Постанова № 18472657, 28.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2011 р. Справа № 5005/4556/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. головуючого,

Бакуліної С.В.,

Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиСуб'єкта підприємницької діяльності приватного підприємця ОСОБА_4

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2011

у справі господарського суду Дніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полімери України"

доСуб'єкта підприємницької діяльності приватного підприємця ОСОБА_4

простягнення 386 400, 00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:не зявились

від відповідача:не зявились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 19.05.2011 господарського суду Дніпропетровської області (суддя: Красота О.І.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою від 25.07.2011 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Прудніков В.В. - головуючий, Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) рішення від 19.05.2011 господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим що, за статтями 932 та 934 Цивільного кодексу України у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. Також, частинами 2 та 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Не погодившись із судовими рішеннями, суб'єкт підприємницької діяльності приватний підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, статей 614, 618,929 Цивільного кодексу України та статті 47 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полімери України" (постачальник) та закритим акціонерним товариством "Новий стиль" (покупець) укладено договір поставки №414/10 від 05.01.2010.

З метою виконання умов договору поставки №414/10 від 05.01.2010 товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Полімери України" (клієнт) та субєктом підприємницької діяльності приватним підприємцем (експедитор) укладено договір на транспортне експедирування №ПУ-0008 від 25.01.2011.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 зазначеного договору експедитор зобовязується за плату та за рахунок клієнта за його заявкою виконати чи організувати виконання визначених даним договором послуг, повязаних з перевезенням вантажів клієнта автомобільним транспортом на території України та території інших держав.

Згідно з п.п.1.3.4, 3.2.11 договору експедиції експедитор організовує охорону вантажів при їх перевезенні, перевалці та зберіганні. Експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу до моменту доставки отримувачу вантажу.

За умовами договору, для виконання умов даної угоди експедитор може залучати автотранспорт третьої сторони перевізника. Покладання обовязків на третю особу не звільняє експедитора від відповідальності перед клієнтом за виконання договору транспортного експедирування (п.п. 1.2, 3.1.2).

Пунктом 5.8 договору, сторонами передбачено, що з моменту завантаження вантажу на транспортний засіб та до видачі вантажу вантажоотримувачу, експедитор несе повну матеріальну відповідальність за схоронність вантажу, нестачу або втрату, експедитор зобовязується повністю або частково відшкодувати клієнту вартість пошкодженого вантажу або суму, на яку зменшилась вартість вантажу.

Як встановлено господарським судом 10.03.2011 позивачем подано заявку про надання відповідачем транспортних послуг. Відповідно до вказаної заявки СПД ПП ОСОБА_4 взяла на себе зобовязання з організації перевезення автомобілем марки Рено, державний номер НОМЕР_1 (тягач), 12650 НІ (напівпричіп), за товарно-транспортною накладною №ПЛ-100305 від 10.03.2011.

10.03.2011 між субєктом підприємницької діяльності приватним підприємцем ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю "Сорекс 2006" укладено угоду №10-03/2011, відповідно до якої перевізник прийняв на себе зобовязання з поставки товару за адресою вказаною у заявці та товарно-транспортній накладній.

Факт прийняття водієм вантажу - поліпропілену РР8300К у кількості 20т на загальну суму 386 400 грн. підтверджено вантажною накладною №ПЛ-100305 від 10.03.2011 та товарно-транспортною накладною №ПЛ-100305 від 10.03.2011.

Зобовязання з перевезення вантажу не виконано. Вантаж втрачений. За ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу до моменту його передачі отримувачу. Покладення обовязків на третю особу не звільняє експедитора від відповідальності за неналежне виконання зобовязання.

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторонни (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Статтями 932 та 934 Цивільного кодексу України встановлено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 25.07.2011 Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи №5005/4556/2011 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді: С.В. Бакуліна

Л.І. Рогач