Рішення № 18465722, 02.08.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2011 рокуСправа № 08/5026/1201/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача Салін О.М. за посадою,

від 1ої третьої особи представник не зявився,

від 2-ої третьої особи представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»

до

відповідача приватного підприємства "Гай"

треті особи: - ОСОБА_4

- ОСОБА_5

про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 1149 214,88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»звернулось до суду з позовом до приватного підприємства ”Гай”, за участю третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про стягнення з відповідача на користь позивача 1149 214,88 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: частину нежитлових приміщень: склад б2 площею 14 м. кв., гараж З-1 загальною площею 61,4 м. кв., частину гаражу Д-1 (приміщення №5, №6 площею 83,1 м. кв. прохідна літ. Ж, що належать ПП ”Гай” та знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та відшкодування у звязку з цим державного мита та втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Треті особи, належним чином повідомлені про дату та час слухання справи, що підтверджено відміткою канцелярії суду про відправлення на ухвалі від 20.07.2011 та 02.08.2011, своїх представників у судове засідання не направили, про причини їх неявки не повідомили.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з обставин викладених у позовній заяві.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав. У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

17.10.2007 між позивачем - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі заступника директора з питань малого та середнього бізнесу ЧОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" Лотоненко Л.В., що діє на підставі довіреності від 11.12.2006 №4492, та в особі начальника управління продаж МСБ ЧОД "Райффайзен Банк Аваль" Красюк Н.В., що діє на підставі довіреності від 29.12.2006 №13100 (Банк), та ОСОБА_4 (Позичальник, третя особа - 1 у справі) було укладено кредитний договір №010/02-2/1463-07 (далі - кредитний договір), відповідно до якого Банк відкрив Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію (надалі кредит) у сумі 900000,00 грн., який повинен бути повернутий Позичальником в строк до 17.10.2017 включно зі сплатою 14,5% річних.

Пунктом 1.5.1 кредитного договору сторони погодили, що Позичальник зобовязаний повернути кредит і сплатити відсотки в повному розмірі, у порядку і в строки, відповідно до графіку погашення.

Згідно п. 1.9.1 кредитного договору у випадку порушення Позичальником встановленого графіку погашення з повернення основного боргу та відсотків, Банк має право вимагати дострокового виконання зобовязань боржником в цілому.

Пунктом 4.1.1 кредитного договору сторонами встановлено, що Позичальник за порушення термінів повернення кредиту і відсотків за кредитом зобовязаний сплатити кредитору додатково до встановленої процентної ставки по кредиту, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми платежу по відсотках та 0,1% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу.

14.07.2008 між сторонами по кредитному договору було укладено договір про зміни №1 до кредитного договору №010/02-2/1463-07 від 17.10.2007, відповідно до якого відсоткову ставку за користування кредитом збільшено до 21% річних.

В подальшому 30.04.2009 було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за договором, строк якої настав, в такому порядку: станом на дату укладення цієї додаткової угоди фактична заборгованість Позичальника за договором, по сплаті суми кредиту становить 797045,88 грн., та 112055,52 грн. заборгованості у тому числі: 17163, 55 грн. заборгованість з погашення суми кредиту, 94891,97 грн. заборгованість з погашення процентів. На підставі цієї додаткової угоди фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за сумою процентів, у звязку з чим відбувається зміна строку погашення заборгованості.

Додатковою угодою від 01.03.2010 до кредитного договору, Позичальнику було надано кредитні канікули на період з 15.02.2010 по 15.08.2010.

З метою забезпечення виконання Позичальником зобовязань за кредитним договором між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі заступника директора з питань малого та середнього бізнесу ЧОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" Лотоненко Л.В., що діє на підставі довіреності від 11.12.2006 № 4492 та в особі начальника управління продаж МСБ ЧОД "Райффайзен Банк Аваль" Красюк Н.В., що діє на підставі довіреності від 29.12.2006 №13100, громадянином ОСОБА_5 (третя особа - 2 у справі) та приватним підприємством «Гай»(відповідач у справі) було укладено договір іпотеки №010/02-2/1463-07 від 25.10.2007, предметом іпотеки, згідно якого, визначено нерухоме майно літ А адміністративна будівля, площею 85,0 кв. м.; літ. Б, б, б1, б2-1 - виробничий комплекс столярний цех; котельня, склад, площею 325,4 кв.м.; літ. Б3 - СТО, площею 83,8 кв.м.; літ. Е, е,е”-1- битовий комплекс з прибудовою, площею 72,3 кв.м.; літ. Г, г-1- цегляний цех, площею 304,0 кв.м.; літ. У - вбиральня; літ. К, к” - деревообробний цех; літ. И бензоколонка; літ. З, Д-1-1- гаражі, площею 244,8 кв. м.; літ. Ж - прохідна; літ. 1-6 огорожа; літ. І, ІІ замощення; літ. к2, к3 навіси; літ. В - 1 сушила; літ. ІІІ яма, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 1.5. договору іпотеки заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами у розмірі 1312288,00 грн.

Відповідно до п. 3.1.4 договору іпотеки Банк має право у випадку невиконання Іпотекодавцем або боржником зобовязань за кредитним договором, у тому числі якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 6 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми, переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, повязаних з реалізацією предмета іпотеки.

Позичальник (третя особа - 1) порушив графік погашення кредиту, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка станом на 24.05.2011 складає 881192,54 грн. заборгованості за кредитом, 237270,15 грн. заборгованість за відсотками, 4109,23 грн. пені по тілу кредиту та 26642,96 грн. пені по простроченим відсоткам.

Позивачем було надіслано на адресу Позичальника та Відповідача претензію з вимогою погашення наявної заборгованості (а.с. 22-23).

