Рішення № 18465396, 29.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2011 р. Справа № 37/241-10 (н.р. 21/140-10)

вх. номер 10203/5-37 (н.р. 6007/5-21)

Судова колегія господарського суду у складі :

головуючий суддя Доленчук Д. О. <Текст >

судді: Шатерніков М.І. <Текст >

Добреля Н.С. <Текст >

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 98 від 01.08.2011 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали справи за позовом: ПАТ "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ", м. Київ 3-я особа <Текст >

до ВАТ "Коннектор" м. Харків 3-я особа <Текст >

про повернення майна

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ВАТ "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому з урахуванням наданих уточнень до позовних вимог, просив суд стягнути на свою користь з відповідача, ВАТ "Коннектор", майно за Договором відповідального зберігання № 11/95 від 30.12.2003 р. на загальну суму 589706,52 грн., а саме: ізолятори ВЛ7 890 048-2 в кількості 24 666 штук; колодки ОЮ7 830 123 в кількості 5800 штук; колодки ОЮ7 830 129 в кількості 132200 штук; колодки ОЮ7 830 146 в кількості 50000 штук; колодки ОЮ7 830 148 в кількості 25000 штук; колодки ОЮ7 830 174 в кількості 28000 штук; колодки ОЮ7 830 188 в кількості 21000 штук; колодки ОЮ7 830 225 в кількості 23037 штук; колодки ОЮ7 830 140 в кількості 37000 штук, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2010 р. по справі № 21/140-10 було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи; відмовлено в задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи; відмовлено в задоволенні клопотання відповідача щодо пропуску строку позовної давності; провадження у справі № 21/140-10 припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі від 04.11.2010 р. ухвала господарського суду Харківської області від 21.09.2010 року по справі № 21/140-10 була скасована, а справа № 21/140-10 була передана на розгляд господарському суду Харківської області.

Справі був присвоєний новий номер - № 37/241-10 (н.р. 21/140-10).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.11.2010 р. по справі було призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.01.2011 р.

Представник відповідача через канцелярію господарського суду 11.01.2011 р. за вх.№441, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучено до матеріалів справи. У наданому відзиві представник відповідача просив суд припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.01.2011 р. по справі була призначена судово-технічна експертиза, провадження у справі зупинено, а матеріали справи № 37/241-10 (н.р. 21/140-10) були направлені до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса для проведення судово-технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2011 р. провадження у справі № 37/241-10 (н.р. 21/140-10) було поновлено у зв'язку з надходженням на адресу суду висновку судово-технічної експертизи документів №1213 разом з матеріалами справи № 37/241-10 (н.р. 21/140-10).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2011 р. по справі № 37/241-10 (н.р. 21/140-10) була призначена судова-технічна експертиза, провадження у справі зупинено, а матеріали справи № 37/241-10 (н.р. 21/140-10) були направлені до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

11.08.2011 року матеріали справи № 37/241-10 (н.р. 21/140-10) були повернуті на адресу господарського суду Харківської області з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз без виконання.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 22.08.2011 р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на "29" серпня 2011 р. об 11:30.

Згідно розпорядження Заступника голови господарського суду Харківської області Бровченко І.О. від 29.08.2011 р. № 1291-10 для розгляду справи була призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Доленчук Д.О., судді Шатерніков М.І. та Добреля Н.С.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 29.08.2011 р. за вх. № Д1583, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання його представник не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 29.08.2011 р. за вх. № 16386, надав заяву з додатком, у якій просив суд, у зв'язку зі зміною назви позивача з Відкритого акціонерного товариства "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" на Публічне акціонерне товариство "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ", вважати позивачем по справі Публічне акціонерне товариство "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ".

Господарський суд, розглянувши заяву позивача про зміну назви позивача, та дослідивши документи, що підтверджують зміну назви позивача по справі з Відкритого акціонерного товариства "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" на Публічне акціонерне товариство "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" вважав за необхідне її задовольнити та змінити назву позивача по справі з Відкритого акціонерного товариства "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" на Публічне акціонерне товариство "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ".

