Рішення № 18465235, 14.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2011 року справа № 5020-1119/2011 За позовом: Державного підприємства «Дельта-лоцман»

(вул. Лягіна, 27, м. Миколаїв, 54001)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордия-Юг»

(вул. Адмірала Октябрьского, 15/2, м. Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості за послуги служби регулювання руху суден у розмірі 915,76 доларів США, 142,86 доларів США пені, 64,10 доларів США суми штрафу, а всього 1122,72 доларів США

Суддя Алсуфєв В.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність № 6 від 31.12.2010;

Від відповідача - не зявився.

Суть спору:

Державне підприємство «Дельта-лоцман»(надалі Позивач) звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордия-Юг»(надалі Відповідач) про стягнення заборгованості за послуги служби регулювання руху суден у розмірі 915,76 доларів США, 142,86 доларів США пені, 64,10 доларів США суми штрафу, а всього 1122,72 доларів США

25.08.2011 Позивачем надано суду заяву про збільшення позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги служби регулювання руху суден, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача 1791,52 доларів США основного боргу, 225,32 доларів США пені, 125,40 доларів США штрафу, а всього 2142,24 доларів США /а.с.62-64/.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині. Отже, збільшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд прийняв цю заяву до розгляду.

14.09.2011 ухвалою суду припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 875,76 доларів США, 82,46 доларів США пені, а також 61,30 доларів США штрафу.

Отже остаточно Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за послуги служби регулювання руху суден у розмірі 915,76 доларів США, 142,86 доларів США пені, 64,10 доларів США суми штрафу, а всього 1122,72 доларів США

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем умов Договору від 01.01.2011 № 248/П-11 щодо здійснення оплати за надані послуги служби регулювання руху суден.

Відповідач явку свого представника не забезпечив, вимоги ухвал суду від 20.07.2011 та від 26.08.2011не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією /а.с.91/.

У судовому засіданні 08.08.2011 представник Відповідача проти позову заперечував та зазначав, що під час виставлення рахунків за надані послуги Позивачем не враховані положення частини другої статті 9 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грецької Республіки про торговельне судноплавство від 06.11.2000, згідно із якими портові і лоцманські збори з танкерів з проміжними баластними танками або подвійним корпусом, що побудовані згідно з природоохоронними вимогами повинні зменшуватись шляхом або зменшення загального тоннажу судна або застосуванням відповідної знижки.

Справа розглядалася за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд,

в с т а н о в и в :

01.01.2011 між Позивачем та Відповідачем укладено договір № 248/П-11 (надалі Договір від 01.01.2011 № 248/П-11) /а.с. 11-14/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 01.01.2011 № 248/П-11 Позивач зобовязався за заявками агента (Відповідача) надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морскому каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну пр. проходженні судном ГСХ, а Відповідач зобовязується прийняти та оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг є судновласник в розумінні статті 20 Кодексу торговельного мореплавства.

Пунктом 2.2.1 Договору від 01.01.2011 № 248/П-11 передбачено, що Відповідач зобовязується своєчасно подавати на адресу Позивача заявки на лоцманське обслуговування, надання послуг по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, руху суден, надання інформаційної послуги судну при проходженні судном глибоководного судового ходу та послуг служби регулювання руху суден.

Згідно із пунктом 2.1.2 Договору від 01.01.2011 № 248/П-11 Позивач зобовязався надавати Відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами. Порядок стягнення і розмір зборів та плати, згідно з пунктом 4.1 Договору, визначаються відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори та плата.

Пунктами 2.2.3 та 2.2.4 Договору від 01.01.2011 № 248/П-11 встановлено обовязок Відповідача здійснювати своєчасну оплату відповідно до умов договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у вільно конвертовані валюті, а під прапором України - в національній валюті України, вказуючи в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Порядок оплати встановлений пунктами 4.2, 4.2.2, 4.2.3 та 4.3 Договору від 01.01.2011 № 248/П-11, відповідно до яких, до подання заявки Відповідач (агент) здійснює передплату в розмірі повної вартості, в тому числі ПДВ, послуг, що мають бути надані Позивачем на підставі цієї заявки, остаточний розрахунок здійснюється агентом на протязі пяти банківських днів з дати отримання рахунку.