З метою задоволення своїх вимог Позивач, посилаючись на пункт 3.1.4 договору іпотеки, просить стягнути суму заборгованості у розмірі 1149214,88 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в частині, яка належить відповідачу на праві власності, а саме: склад літ. б 2, площею 14,6 м. кв., гараж літ. З-І, загальною площею приміщень 61,4 м. кв.; частина гаражу літ. Д-1 (приміщення №5, №6, площею 83,1 м. кв.; прохідна літ. Ж, що належить приватному підприємству «Гай»та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами, укладеного між Позивачем та третьою особою, кредитного договору, Кредитор (позивач) надає Позичальнику кредит в розмірі 900000,00 грн. з кінцевим строком сплати 17.10.2017, із відсотковою ставкою у розмірі 14,5 % річних, з 14.07.2008 21% річних.

Факт отримання вказаних коштів Позичальником встановлений рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25.01.2011 у справі №2-103/2011 за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набрало законної сили та яким задоволено вказаний позов та звернуто стягнення на предмет іпотеки на суму 994276,18 грн.

В силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Преюдиціальність є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову.

У відповідності до умов кредитного договору повернення кредиту та сплати процентів відбувається шляхом сплати Позичальником платежів згідно з графіком погашення до цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи, та наданих позивачем розрахунків (а.с. 67-73), Позичальник не виконував умови кредитного договору належним чином. Станом на 24.05.2011 за Позичальником рахується непогашена заборгованість за кредитом у сумі 881192,54 грн. та заборгованість по відсотках в сумі 237270,15 грн.

Згідно п. 1.9.1 кредитного договору у випадку порушення позичальником встановленого графіку погашення з повернення основного боргу та відсотків, Банк має право вимагати дострокового виконання зобовязань боржником в цілому, що також відповідає положенням ч. 2 ст. 1050 ЦК України згідно якої якщо договором встановлений обов'язок Позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Позичальник, третя особа - 1, не надав суду доказів належного повернення Банку сум кредиту та відсотків за його користування, виходячи з чого, заборгованість по кредиту в сумі 881192,54 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 237270,15 грн., підлягає до примусового стягнення за рішенням суду.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідальність за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісій передбачена пунктом 4.1.1 кредитного договору, відповідно до якого Позичальник за порушення термінів повернення кредиту і відсотків за кредит зобовязаний сплатити кредитору додатково до встановленої процентної ставки по кредиту, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми платежу по відсотках та 0,1% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу.

За розрахунками позивача за порушення строків повернення кредиту, Позичальнику було нараховано 4109,23 грн. пені та 26642,96 грн. пені за порушення строків повернення процентів за користування кредитом.

Розрахунок пені зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору і обставин справи, тому, позов в цій частині підлягає до часткового задоволення, оскільки, при підрахунку суми позовних вимог позивачем допущено арифметичну помилку. Представником позивача в судовому засіданні підтверджено, що сума позовних вимог складає 1149106, 61 грн. Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав, доказів належної сплати пені останнім не надано.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку»іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Вказані положення закону відображені також у п. 3.1.4 договору іпотеки, відповідно до якого, Банк має право у випадку невиконання Іпотекодавцем або боржником зобовязань за цим за кредитним договором, у тому числі якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 6 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, повязаних з реалізацією предмета іпотеки.

Суд прийшов до висновку, що у даному випадку у Позивача виникло право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, оскільки ні Відповідач, ні Позичальник після звернення до нього Банку з вимогою погасити суму заборгованості та санкцій - кредит, відсотків за його користування та пені не сплатили.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»та п. 3.1.4 договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Матеріалами справи підтверджується, що Позичальник свої зобовязання за кредитним договором не виконав, за таких обставини Позивач набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки, тому вимоги про стягнення заборгованості по кредиту, відсотків за його користування та пені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають до задоволення.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 881192,54 грн. заборгованості за кредитом, 237270,15 грн., - заборгованості по відсотках, 4109,23 грн. - пені за порушення строків повернення кредиту, 26642,96 грн. пені за порушення строків повернення процентів за користування кредитом, а всього 1149106,61 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: склад б 2, площею 14,6 м. кв., гараж З-І, загальною площею приміщень 61,4 м. кв.; частина гаражу Д-1 (приміщення №5, №6, площею 83,1 м. кв.; прохідна літ. Ж, що належить приватному підприємству «Гай»та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке належить відповідачу на праві власності, відповідно до договору купівлі-продажу від 05.04.2006.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 11491,06 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства ”Гай” (вул. Енгельса, 116/2, кв.19, м. Черкаси, код 14184676) на користь публічного акціонерного товариства ”Райффайзен Банк Аваль” в особі Черкаської обласної дирекції АТ ”Райффайзен Банк Аваль" (ідентифікаційний код 21366225, м. Черкаси, вул. Гоголя, 224) 1149106,61 грн. , шляхом звернення стягнення на майно: склад літ. б 2, площею 14,6 м. кв., гараж літ. З-І, загальною площею приміщень 61,4 м. кв.; частина гаражу літ. Д-1 (приміщення №5, №6, площею 83,1 м. кв.; прохідна літ. Ж, що належить приватному підприємству «Гай»та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з Приватного підприємства ”Гай” (вул. Енгельса, 116/2, кв.19, м. Черкаси, код 14184676) на користь публічного акціонерного товариства ”Райффайзен Банк Аваль” в особі Черкаської обласної дирекції АТ ”Райффайзен Банк Аваль" (ідентифікаційний код 21366225, м. Черкаси, вул. Гоголя, 224) 11491,06 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко