Рішення № 18465556, 19.07.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 рокуСправа № 12/5026/1109/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача ОСОБА_2 за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області до державного підприємства «Черкаське лісове господарство»про стягнення 4824 грн. 57 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна екологічна інспекція у Черкаській області, звернулась в суд з позовом до державного підприємства «Черкаське лісове господарство» (далі відповідач) про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, у розмірі 4824 грн. 57 коп. та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала і просила суд їх задовольнити.

Відповідач подав письмовий відзив на позов (а. с. 21-23). Із відзиву і пояснень представника відповідача в засіданні суду слідує, що відповідач позов не визнав і в його задоволенні просив суд відмовити з мотивів необґрунтованості і недоказаності позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд в задоволенні позову відмовляє повністю з наступних підстав.

Із листа начальника Черкаського РВ ГУМВС України в Черкаській області від 11.01.2010 року № 137, наказу керівника позивача від 11.01.2010 року № 1 і направлення № 12 вбачається, що, за зверненням органу міліції про виділення фахівця від позивача для проведення перевірки фактів незаконного видобутку піску і порубки дерев на території Тясминського лісництва, позивачем направлено свого працівника головного спеціаліста державного інспектора Познякова О.В. для проведення позапланової перевірки на зазначеній території.

Із акта перевірки від 13.01.2010 року вбачається, що працівником позивача держінспектором з ОНПС Черкаської області Позняковим О.В., без залучення і присутності представників відповідача проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Тясминського лісництва ДП «Черкаський держлісгосп». Перевірка проводилась за зверненням ДСБЕЗ Черкаського РВ ГУМВС України в Черкаській області від 11.01.2010 року № 137, в присутності оперуповноважених сектору ДСБЕЗ Черкаського РВ ГУМВС України в Черкаській області Рибченка Р.М. і Рубцева О.Ю. Перевіркою, зокрема, виявлено, що на землях лісового фонду, які перебувають в користуванні у відповідача, поблизу села Білозіря, в чотирьох місцях здійснюється розробка піщаних карєрів та видобуток із них піску. Площа і глибина карєрів складає, відповідно, 1672 м2 х 7,5 м, 345 м2 х 5,5 м, 384 м2 х 4,5 м, 155 м2 х 6,7 м. Особу, яка здійснює розробку піщаних карєрів та видобуток із них піску, не встановлено. Схеми місцезнаходжень карєрів №№ 1-4 додані до акту перевірки, на місці проведено фотографування, вимірювання проведені рулеткою марки РГУДЗ. Виявлене кваліфіковано як порушення ст.ст. 16, 56 Кодексу України про надра, ст.ст. 96, 211 Земельного Кодексу України.

За наслідками перевірки складено акт від 13.01.2010 року, протокол про адміністративне правопорушення № 001564 від 28.01.2010 року стосовно лісничого Тясминського лісництва ДП «Черкаський держлісгосп»ОСОБА_3, винесено та направлено відповідачу припис № 17 від 18.01.2010 року про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, в якому приписано земельні ділянки під піщаними карєрами використовувати постійно за цільовим призначенням під розміщення лісових ресурсів.

Постановою позивача № 001434 від 13.02.2010 року, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 001564 від 28.01.2010 року, працівника відповідача ОСОБА_3 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.ст. 96, 211 Земельного кодексу України притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу, постанова виконана.

За розрахунком позивача, проведеним на підставі акту перевірки і у відповідності з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою КМ України від 25.07.2007 року № 963, розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням Тясминським лісництвом ДП «Черкаський держлісгосп», складає (3203,73+661,05+666,8+292,99) 4824 грн. 57 коп.

Із повідомлення представника відповідача від 06.07.2011 року (а.с. 39-40) вбачається, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення (квартали 248, 249 Тясминського лісництва) і перебувають в постійному користуванні відповідача.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до недоговірних зобовязань відшкодування шкоди.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння державі збитків внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням є ст. 66 Конституції України, ст.ст. 96 ч. 1 п. «а», 211 ч. 1 п. «г»Земельного Кодексу України, ст.ст. 41, 55, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 11, 1166 ч. 1, 1192 ЦК України, Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою КМ України від 25.07.2007 року № 963. За їх змістом використання земельних ділянок не за цільовим призначенням є порушенням земельного законодавства, шкода, завдана цим правопорушенням, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за вибором потерпілої сторони шляхом відшкодування її в натурі або відшкодуванням збитків

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є реальні збитки або упущена вигода. За обставин даної справи позивач заявив про відшкодування реальних збитків.

