Ухвала суду № 18465163, 06.09.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2011 р. Справа № 5019/1338/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едель-Бау"

до відповідача Приватне підприємство "Волиньжитлобудсервіс"

про стягнення в сумі 53000 грн. 00 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1 (довіреність б/н від 12 липня 2011 року);

від відповідача : представник ОСОБА_2 (довіреність № 28/04 від 28 квітня 2010 року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Едель-Бау»звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства «Волиньжитлобудсервіс»про стягнення збитків в сумі 53000,00 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 530,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішенням господарського суду Волинської області від 16.03.2010 року у справі №03/113/7-11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2010 року було задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «Волиньжитлобудсервіс»до Боратинської сільської ради, с. Боратин Луцького району Волинської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Едель-Бау», м.Луцьк та визнано недійсним договір купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення площею 18,0465 га в с.Ровенці від 27.10.2007 року, укладений між Боратинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едель-Бау». Під час судового провадження у справі №03/113/7-11 господарським судом Волинської області було задоволено клопотання ПП «Волиньжитлобудсервіс»про забезпечення позову та винесено Ухвалу від 09.12.2008 року про накладення арешту на земельні ділянки. Внаслідок вжиття накладення арешту на земельні ділянки ТзОВ «Едель-Бау»позбулося можливості використовувати належну йому земельну ділянку і продовжувати спільну діяльність по пайовій участі в будівництві 10-12-16 поверхових житлових будинків, торговельно-розважального центру с.Ровенці по вул.Боженка, Боратенської сільської ради Луцького району, у звязку з чим понесло збитки.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просить в задоволенні позову відмовити та, зокрема, заперечив щодо наявності в якого діях ознак протиправності, як підстави для покладення на нього обовязку відшкодувати збитки позивача.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарській суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Едель-Бау»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська девелоперська компанія «Моноліт»було укладено договір про спільну діяльність № 190.

Відповідно до п.1.1 Договору від 01.06.2008 року предметом Договору є спільна діяльність без створення юридичної особи, спрямована на проектування, будівництво та введення в експлуатацію 10-12-16 поверхових житлових будинків, торговельно-розважального центру с.Ровенці по вул.Боженка, Боратенської сільської ради Луцького району Волинської області, (надалі - Обєкт) у відповідності з прийнятими обовязками за цим договором, на основі співробітництва та шляхом здійснення внесків майном (грошовими коштами, матеріалами, майном у вигляді адміністративних, побутових, виробничих, промислових та інших приміщень, обладнання, устаткування), трудовою участю та організацією співпраці.

Згідно п. 2.1.3 договору від 01.06.2008р. ТОВ «Едель-Бау»зобовязане надати для будівництва Обєкта земельну ділянку, яка розташована с.Ровенці по вул.Боженка, Боратенської сільської ради Луцького району, та належить ТОВ «Едель-Бау».

Згідно п. 3.1.4 договору від 01.06.2008 року ТОВ «Всеукраїнська девелоперська компанія «Моноліт»зобовязане розробити через спеціалізовані підприємства та установи необхідну для спорудження Обєкта проектно-кошторисну документацію, одержати передбачені будівельними вимогами дозволи, погодження, висновки, експертизи, забезпечити технічний і авторський нагляд за будівництвом.

На виконання умов договору про спільну діяльність 20 червня 2008 року між ТОВ «Всеукраїнська девелоперська компанія «Моноліт»(далі - Замовник) та Волинською філією Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпроміст»(далі - Виконавець) було укладено Договір № 966/10.001 на створення (передачу) науково-технічної та проектно-кошторисної продукції предметом якого є виконання та передача НДІ «Діпроміст»Замовнику детального плану забудови кварталу у с.Рованці на вул.Боженка.

Згідно до п.3.1. Договору № 966/10.001 від 20 червня 2008 року вартість робіт складає 106200,00грн, в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється авансовим платежем в розмірі 50%, що складає 53100,00грн., в т.ч. ПДВ. Згідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки судом встановлено, що 07.07.2008 року ТОВ «Всеукраїнська девелоперська компанія «Моноліт»(код ЄДРПОУ 35430282) було перераховано Науково-дослідному інституту «Діпроміст»53100,00 грн., призначення платежу: згідно договору № 966/10.001 від 20.06.2008 року.

