Рішення № 18465032, 12.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2011 р.Справа № 27/17-3199-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник діючий за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком";

до відповідача: Військової частини А 1283;

про стягнення 11429,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Військової частини А 1283, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 11429,12 грн., з яких 10903,68 грн. - основний борг, 297,05 грн. пеня, 176,26 грн. - інфляційні, 52,13 грн. 3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору № 2181-8 від 15.08.2006р. на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд звязку позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобовязання, між тим, відповідач за фактично надані послуги за період з січня по червень 2011р. не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

08.09.2011р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО 31106/2011 від 08.09.2011р.), згідно якої позивач зазначає, що на виконання вимог Закону України “Про акціонерні товариства” від 17.09.2008р. за №514-VI, внесено зміни до установчих документів підприємства, стосовно зміни організаційно-правової форми позивача з Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", в звязку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача визначену у позовній заяві заборгованість на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком".

У судовому засіданні 12.09.2011р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, надавши відзив на позов (вх. ГСОО №31933/2011 від 12.09.2011р.), зазначив, що оплата по даному договору відповідачем не проводилась, в звязку з відсутністю грошових коштів на розрахункових рахунках Військової частини А 1283, при цьому, відповідач просить суд врахувати вказані обставини (щодо відсутності грошових коштів) при прийнятті рішення суду та, в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір штрафних санкцій, нарахованих Військовій частині А 1283 за порушення виконання зобовязань за договором №2181-8 від 15.08.2006 року.

Розглянувши клопотання представника відповідача, в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав:

Частиною 2, 3 п. 2 положення Кабінету Міністрів України „Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил” від 28 грудня 2000р. № 1919 встановлено, що військова частина - військова частина, заклад, установа, організація, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету і входять до складу Збройних Сил. Військове майно - державне майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил.

Отже, відповідач є державною установою і фінансується із державного бюджету України.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Разом з тим, пунктом 4.1 договору №2181-8 від 15.08.2006р. встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору в порядку, передбаченому законодавством. За порушення строків сплати, передбаченим цим договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Згідно із ч. 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, підтверджуючих обставини щодо відсутності бюджетних асигнувань на оплату послуг звязку та утримання відповідного обладнання, а лише надані копії платіжних доручень про сплату заборгованості за договором №2181-8 від 15.08.2006р. за попередні періоди, яка сплачена на виконання судових рішень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволені клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені, в звязку з його необґрунтованістю, при цьому, судом враховано інтереси сторін та систематичний характер дій відповідача щодо своєчасного внесення плати за надані послуги, а також співвідношення розміру пені до розміру основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

15 серпня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", що надалі іменується виконавець, в особі заступника директора з питань маркетингу та продажу послуг філії „Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" Козубського Віталія Миколайовича, діючого на підставі довіреності №37 від 10.01.06р. та Військовою частиною А 1283 (надалі - споживач) укладено договір на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд звязку № 2181-8 (надалі договір), згідно якого споживач доручає, а виконавець бере на себе зобовязання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд звязку споживача, зазначених в додатку №1 до цього договору, згідно з паспортом кабельних трас підземних кабельних ліній звязку (додаток №2).

Відповідно до п. 1.2. договору, експлуатаційно-технічне обслуговування по цьому договору включає в себе виконання комплексу робіт з підтримання засобів та споруд зв'язку споживача у справному стані шляхом здійснення ремонтно-відновлювальних робіт і забезпечення їх ефективного функціонування.

Умовами п.п. 2.1.4 договору передбачено обовязок споживача своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги зв'язку.

Згідно умов п. 3.1 договору, вартість технічного обслуговування засобів зв'язку сторонніх організацій визначається згідно з тарифами на додаткові послуги електрозв'язку за договірною ціною.

Положеннями п. 3.2 договору встановлено, що споживач зобов'язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства.

Пунктом 3.3 договору визначено, що виконавець залишає за собою право змінювати вартість послуг. За 20 днів до запровадження нового розміру плати за послуги інша сторона повідомляється про це письмово.

Відповідно до п. 4.1 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору в порядку, передбаченому законодавством. За порушення строків сплати, передбачених цим договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Згідно з умовами п. 8.1 договору, договір набуває чинності з моменту і діє до 31 грудня 2006 року та регулює відносини між сторонами з 01 січня 2006 року.

Умовами п. 8.2 договору встановлено, що сторони зобовязані протягом 20 днів з моменту завершення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним. Якщо жодна із сторін не заявить письмово, документом, підписаним уповноваженим представником сторони, про розрив договору за 30 днів до закінчення терміну його дії, то договір автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих же умовах.