Юридичною підставою відповідальності відповідача в даному випадку має бути наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного звязку між протиправною поведінкою і шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до ст.ст. 96 ч. 1 п. «а»Земельного Кодексу України, землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Згідно з ст. 1166 ч. 2 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

За змістом названої ст. 34 ГПК України, допустимим можна визнавати лише докази, перелічені у ст. 32 цього Кодексу, отримані з додержанням встановленого порядку збирання, закріплення і дослідження. Обставини справи, які за законодавством мають бути підтверджені певними засобами доказування повинні бути підтверджені саме цими засобами доказування.

Пунктом 3.8. Постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»визначено, що, згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 N 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, за змістом вищенаведеного розяснення Вищого господарського суду України, тільки всі вказані документи в їх сукупності підтверджують факт правопорушення, за яке стягуються збитки.

Позивач, як на докази обґрунтування своїх вимог (зокрема при доказуванні факту вчинення спірного правопорушення відповідачем), посилається на акт від 13.01.2010 року, протокол про адміністративне правопорушення № 001564 від 28.01.2010 року стосовно працівника відповідача ОСОБА_3 та постанову позивача № 001434 від 13.02.2010 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, припис № 17 від 18.01.2010 року, розрахунки розміру відшкодування шкоди №№ 1-4, складені за результатами перевірки.

Акт перевірки містить інформацію про долучення до нього схем місцезнаходжень карєрів №№ 1-4, про фотографування зазначених обєктів, проте зазначені документи, а також акт обстеження земельної ділянки, який складається у порядку розділу 4 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, суду на його вимогу, викладену в ухвалі від 09.06.2011 року, позивачем не подані.

Розрахунок розміру шкоди здійснюється, в тому числі, і на підставі акту обстеження земельної ділянки, який є невідємною частиною розрахунку згідно з пунктами 3.1., 4.3. Методичних рекомендацій. При здійсненні розрахунків позивачем зазначені вимоги порушені.

При призначенні, здійсненні і фіксації результатів перевірки позивачем порушені норми статей 4 (п.п. 4, 11, 12), 6 (п.3), 7 (п. 6 абз. 6) Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме перевірку здійснено з перевищенням повноважень, без повідомлення, ознайомлення з підставами перевірки і присутності керівника відповідача, його заступника чи уповноваженої особи, з порушенням вимог до складання акту.

Крім того, із системного аналізу норм чинного законодавства, передбачених ст. 19 Конституції України, ст.ст. 187-190 Земельного Кодексу України, ст.ст. 17, 19 Закону України «Про охорону земель», ст. 6 (ч. 1 абз. «а»п. 2), 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 20 ч. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підзаконних нормативних актів, прийнятих на їх реалізацію, судових рішень у справах зі спорів даної категорії суд вбачає, що здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині, зокрема, виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням, віднесено до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, на здійснення цих функцій спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів (яким є позивач) не уповноважений. Здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) органам державного нагляду (контролю) заборонено.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»установлено, що: джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (ст. 4 п. 35); джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є надходження до спеціального фонду місцевих бюджетів, що визначені частиною другою статті 69 Бюджетного кодексу України - 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків (ст. 20 ч. 1 п. 1 Закону, ст. 69 ч. 2 п. 7 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Позивач до складу розпорядників бюджетних коштів не віднесений, тому його вимога про стягнення з відповідача заподіяної шкоди на користь місцевого бюджету в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області (тобто на його користь) судом визнається теж необґрунтованою.

Враховуючи викладене, зазначені позивачем докази, як зібрані з порушенням встановленого порядку, суд, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України, допустимими, належними і достатніми не визнає, підстав для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності не вбачає, а відтак надає перевагу запереченням відповідача, позов вважає недоказаним, необґрунтованим і в його задоволенні позивачу відмовляє.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати, від сплати яких позивач звільнений, не стягуються.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Державної екологічної інспекції в Черкаській області до державного підприємства «Черкаське лісове господарство»про стягнення 4824 грн. 57 коп., - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 25.07.2011 року.

Суддя В.М. Грачов