Рішення № 18464743, 22.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/27122.09.11 За позовомПриватного акціонерного товариства Страхова компанія "Соверен", м. Київ

ДоПриватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс",

м. Київ

Провідшкодування матеріальної шкоди 8 626,17 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 пред. по довір.

Від відповідачане зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про страхове відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 8626,17 грн. ( за полісом № ВА /2311388) .

Ухвалою суду від 20.07.2011р. було порушено провадження у справі № 31/271 та призначено розгляд справи на 07.09.2011р.

Розпорядженням від 07.09.2011р. Голови господарського суду міста Києва А.С.Ємельянова, у звязку зі знаходженням судді Н.І.Качан на лікарняному, справу №31/271 було передано для розгляду судді О.А.Грєховій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2011р. розгляд справи було призначено на 22.09.2011р.

Розпорядженням від 21.09.2011р. Голови господарського суду міста Києва А.С.Ємельянова, у звязку з виходом судді Н.І.Качан з лікарняного, справу № 31/271 було повернуто для розгляду судді Н.І.Качан.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

До матеріалів справи долучено повідомлення про вручення ухвали від 08.09.2011р., що підтверджує факт отримання представником відповідача вказаного поштового відправлення 16.09.2011р.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

До матеріалів справи долучено відзив відповідача (07.09.2011р.), в якому було частково визнано позовні вимоги, а саме в розмірі 5863,22 грн. та 693,95 грн. пені. В решті позовних вимог відповідач просив відмовити.

В судовому засіданні 22.09.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2008 року у м. Києві на пр-ті Ватутіна сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля SSANG YONG, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.08.2008р. ОСОБА_2. був визнаний винним у вчиненні ДТП і притягнутий до адміністративної відповідальності, відповідно до ст.124 КпАП України.

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль SSANG YONG, реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Відповідно до Висновку № 126 автотоварознавчого дослідження від 23.10.2008 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику даного автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, складає 6 870,97 грн.

Автомобіль SSANG YONG, реєстраційний номер НОМЕР_1, був застрахований власником у позивача за Договором страхування транспортного засобу № 1-370-005X07 від 21.08.2007р., то відповідно до Страхового акту № 10/08-37 Т від 15.10.2008р. позивач виплатив страхове відшкодування на користь власника автомобіля в розмірі 6 373,22 грн. з вирахуванням 500 грн. франшизи (на підставі Рахунка-фактури № 117 ви 22.09.2008 року).

ОСОБА_2. повідомив, що цивільну відповідальність володільця автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, було застраховано відповідачем, відповідно до Полісу № ВА/ 2311388, що підтверджується інформацією Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Згідно з цим полісом передбачена франшиза - 510 грн., яку 23 червня 2011 року сплатив громадянин ОСОБА_2, тому залишок заборгованості становить 5 863,22 грн.

Позивачем була надіслана заява про виплату страхового відшкодування (вих. № 864 від 02.12.2008р.) на адресу позивача (повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.12.2008р.).

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом належними доказами ,якими посвідчуються наведені факти та події.

За ст. 1191 ЦК України: „Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір - є встановлений законом".

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2762,95 грн., посилаючись на прострочення останнім строку виплати страхового відшкодування.

Суд не погоджується з доводами позивача, виходячи з наступного.

В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Суду не надано письмової угоди щодо неустойки, яка була укладена між сторонами.

Окрім того, згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

У відповідності до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто, відповідно до вищевказаних правових норм до позивача, як страховика, перейшло право вимоги лише в межах фактично понесених ним затрат.

Окрім того, положення п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", на які посилається позивач, регулюють відповідальність за невиконання зобов'язань, що виникли на підставі відповідного договору (правочину), тоді як регресні вимоги по суті є лише відшкодуванням безпосередніх затрат з виплати страхового відшкодування і в даному, випадку виплата коштів в порядку регресу не забезпечується неустойкою (пенею), у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені відсутні і в задоволенні цієї частини позову суд відмовляє .

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач визнав позовні вимоги та надав власний розрахунок грошових коштів, які мають бути стягнуті.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(код ЄДРПОУ 19411125, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37, 01004, м. Київ, вул. Басейна, 7-В) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Соверен" (код ЄДРПОУ 25264645, адреса: 01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 24, оф.5А ), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 5863 (пять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 22 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 26 вересня 2011 року.