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Ухвалою суду від 13.01.2011 р. строк вирішення спору по справі було продовжено на 15 днів, тому, без урахування строків, на які розгляд справи зупинявся, строк розгляду справи спливає 29.08.2011 р. За таких обставин у суду відсутня можливість для відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

30 грудня 2003 року між ВАТ "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" та ВАТ «Коннектор» було укладено договір відповідального зберігання № 11/95 (надалі - договір), згідно якого Поклажодавець - ВАТ "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" передало на відповідальне зберігання Зберігачу - ВАТ «Коннектор» майно на загальну суму без ПДВ у розмірі 756686,52грн.

Пунктом 1.1. договору сторони визначили перелік майна який передавався на зберігання, а саме: Ізолятор ВЛ7890048-2 в кількості 24666 штук, колодка ОЮ7830123 в кількості 5800 штук, колодка ОЮ7830127 в кількості 121000 штук, колодка ОЮ7830129 в кількості 132200 штук, колодка ОЮ7830146 в кількості 50000 штук, колодка ОЮ7830148 в кількості 25000 штук, колодка ОЮ7830174 в кількості 28000 штук, колодка ОЮ7830188 в кількості 21000 штук, колодка ОЮ7830225 в кількості 23037 штук, колодка ОЮ7830140 в кількості 37000 штук.

Передача майна на зберігання відбувалась за актом приймання передачі від 30.12.2003 р. до договору зберігання №11/95.

Додатковою угодою до договору від 31.08.2004 р. № 2 були внесені зміни до договору відповідального зберігання №11/95, якими було змінено перелік майна, що передавався на зберігання, а саме: з пункту 1.1 договору було виключено в найменуванні майна колодку ОЮ7830127 в кількості 121000 штук, в звязку з чим була змінена вартість переданого майна та складала суму у розмірі 589706,52 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.3.2. договору відповідального зберігання № 11/95 від 30.12.2003 р. Поклажодавець має право в будь-який час вимагати від Зберігача отримання майна яке знаходиться на зберіганні повністю або частково, повідомивши про це Зберігача не пізніше ніж за одну добу. А відповідно до пункту 2.1.3 договору відповідального зберігання № 11/95 від 30.12.2003 р., Зберігач зобовязаний повернути майно Поклажодавцю на першу вимогу, в строк не більше двох днів з моменту предявлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 3 та 5 березня 2010 р. звертався до відповідача з письмовою вимогою про повернення майна, яке знаходиться на зберіганні у останнього.

Проте позивач вказує, що відповіді на запит позивача підприємство відповідача не надало та майно не повернуло у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ВАТ “Коннектор” про стягнення майна за договором відповідального зберігання.

У наданому до матеріалів справи відзиві, представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що на виконання п.3.1.2. договору відповідального зберігання № 11/95 від 30.12.2003 р., з урахуванням п.1 Додаткової угоди № 1 від 30.07.2004 р. до даного договору, ВАТ “Коннектор” 31.12.2005 року повернуло ВАТ "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" за актом приймання-передачі ізолятор та колодки на загальну суму 589706,52 грн. Копія цього акту була надана відповідачем до матеріалів справи. Тому відповідач вважає відсутнім предмет спору у справі № 37/241-10 (н.р. 21/140-10), оскільки матеріальні цінності, що вимагаються позивачем, вже були йому повернуті за вказаним актом приймання-передачі продукції від 31.12.2005 р.

Позивач під час розгляду справи заперечив факт повернення йому майна за договором відповідального зберігання № 11/95 від 30.12.2003 р., та наполягав, що акт приймання передачі від 31.12.2005 р. його підприємством не підписувався, і, відповідно, товар, що було передано на відповідальне зберігання відповідачу за договором № 11\95 від 30.12.2003 р., позивачу не повертався.

У зв'язку з цим для встановлення обставин, пов'язаних з дійсним існуванням акту приймання-передачі від 31.12.2005 р. до договору відповідального зберігання № 11/95 від 30.12.2003 р., господарським судом була призначена у справі судово-технічна експертиза, виконання якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса.

31.05.2011 р. від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса на адресу господарського суду Харківської області надійшов висновок судово-технічної експертизи документів № 1213 разом з матеріалами справи №37/241-10 (н.р. 21/140-10).

Відповідно до наданого висновку експертами було встановлено, по-перше, що час виготовлення наданого на дослідження акту приймання-передачі по договору відповідального зберігання № 11\95 від 30.12.2003 року, укладеного між ВАТ "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" та ВАТ “Коннектор” і датованого 31.12.2005 року, не відповідає даті, вказаній в ньому. Наданий акт приймання передачі був виготовлений в період часу з 15.04.2010 по 19.12.2010 року.

