Рішення № 18465417, 13.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р. Справа № 5023/6312/11

вх. № 6312/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 12.09.11;

відповідача - не з"явився; 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська служба охорони", м. Київ; 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького, с. Лебедівка; 3-я особа <Текст >

про виконання договірних зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою (вих.№26 від 19.07.11), в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням інфляції та трьох відсотків річних у розмірі 30750,76грн.; штрафні санкції - пеню у розмірі 671,58грн.; 314,22грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.11 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

13.09.11 позивач надав до канцелярії суду заяву про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, змін або доповнень не має.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом докази не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що на виконання договору №02/05-10 від 14.05.10, підписаного сторонами, позивачем (виконавець) було надано відповідачу (замовник) послуги з охорони об"єктів власності відповідача.

16.05.11, за вимогою відповідача, надання послуг було припинено, що підтверджуються матеріалами справи, а саме Актом зняття з під охорони.

Пунктом 3.4. договору передбачений порядок розрахунків, яким визначено, що оплата наданих за Договором послуг повинна здійснюватись щомісяця за фактично надані у поточному місяці послуги протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами актів приймання виконаних робіт.

02.06.11 позивач направив відповідачу рахунок-фактуру; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), фактично наданих у травні місяці 2011 року на суму 30412,80грн., які відповідач отримав 08.06.11 р. але відповідач не повернув відповідний акт здачі-прийняття послуг, вартість отриманих послуг не сплатив, претензій щодо обсягу та якості послуг наданих у травні 2011 року позивачу не надсилав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 30412,80 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2.2. вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день його прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, вимога по стягненню з відповідача пені відповідає нормам чинного законодавства та підлягає частковому задоволенню в сумі 361,62 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 68,12 грн. та інфляційні у сумі 121,65 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

В задоволенні позову в частині стягнення 309,96 грн. пені, 86,33 грн. інфляційних та 61,86 грн. річних слід відмовити у зв*язку з невірним розрахунком, оскільки, акт виконаних робіт отримано відповідачем лише 08.06.11, а відповідно до п. 3.4 строк оплати наданих послуг становить 5 днів, з дня підписання акту. Таким чином, прострочка відповідача щодо оплати отриманих послуг виникла лише 14.07.11р.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується наступним.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд також враховує Розяснення ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ” та Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову ”, де зокрема, звертається увагу судів на наступне. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В даному разі до клопотання про забезпечення позову позивачем не додано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому правових підстав для її задоволення немає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, суд <Текст >

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання.

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" (64512, Харківська область, Сахновщанський район, село Лебедівка, код ЄДРПОУ 30772496, п/р №260083013002 в філії ПАТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 351823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська служба охорони" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, офіс 1, код ЄДРПОУ 35669780, п/р № 260080105677 в ЗАТ "Прокредит Банк" МФО 320984) 30412,80грн. основного боргу, 361,62 грн. пені, 3% річних у розмірі 68,12 грн., інфляційні збитки у розмірі 121,65 грн., 309,64 грн. державного мита та 232,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Тихий П.В.

повний текст рішення складено 19.09.11р.