Рішення № 18465459, 22.09.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2011 р.Справа № 7/5025/1325/11 За позовом Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" м.Хмельницький

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 2235,76 грн. заборгованості, у т.ч. 2047,24 грн. - основного боргу, 143,56грн. - інфляційних, 44,96 грн. - 3% річних

Суддя Крамар С.І.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю №998/1 від 20.06.2011р.;

відповідача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти на загальну суму 2235,76 грн., з яких 2047,24 грн. - основного боргу за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів, 143,56 грн. - інфляційних, 44,96 грн. - 3% річних. Як на підставу позовних вимог посилається на невиконання відповідачем договору про надання послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів №1473/2725 від 18,04.2007р.; рахунки №2725 від 14.09.2009р., від 14.10.2009р., від 12.11.2009р., від 14.12.2009р., від 14.01.2010р., від 12.02.2010р., від 12.03.2010р., від 14.04.2010р., від 14.05.2010р., від 14.06.2010р., від 14.07.2010р., від 13.08.2010р., від 14.09.2010р., від 14.10.2010р., від 12.11.2010р., від 14.12.2010р., від 14.01.2011р., від 14.02.2011р., від 14.03.2011р., від 14.04.2011р., від 13.05.2011р.

Повноважний представник позивача в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами. В судовому засіданні зазначив, що відповідачем здійснено оплату заборгованості у сумі 1000,00 грн., з яких: погашена заборгованість за період з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. у сумі 529,76 грн., здійснена оплата за послуги надані з 01.09.2009р. по 01.06.2009р. у сумі 470,24грн., та проведено позивачем списання заборгованості у розмірі 421,24 грн. на підставі рішення суду області від 11.11.2009р. Подав копію виписки по рахунках за період з 09.11.2009р. по 10.11.2009р., згідно якої відповідач ФОП ОСОБА_1 погасив заборгованість за послуги по вивезенню та знешкодженню твердих та рідких побутових відходів у сумі 1000,00 грн., та копію рішення господарського суду Хмельницької області по справі №10/1918 від 11.11.2009р.

Відповідач в судове засідання з'явився, витребуваний ухвалами суду від 28.07.2011р., від 04.08.2011р., від 30.08.2011р., від 12.09.2011р. письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів та докази про сплату заборгованості не надав. Однак, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вказував на безпідставність стягнення з нього заборгованості за надані послуги за період з 21.06.2010р. по 31.05.2011р., оскільки ним було розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого та іншого) майна, що належить до комунальної власності від 20.07.2007р., загальною площею 95,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та згідно акта приймання-передачі від 21.06.2010р. передано дане приміщення балансоутримувачу, тому відповідач не користувався наданими послугами по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів, які надавалися за адресою орендованого (нерухомого) майна. Зазначив необґрунтованість застосування середньомісячної вартості послуги по вивезенню твердих побутових відходів у розмірі 119,88 грн. та повідомив про прийняття господарським судом Хмельницької області постанови від 10.01.2011р., згідно якої ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом. В судове засідання надав копію договору оренди від 20.07.2007р., копію акту приймання-передачі від 21.06.2010р., копію постанови господарського суду Хмельницької області від 10.01.2011р.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно надісланого відділом Державної реєстрації Хмельницької міської ради витягу з ЄДР, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

18.04.2007р. між Хмельницьким комунальним підприємством "Спецкомунтранс" (Виконавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (споживач) було укладено договір №1473/2725, відповідно до умов якого споживач доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги по вивезенню твердих побутових відходів, накопичених на об'єктах споживача на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору загальний обсяг перевезень відходів (на місяць) згідно норм накопичення для споживачів всіх форм власності та приватних підприємців (крім бюджетних установ) складає 5,34 куб. м., тариф на вивіз 1 куб. м. затверджений органами місцевого самоврядування на дату укладення договору складає 12,40 грн., середньомісячна вартість послуг становить 66,22 грн., в т.ч. ПДВ 11,04 грн.

Пунктами 3.1, 3.2 договору зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плату за послуги по вивезенню твердих побутових відходів споживач вносить на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим місяця. Споживач може застосовувати авансові платежі у розмірі 50% від суми щомісячної плати.

Умовами договору на замовника покладено обов'язок своєчасно у встановлені даним договором терміни оплачувати надані послуги (п.4.2.2. договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання та вважається дійсним, якщо однією із сторін не буде заявлено про відмову з поважних причин від цього договору або його перегляд.

