Рішення № 18466289, 05.09.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2011 рокуСправа № 08/5026/1534/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1представник за довіреністю

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача комунального підприємства теплових мереж

”Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення 24938,58 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство теплових мереж ”Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 24938,58 грн. в тому числі: 11659,36 грн. основного боргу, 11659,36 грн. пені, 1196,79 грн. інфляційних збитків, 423,07 грн. - 3% річних згідно договору купівлі-продажу теплової енергії №285 від 13.12.2007 та відшкодування у звязку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач, повторно представника у судове засідання не направив, хоча був двічі належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Відповідач повторно надіслав клопотання про відкладення розгляду справи з підстав хвороби, та надав листок непрацездатності серії АБР №827802, у якому вказано, що ОСОБА_2 належить стати до роботи 20.08.2011.

Зважаючи на строки розгляду справи суд вважає, що незявлення представника відповідача у судове засідання та неподання відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

13.12.2007 між комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" (надалі Постачальник позивач у справі), в особі директора Кушніра М.І., що діє на підставі статуту підприємства та контракту, і фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Споживачем відповідач у справі), що діє на підставі свідоцтва, було укладено договір про постачання теплової енергії №285 (далі Договір), за умовами якого Постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення, пар, гарячу воду (далі - теплову енергію) Споживачеві, який, зокрема, зобовязаний оплатити прийняту теплову енергію.

Даний договір набуває чинності з 13.12.2007 та діє по 13.12.2008, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 10.1, 10.2 Договору відповідно).

Відповідно до п. 2.1 Договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору, який є невідємною частиною цього Договору на такі потреби: опалення та вентиляцію в опалювальний сезон, гаряче водопостачання протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунок здійснюється у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

В період з листопада 2009 по червень 2011 Постачальником було поставлено Споживачу теплової енергії на суму 31 559,36 грн., останній сплатив 19900,00 грн., заборгованість станом на 10.07.2011 становить 11 659,36 грн.

Пунктом 7.2.3 Договору передбачено, що за порушення строків виконання грошового зобовязання, передбачених п. 6.2 договору, Споживач сплачує пеню в розмірі 1% відсотка від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу, виходячи з чого позивачем, заявлено до стягнення із відповідача 11 659,36 грн. пені.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача, згідно положень ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобовязання - 1196,79 грн. інфляційних збитків, 423,07 грн. 3% річних.

Споживач порушив взяті на себе договірні зобовязання щодо встановлених строків та порядку оплати послуг на постачання теплової енергії, вартість спожитої теплової енергії належним чином не оплатив, що стало підставою для звернення позивача із цим позовом про стягнення заборгованості та санкцій до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено судом та підтверджується наданими позивачем доказами, господарські зобовязання між сторонами виникли на підставі договору №285 від 13.12.2007, відповідно до умов якого позивач відпускає теплове енергію на потреби опалення, пар, гарячу воду відповідачу, а останній оплачує спожиту теплову енергію в обсягах і терміни, передбачені договором. Пунктом п. 6.2 Договору сторони встановили, що розрахунок здійснюється у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця наступного за розрахунковим

Свої зобовязання по договору щодо оплати послуг на постачання теплової енергії відповідач належним чином не виконав, вартість поставленої теплової енергії оплатив частково, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість станом на 10.07.2011 у сумі 11 659,36 грн.

Доказів належного розрахунку відповідача із позивачем суду не надано.

Наявність, походження та розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи: копіями Договору, додатком №1 до Договору, розрахунком суми заборгованості.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованим та доведеним право позивача на стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 11 659,36 грн.

Відповідно до ст. 193 ГПК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідальність за порушення строків виконання грошових зобовязань, передбачена пунктом 7.2.3 Договору, яким встановлено, що за порушення строків виконання грошового зобовязання, Споживач сплачує пеню в розмірі 1% відсотка від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу, виходячи з чого Позивач у позовній заяві просить стягнути із відповідача 11 659,36 грн. пені.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає до часткового задоволення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 653,40 грн.

Згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із врахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних у сумі 423,07 грн. та 1 196,79 грн. інфляційних збитків підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача пропорційно до задоволених вимог, підлягає до стягнення державне мито в сумі 139,33 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 131,85 грн.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. О. Дашковича, буд. 62, код 02082522) 11 659,36 грн. заборгованості, 653,40 грн. пені, 1 196,79 грн. інфляційних збитків, 423,07 грн. 3 % річних, 139,33 грн. державного мита та 131,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко