Постанова № 18472347, 30.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» червня 2011 року справа № 2а-0570/7045/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Павленко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 -довір, від 10.12.2008 року № 01-14-1701

від відповідача - не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Донецького обласного

відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах

Краматорської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Далс»

про стягнення заборгованості в сумі 636 грн. 39 коп.

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Краматорської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Далс» про стягнення заборгованості в сумі 636 грн. 39 коп.

Позовна заява обґрунтована тим, що чинним законодавством України на відповідача у справі покладений обовязок нараховувати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», за період з І кварталу 2007 року по 01.01.2011 року відповідне фінансування відповідачем не здійснювалось, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 636 грн. 39 коп.

Враховуючи викладене просить стягнути зазначену заборгованість.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомолений належним чином, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представника позивача, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Далс» зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 26.06.2001 року за юридичною адресою: 83055, Донецька область м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Рози Люксембург, 9, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код ТОВ «Далс» 31167507 (а.с. 12, 14).

Згідно довідки від 28.04.2011 року № 6 ТОВ «Далс» перебуває на обліку У Краматорській міській виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як платник страхових внесків з 17.12.2001 року (а.с. 11).

ТОВ «Далс» наданий до Фонду звіт за І квартал 2007 року, згідно якого загальна сума заборгованості перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складає в сумі 636 грн. 39 коп. (а.с. 8).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованності.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообовязкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у звязку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей відповідно до Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про Загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Статтею 9 Закону України «Про Загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Тобто, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Страхувальник відповідно до цього Закону - це, в тому числі, роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованих в Україні іноземних підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто, відповідач в розумінні зазначеної норми Закону є страхувальником.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи, які зобовязані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» страхувальник зобовязаний:

2) нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;

3) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону;

1. 4) вести облік коштів загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів;

2. 5) допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;

6) вести облік заробітної плати застрахованої особи та зберігати ці дані протягом строку, встановленого законодавством;

Відповідно до ч. 1 ст. 50 вищевказаного Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги призначаються та надаються застрахованим особам за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.

Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначає Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Інструкція), затверджена постановою правління Фонду від 20.04.2001 року.

Відповідно до підпункту 4.12 Інструкції страхові внески сплачуються, зокрема, юридичними особами - в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою - платники зобовязані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, у нього рахується заборгованість перед позивачем зі сплати страхових внесків в сумі 636 грн. 39 коп.

Згідно з підпунктом 5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

Оскільки відповідачем у добровільному порядку сума боргу не сплачена, суд вважає, що позивач у встановлений Законом спосіб та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення суми боргу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 2, ст. 7-15, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст.160 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Краматорської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Далс» про стягнення заборгованості в сумі 636 грн. 39 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Далс» (ЄДРПОУ 31167507) -на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Краматорської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прострочену заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 636 грн. 39 коп. на транзитний рахунок Краматорської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в ДОД ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль" номер 2560032800, ЄДРПОУ 26081941, МФО 335076.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної

інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливий отримання копії постанови суду,

У судовому засіданні 30.06.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 04.07.2011 року.