рахунку-фактури та довіреності, тому позивач в порядку ст.530 ЦК України направив відповідачу претензію №962 від 26.11.2008р., факт направлення підтверджується квитанцією Укрпошти №2691 від 27.11.2008 (а. с. 12, 13), яка залишена без відповіді та не оплачена у строк визначений ч.2 ст. 530 ЦК України.

Отже заборгованість відповідача станом на момент звернення позивача з позовом становить 4680 грн., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних втрат становить 1403,84 грн., 3% річних 370,80 грн. Дані суми відповідачем не оспорені.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 625 Цивільного кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного підприємства "Волиньторф" (Волинська обл., Маневицький район, с. Прилісне, код 00426302)

3 % річних 370,81 грн., суму збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції 1403,84 грн., 102,00 грн. витрат по оплаті держмито, 236,00 грн. витрати по оплаті за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

28.09.11