Договір підписано представником ХКП "Спецкомунтранс" (позивачем) та ФОП ОСОБА_1 (відповідачем), скріплено печаткою позивача. Реквізитами споживача (відповідача) зазначено: АДРЕСА_2; юр.: АДРЕСА_1.

Доказів про припинення дії договору від 18.04.2007р. або зміни його умов у 2009-2011рр., в процесі розгляду справи надано не було.

Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за надані послуги по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів. Зокрема, позивачем (Хмельницьким комунальним підприємством "Спецкомунтранс") виставлено рахунки №2725 від 14.09.2009р. на суму 119,88грн., від 14.10.2009р. на суму 119,88грн., від 12.11.2009р. на суму 119,88грн., від 14.12.2009р. на суму 119,88грн., від 14.01.2010р. на суму 119,88грн., від 12.02.2010р. на суму 119,88грн., від 12.03.2010р. на суму 119,88грн., від 14.04.2010р. на суму 119,88грн., від 14.05.2010р. на суму 119,88грн., від 14.06.2010р. на суму 119,88грн., від 14.07.2010р. на суму 119,88грн., від 13.08.2010р. на суму 119,88грн., від 14.09.2010р. на суму 119,88грн., від 14.10.2010р. на суму 119,88грн., від 12.11.2010р. на суму 119,88грн., від 14.12.2010р. на суму 119,88грн., від 14.01.2011р. на суму 119,88грн., від 14.02.2011р. на суму 119,88грн., від 14.03.2011р. на суму 119,88грн., від 14.04.2011р. на суму 119,88грн., від 13.05.2011р. на суму 119,88грн.

Станом на 01.07.2011р. заборгованість відповідача за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів за період з 01.09.2009р. по 31.05.2011р. за даними позивача становить 2047,24 грн.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору, позивач нарахував 143,56 грн. - інфляційних, 44,96 грн. - 3% річних.

В матеріалах справи відсутні докази про погашення заборгованості в сумі 2235,76 грн. в добровільному порядку, тому позивач звернувся з позовом про примусове її стягнення.

Згідно виписки по рахунках за період 09.11.2009р. по 10.11.2009р. відповідач перерахував 09.11.2011р. на рахунок позивача 1000,00 грн. в якості погашення заборгованості за послуги по вивезенню та знешкодженню твердих та рідких побутових відходів.

11.11.2009р. Господарським судом Хмельницької області винесено рішення по справі №10/1918 за позовом Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 951,12грн., яким стягнуто на користь позивача з відповідача 529,76 грн. та відмовлено у стягненні заборгованості у сумі 421,36 грн.

20.07.2007р. між Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (орендодавець), Приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та Управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької ради (отримувач) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності.

Відповідно до п.1.1. орендодавець передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення площею 95,0 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі "ЖЕК-1". Майно передається під офіс (118,8 м.кв.) та під склад (83,2 м.кв.) на строк з 20.07.2007р. по 20.06.2010р.

Пунктами 2.3, 2.4 договору оренди зазначено, що у разі припинення договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар (відповідач) повертає майно Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю (відповідачу) цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складнню акта приймання-передачі покладеться на сторону, яка передає Майно іншій стороні договору.

Відповідно до п.10.6 договору оренди, його чинність припиняється внаслідок: невиконання Орендарем обов'язків, зазначених в п.п. 5.4, 5.5., 5.11 цього договору; закінчення строку, на який його було укладено; приватизація орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Зігдно акту приймання-передачі від 21.06.2010р. орендар (відповідач) повернув Балансоутримувачу ("ЖЕК-1") нерухоме майно загальною площею 95,0 кв.м., орендоване згідно договору оренди від 20.07.2007р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності.

Постановою господарського суду області від 10.01.2011р. по справі №13/158-Б-10 визнано банкрутом Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1). Відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців з дати винесення постанови.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст. 173 Господарського кодексу передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 193 Господарського кодексу України та приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги по вивезенню твердих побутових відходів в сумі 2235,76 грн., у т.ч. 2047,24 грн. - основного боргу за період з 01.09.2009р. по 31.05.2011р., 143,56 грн. - інфляційних за період з 01.10.2009р. по 31.05.2011р., 44,96 грн. - 3% річних за період з 06.10.2009р. по 30.06.2011р., згідно поданих в матеріали справи розрахунків, зазначаючи середньомісячну вартість послуг - 119,88 грн.