Рішенням господарського суду Волинської області від 16 березня 2010 року у справі №03/113/7-11залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2010 року задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «Волиньжитлобудсервіс»до Боратинської сільської ради, с.Боратин Луцького району Волинської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Едель-Бау», м.Луцьк та визнано недійсним рішення Боратинської сільської ради №33/40 від 22.03.2006 року «Про відмову в наданні дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для житлового будівництва», визнати недійсним рішення Боратинської сільської ради №6/2 від 14.11.2006 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду ТОВ «Едель-Бау», договору на реалізацію інвестиційного проекту», визнано недійсним рішення Боратинської сільської ради №12/6 від 23.10.2007 року «Про затвердження експертної оцінки земельної ділянки та продаж її у власність», визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 24,4940 га в с.Рованці від 14.05.2007 року, укладений між Боратинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едель-Бау», визнано недійсним договір купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення площею 18,0465 га в с. Рованці від 27.10.2007 року, укладений між Боратинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едель-Бау».

03.08.2010 року Вищим господарським судом у справі №03/113/7-11 скасовано Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2010 та рішення господарського суду Волинської області від 16.03.2010 року у справі № 03/113/7-11 у задоволені позовних вимог ПП «Волиньжитлобудсервіс»відмовлено.

В матеріалах справи наявний Лист від 25.05.2010 року №25/5 відправлений ТОВ «Всеукраїнська девелоперська компанія «Моноліт»на адресу ТОВ «Едель-Бау», відповідно до якого ТОВ «Всеукраїнська девелоперська компанія «Моноліт»посилаючись на судові рішення, якими ТОВ «Едель-Бау»позбавлено права власності на землю, наполягає на розірванні договору про спільну діяльність від 01.06.2008 року №190 та просить ТОВ «Едель-Бау»повернути завдану матеріальну шкоду у вигляді сплаченого попередньо ТОВ «Всеукраїнська девелоперська компанія «Моноліт»науково-дослідному інституту «Діпроміст»53100,00 грн. авансу за розробку Детального плану забудови кварталу у с.Рованці по вул.Боженка.

Згідно ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.188 ГК України, зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно п. 8.1 договору від 01.06.2008р. про спільну діяльність № 190 даний Договір не підлягає розірванню чи припиненню в односторонньому порядку ні за яких умов. Договір може бути розірвано лише за письмовою згодою обох сторін або за рішенням суду з обовязковою компенсацією понесених витрат на будівництво.

Предметом позову є стягнення з відповідача позадоговірної майнової шкоди в порядку статті 1166 ЦК України. В обгрунтування підстав для стягнення позивач посилається на те, що винесення судових рішень, якими його було позбавлено права власності на земельні ділянки призвело до розірвання договірних відносин з ТОВ «ВДК «Моноліт», виявилися непотрібними витрати на розробку Детального плану забудови кварталу у с.Рованці по вул.Боженка, які він був змушений відшкодувати ТОВ «ВДК «Моноліт», зазначені суми на думку позивача є збитками, які підлягають стягнення з відповідача.

Як заявлено позивачем та підтверджується матеріалами справи платіжним доручення №17 від 05.11.2010 року ТОВ «Едель-Бау»перерахував на рахунок ТОВ «ВДК «Моноліт»53000,00 грн., призначення платежу відшкодування витрат за договором про спільну діяльність від 01.06.2008 року №190.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в т.ч. відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За приписами частин першої і другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»зазначено про те, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК необхідно встановити і довести такі факти: неправомірність поведінки особи; при цьому неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;

вина заподіювача шкоди.

У ч.1 ст.1166 ЦК міститься пряма вказівка на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов'язкову підставу деліктної відповідальності. Протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій, або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином (бездіяльність).

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивачем не доведено складу правопорушення, необхідного для застосування деліктної відповідальності, зокрема не доведено неправомірність(протиправність) дій відповідача. Окрім цього позивачем не доведений факт розірвання договору про спільну діяльність від 01.06.2008 року №190 та факт примусового стягнення з нього контрагентом за договором про спільну діяльність (ТОВ «ВДК»Моноліт») понесених останнім витрат на розробку Детального плану забудови кварталу у с.Рованці по вул.Боженка.

У відповідності ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно ч.ч.1,2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.46-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписаний «12» вересня 2011 року

<Текст ><Текст ><Текст >