Розділом 9 договору передбачено, що права та обов'язки ВАТ “Укртелеком”, в тому числі щодо проведення розрахунків, виконуються філією „Дирекція первинної мережі ВАТ „Укртелеком”.

15.08.2006р. на виконання умов зазначеного договору №2181-8 між сторонами складено додаток №1, згідно умов якого військова частина А 1283 передала, а ЦТЕПМ-10 філії „Дирекція первинної мережі ВАТ „Укртелеком” прийняв засоби звязку, відповідно до переліку зазначеного в даному додатку (а.с. 22) на експлуатаційно-технічне обслуговування, який підписаний уповноваженими особами обох сторін.

Згідно додатку №3 до договору №2181-8 від 15.08.2006р. вартість послуг з експлуатаційно-технічного обслуговування лінійних і станційних споруд звязку Міністерства оборони України в місяць становить 1817,28 грн. (у т.ч. ПДВ), згідно наказу ВАТ "Укртелеком" №3 від 10.01.2005р.

На виконання умов договору, позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" за період з січня по червень 2011 року включно виставлялися відповідачу рахунки за кожен місяць щодо оплати наданих послуг на загальну суму 10903,68 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за відповідний період (а.с.45-50). Крім того, в кожному рахунку позивач зазначав розмір боргу за попередні періоди та розмір пені, яка підлягає до сплати за несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань за договором №2181-88 від 15.08.2006 року.

Факт надіслання відповідачу рахунків за надані послуги за вказаний період, підтверджується наявними у матеріалах справи описами вкладення до цінних листів відправлених військовій частині А 1283 з відповідною відміткою поштової установи про відправлення листа (а.с. 51-56).

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу військової частини А 1283 претензію №2771/06 від 15.06.2011р. з вимогою терміново погасити у добровільному порядку заборгованість перед філією "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком", яка виникла станом на 31.05.2011р., з урахуванням штрафних санкцій, а також попереджено відповідача, що в разі невиконання вимог претензії позивач буде змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Як зазначає позивач, вказана претензія була отримана відповідачем, між тим, залишена ним без відповіді та задоволення, при цьому доказів отримання відповідачем даної претензії позивачем до суду не надано.

Як встановлено матеріалами справи, згідно розрахунку позивача (а.с.8) станом на момент розгляду спору за Військовою частиною А 11283 рахується заборгованість перед позивачем за фактично надані послуги протягом періоду з 01.01.2011р. по 30.06.2011р. за договором № 2181-8 від 15.08.2006р., у розмірі 10903,68 грн.

Відповідно до статуту ПАТ "Укртелеком", затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ "Укртелеком" 14.06.2011р. (протокол №8) та зареєстровано державним реєстратором 17.06.2011р. за реєстраційним номером 10741050063006797 Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", а відповідно до п. 1.2 статуту, товариство є правонаступником усіх прав та обовязків державного підприємства „Українське державне підприємство електрозвязку „Укртелеком”, Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” та всього майна, прав та обовязків дочірнього підприємства „Утел” відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, що підтверджує належні повноваження Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" для звернення з відповідним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором № 2181-8 від 15.08.2006р., пені, інфляційних та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Положеннями ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором № 2181-8 від 15.08.2006р. на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів звязку, а саме прострочив строки сплати за фактично надані послуги протягом періоду з 01.01.2011р. по 30.06.2011р.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ПАТ "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10903,68 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 297,05 грн., інфляційних у розмірі 176,26 грн. та 3% річних у розмірі 52,13 грн. за період прострочення виконання зобовязання, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" та стягнення з відповідача за договором №2181-8 від 15.08.2006р. суми основного боргу у розмірі 10903,68 грн., пені у розмірі 297,05 грн., інфляційних у розмірі 176,26 грн. та 3% річних у розмірі 52,13 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Військової частини А 1283 (65033, м. Одеса, Штабний провулок, 1, код ЄДРПОУ 22994917) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (03110, м. Київ, вул. Соломянська, 3, ід. код 16479714, р/р 26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904) 10903/десять тисяч девятсот три/грн. 68 коп. основного боргу, 297/двісті девяносто сім/грн. 05 коп. пені, 176/сто сімдесят шість/грн. 26 коп. інфляційних, 52/пятдесят дві/грн. 13 коп. 3% річних, 114/сто чотирнадцять/грн. 29 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 19.09.2011р.