Однак, як вбачається з договору від 18.04.2007р. №1473/2725, сторони погодили, що середньомісячна вартість послуг становить 66,22 грн. При цьому п. 5.2.3 договору передбачає, що у разі запровадження відповідно до чинного законодавства та рішення органів місцевого самоврядування механізму коригування тарифів на послуги виконавця, доводити до споживача їх нові величини та погоджувати з ним відповідні зміни до договору. Проте, позивачем, як того вимагає ст. 33 ГПК України, в матеріали справи не надано доказів, які б підтверджували, що сторони виконали вимоги п. 5.2.3 договору, узгодили середньомісячну вартість послуг, виходячи із нових тарифів.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, підставами звільнення від доказування є факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом враховано, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.11.2009р. по справі №10/1918 за позовом Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 951,12грн., встановлено правомірність нарахування середньомісячної вартості послуг по вивезенню твердих побутових відходів згідно договору №1473/2725 від 18.04.2007р. у розмірі 66,22 грн., стягнуто на користь позивача з відповідача 529,76 грн. основного боргу за період з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. та відмовлено у стягненні заборгованості у сумі 421,36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2009р. відповідачем здійснено оплату послуг з вивезення твердих побутових відходів у сумі 1000,00 грн., якими сплачено основний борг згідно рішення по справі №10/1918 від 11.11.2009р. в сумі 529,76 грн., та здійснено оплату за надані послуги по вивезенню твердих побутових відходів у сумі 470,24 грн.

Крім того, судом береться до уваги й те, що відповідач 21.06.2010р., згідно акту приймання-передачі передав Балансоутримувачу -"ЖЕК-1", нежиле приміщення, орендоване згідно договору від 20.07.2007р., за місцезнаходженням якого надавались послуги по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів.

Згідно зі ст. ст. 47-49 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закону), передбачені особливості провадження у справах про банкрутство субєкта підприємницької діяльності громадянина, де зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали. Копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку предявлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці. Однак, на відміну від загального присічного місячного строку предявлення вимог кредиторами у відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону, після публікації оголошення у офіційному друкованому органі, строк предявлення вимог до фізичної особи - підприємця, не є присічним.

Таким чином, винесення господарським судом області постанови від 10.01.2011р. по справі №13/158-Б-10, якою визнано банкрутом Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м.Хмельницький та відкрито ліквідаційну процедуру, не впливає на розгляд справи №7/5025/1325/11.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи поданий позивачем розрахунок, договір №1473/2725 від 18.04.2007р., договір оренди від 20.07.2007р., акт приймання-передачі від 21.06.2010р. суд вважає, що правомірним буде стягнення з Відповідача на користь Позивача 169,94грн. боргу за послуги по вивезенню твердих побутових відходів за період з 01.09.2009р. по 20.06.2010р., виходячи із середньомісячної вартості послуг 66,22грн.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 143,56грн. за період з 01.10.2009р. по 31.05.2011р. Проте правомірним буде нарахування інфляційних втрат в сумі 20,39грн. за період з 01.10.2009р. по 31.05.2011р.

За період прострочення з 06.10.2009р. по 30.06.2011р. позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 44,96грн.

Однак правомірним є нарахування 3% річних за період прострочення з 06.10.2009р. по 30.06.2011р. в сумі 5,67грн., які підлягають стягненню з відповідача.

В решті суми позову необхідно відмовити.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає частковому задоволенню на суму основного боргу у розмірі 169,94грн., 20,39грн. - інфляційних та 5,67грн. - 3% річних, у зв'язку з проведеною судом перевіркою правильності проведених нарахувань.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" м. Хмельницький до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 2235,76 грн. заборгованості, у т. ч. 2047,24 грн. - основного боргу, 143,56 грн. -інфляційних, 44,96 грн. -3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" (м. Хмельницький, вул. Толстого, б. 1, код 03356565) 169,94грн. (сто шістдесят дев'ять гривень 94 коп.) основного боргу, 20,39грн. (двадцять гривень 39 коп.) інфляційних, 5,67грн. (п'ять гривень 67 коп.) 3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" (м. Хмельницький, вул.Толстого, б. 1, код 03356565) 8,95грн. (вісім гривень 95 коп.) державного мита, 20,70грн. (двадцять гривень 70 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

СуддяС.І. Крамар

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.