По-друге, наданий на дослідження акт приймання-передачі по договору відповідального зберігання № 11\95 від 30.12.2003 року, укладений між ВАТ "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" та ВАТ “Коннектор” і датований 31.12.2005 року, виконано у наступній послідовності: спочатку на папір у період часу з 13.03.2005 року по 16.08.2005 року, нанесено відтиск круглої печатки ВАТ "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" №1, потім виконано друкування тексту, після чого у період часу з 15.04.2010 року по 19.12.2010 року, нанесено відтиск круглої печатки ВАТ “Коннектор”.

Таким чином, враховуючи, що при експертному дослідженні було встановлено, що відомості, наведені у наданому відповідачем акті приймання передачі по договору відповідального зберігання № 11\95 від 30.12.2003 року, укладеному між ВАТ "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" та ВАТ “Коннектор” не відповідають дійсності, зокрема, щодо строків складення цього акту, наданий відповідачем акт приймання-передачі не може бути належним доказом у справі та не приймається судом до уваги.

Як встановлено матеріалами справи, позивач 3 та 5 березня 2010 р. звертався до відповідача з письмовою вимогою про повернення майна, яке знаходиться на зберіганні у останнього, проте відповіді на запит позивача підприємство відповідача не надало та майно не повернуло.

Строк дії договору зберігання сторонами встановлено, з урахуванням додаткової угоди від 30.06.2004 року до нього - до 31.12.2005 року. Проте, строк зберігання договором не встановлено, а відповідно до положень ст. 942 Цивільного кодексу України, сплив строку дії договору не є підставою для зберігача припинити вживання заходів для забезпечення схоронності майна, переданого на зберігання. А отже, сплив строку дії договору не є підставою припинення обов'язку зберігача про повернення майна, прийнятого на зберігання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог законодавства.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 936 Цивільного кодексу України, одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавець), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч.1 ст. 942 Цивільного кодексу України).

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч.1 ст. 949 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано суду належних доказів повернення позивачу спірного майна за договором зберігання № 11\95 від 30.12.2003 року, суд вважає вимоги позивача належним чином обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з викладеним господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 5897,10 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 319, 509, 525, 526, 610, 629, 936, 942, 949, 953 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Задовольнити заяву позивача про зміну назви позивача по справі.

Змінити назву позивача по справі з Відкритого акціонерного товариства "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" на Публічне акціонерне товариство "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ".

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коннектор" (61140, м. Харків, проспект Гагаріна, 98, код ЄДРПОУ 14312275, р/р № 2600800110143 в філії №1 АТ “Регіон-банк”, МФО 351975) на користь Публічного акціонерного товариства "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" (02099, м. Київ, вул. Санаторна, 9-а, код ЄДРПОУ 19122591, п/р № 26000001466001 в Київській філії АТ «Укрінбанк», МФО 300250) майно за Договором відповідального зберігання № 11/95 від 30.12.2003 р. на загальну суму 589706,52 грн., а саме: ізолятори ВЛ7 890 048-2 в кількості 24666 штук; колодки ОЮ7 830 123 в кількості 5800 штук; колодки ОЮ7 830 129 в кількості 132200 штук; колодки ОЮ7 830 146 в кількості 50000 штук; колодки ОЮ7 830 148 в кількості 25000 штук; колодки ОЮ7 830 174 в кількості 28000 штук; колодки ОЮ7 830 188 в кількості 21000 штук; колодки ОЮ7 830 225 в кількості 23037 штук; колодки ОЮ7 830 140 в кількості 37000 штук.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коннектор" (61140, м. Харків, проспект Гагаріна, 98, код ЄДРПОУ 14312275, р/р № 2600800110143 в філії №1 АТ “Регіон-банк”, МФО 351975) на користь Публічного акціонерного товариства "АТОМЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" (02099, м. Київ, вул. Санаторна, 9-а, код ЄДРПОУ 19122591, п/р № 26000001466001 в Київській філії АТ «Укрінбанк», МФО 300250) 5897,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Доленчук Д. О.

суддя Шатерніков М.І.

суддя Добреля Н.С.

Рішення підписано 05.09.2011 р.