Судом встановлено, що 02.01.2011 Відповідачем, було надано Позивачу заявку на плавання суден в бухтах, на рейдах м. Севастополя та на підходах до нього, згідно яз якою ТОВ «Конкордия-ЮГ»просила забезпечити проведення до Камишової бухти 238 судна (танкера) NOUNOU судовий ідентифікаційний номер ІМО 9171357 під прапором Греції з 05 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. 03.01.2011, з наступним зворотнім проведенням за додатковим уточненням /а.с.22/.

На підставі вказаної заявки Позивачем було виставлено рахунок № СФ-00015 від 06.01.2011 на загальну суму 4138,30 доларів США /а.с.18/. Вказаний рахунок та Реєстр отриманих рахунків разом з оригіналами квитанцій від 13.01.2011 були отримані Відповідачем 17.01.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.21/.

Надання Позивачем послуг з проведення судна (танкера) NOUNOU до б. Камишової під навантаження та у зворотному напрямку Босфору, підтверджується квитанціями про виконані послуги від 03.01.2011 № 4 та від 06.01.2011 № 23 /а.с.20/.

11.01.2011 Відповідач частково сплатив рахунок № СФ-00015 від 06.01.2011 у розмірі 3222,54 доларів США, що підтверджується випискою банку від 11.01.2011 (а.с.78) та листом ТОВ «Конкорддия-Юг»від 10.06.2011 № 183 про перерозподіл авансу. Отже, несплаченою залишилась сума у розмірі 915,76 доларів США (4138,30 - 3222,54 = 915,76).

Суд не приймає довід Відповідача про те, що вказана сума, яка є оплатою послуг служби регулювання руху суден, не підлягає сплаті через необхідність застосування знижки, передбаченої частиною другою статті 9 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грецької Республіки про торговельне судноплавство від 06.11.2000, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 9 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грецької Республіки про торговельне судноплавство від 06.11.2000, ратифікованої Законом України від 10.01.2002 № 2931-III, що портові і лоцманські збори з танкерів з проміжними баластними танками або подвійним корпусом, що побудовані згідно з природоохоронними вимогами, зменшуватимуться: (a) шляхом зменшення загального тоннажу судна на місткість проміжних баластних танків або подвійного корпусу відповідно до Резолюції IMO (A 747 (18)), або (b) шляхом застосування знижки, пропорційної співвідношенню місткості проміжних баластних танків або подвійного корпусу до загального тоннажу судна.

Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. При цьому, інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, інші портові збори, ніж передбачені статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України, можуть бути встановлені лише законодавчими актами, із наступним визначенням їх конкретного розміру Кабінетом Міністрів України.

Положенням про портові збори, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544, з наступними змінами та доповненнями, встановлені розміри, порядок нарахування та сплати портових зборів. При цьому визначені розміри лише наступних портових зборів: корабельного, канального, маякового, причального, якірного, адміністративного та санітарного.

Статтею 110 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що у районах інтенсивного судноплавства (портові та узбережні води, вузькості, перетин морських шляхів) рішенням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту створюються служби регулювання руху суден, що здійснюють радіолокаційне обслуговування суден.Зона дії і порядок руху суден у зоні встановлюються Правилами плавання у цій зоні, що затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.Під радіолокаційним обслуговуванням мається на увазі контроль за безпекою судноплавства, регулювання руху суден, рятувальних операцій, інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку плавання. Перелік послуг, що надаються конкретною службою регулювання руху суден, ступінь обовязковості окремих видів радіолокаційного обслуговування повідомляються в обовязковій постанові начальника морського порту, лоціях і Повідомленнях мореплавцям.

Частиною першою статті 111 Кодексу торговельного мореплавства України, передбачено, що служба регулювання руху суден діє відповідно до Типового положення про службу регулювання руху суден, що затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Згідно з пунктом 4.1 Типового положення про службу регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерством транспорту України від 28.05.2001 № 340, служби регулювання руху суден (надалі - СРРС) створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.

Наказом Міністерства транспорту України «Про забезпечення лоцманського проведення і регулювання руху суден у територіальних, внутрішніх водах та на внутрішніх водних шляхах України»від 15.04.2004 № 312 на державне підприємство "Дельта-лоцман" з 00 годин 00 хвилин 01.05.2004 покладено здійснення функцій з забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден.

Наказом Міністерства транспорту України від 05.09.2002 № 626 затверджено Правила плавання кораблів і суден у бухтах, на рейдах м. Севастополя і на підходах до нього (далі Правила). Пунктом 1.7 цих Правил, у редакції, яка діяла на момент надання послуг за Договором від 01.01.2011 № 248/П-11, а саме, до набрання чинності наказом Міністерства інфраструктури України «Про внесення змін до Правил плавання кораблів і суден у бухтах, на рейдах м. Севастополя і на підходах до нього» від 18.04.2011 № 44, було передбачено, що Севастопольська регіональна служба регулювання руху суден (далі - РСРРС) державного підприємства "Дельта-лоцман" виконує закріплені за нею функції у районі, установленому цими Правилами. Взаємодія всіх суден і кораблів довжиною більше 30 метрів, а також суден, що буксирують об'єкти, із РСРРС є обов'язковою.

З цих суден та кораблів стягується збір відповідно до Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затверджених наказом Мінтрансу України від 27.06.96 № 214. Збір стягується на підставі квитанцій і рахунків, завірених філією державного підприємства "Дельта-лоцман" у м. Севастополь.

Відповідно до статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України, із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214, з наступними змінами і доповненнями, затвердженні збори і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, та передбачено, що збори та плата справляються у портах із суден закордонного плавання зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземним прапором, у тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання рухом суден.

Отже, центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту встановлено два різних збори, а саме лоцманський, який стягується на підставі пунктів 15-27, і збір за користування послугами служби регулювання руху суден, який стягується на підставі пунктів 28-30 вказаного нормативного акту.

З огляду на зазначене, збір за користування послугами служби регулювання руху суден не є тотожнім лоцманському збору. Не є він й портовим збором, оскільки встановлений в порядку іншому ніж, визначеному у статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України. А відтак, до нього не можуть бути застосовані знижки встановлені частиною другою статті 9 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грецької Республіки про торговельне судноплавство від 06.11.2000.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає заборгованість Відповідача в сумі 915,76 доларів США доведеною та обґрунтованою.

В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до пункту 5.4 Договору від 01.01.2011 № 248/П-11 в разі порушення строку остаточного розрахунку, передбаченого пунктом 4.2.2 цього договору, агент (Відповідач) за вимогою Позивача несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсотка несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семі відсотків вказаної вартості.

Однак, частиною першою статті 231 Господарського кодексу України, встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно із статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 № 543/96-ВР, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 10.01.2002 № 2921-III, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, вказані норми встановлюють обмеження розмірі пені, що підлягає стягненню.

З огляду на зазначене, позовна вимога про стягнення суми пені підлягає задоволенню у частині розрахованій з урахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Судом встановлено, що пеня на суму боргу за рахунком № СФ-00015 від 06.01.2011 на 29.06.2011, дату визначену Позивачем, склала суму у розмірі 60,67 доларів США, яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (дол. США)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

(дол. США)

915,7625.01.2011-29.06.201115615,5%60,67 Судом встановлено, що сума штрафу, передбаченого пункту 5.4 Договору від 01.01.2011 № 248/П-11, становить 64,10 доларів США (915,76 X 7 /100 = 64,10).

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 915,76 доларів США основного боргу, 60,67 доларів США пені, 64,10 доларів США штрафу, а всього 1040,53 доларів США.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 110, 111, 115 Кодексу торговельного мореплавства України, частиною другою статті20, частиною першою статті 193, частиною першою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 11, 525, 526, 549, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», статтями 33, 34, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордия-Юг» (вул. Адмірала Октябрьского, 15/2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 36197940, п/р 26007054801495, п/р 26007060124489 в СФ КБ Приватбанку МФО 324935 або з інших рахунків) на користь Державного підприємства «Дельта-лоцман»(вул. Лягіна, 27, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 25374003, п/р 26007001010084 (вал. 980), п/р260070010084 в філії ВАТ «Державний Експортно-Імпортний Банк України»у м. Миколаєві, МФО 326739, або на інші рахунки) 1040,53 доларів США (одна тисяча сорок доларів 53 центів), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 12,80 доларів США (дванадцять доларів 80 центів) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 218,72 гривень (двісті вісімнадцять грн. 72 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Алсуфєв

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 15.09.2011.