Рішення № 18464648, 10.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/7210.06.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта"

Третя особаОСОБА_1

Простягнення 8681, 87 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: Від позивачаОСОБА_2 (дов. №104 від 24.11.2010 р.) Від відповідачаОСОБА_3 (дов. №08-03-28/105-11 від 21.02.2011 р.)

Від третьої особине з'явився У судовому засіданні 10 червня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія" (далі позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта" (далі відповідач) збитків в сумі 8681, 87 грн., завданих відшкодуванням майнової шкоди що виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.03.2011р, порушено провадження у справі №24/72 та призначено справу до розгляду на 16.05.2011р.

Перед початком розгляду справи 13.05.2011р. представник відповідача надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву.

Перед початком розгляду справи 16.05.2011р. представник позивача надіслав телеграму про неможливість бути присутнім у судову засіданні, у звязку з чим, просив суд відкласти розгляд справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 27.05.2011р.

У судове засідання 27.05.2011р. зявилися представники позивача та відповідача та надали пояснення по суті справи.

Представником позивача подано додаткові матеріали на виконання вимоги ухвали суду та усні пояснення по справі. Також представником позивача заявлено клопотання про витребування додаткових документів у відповідача.

Представником відповідача надано усні пояснення по суті заявленого позову.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.05.2011р. за ініціативою суду було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 та відкладено розгляд на справи на 10.06.2011р.

У судовому засіданні 10.06.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві № 688 від 25.03.2011р.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених в його письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

15.08.2008 р. акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія" (з 04.02.2010р. приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія") та УДСО при ГУ МВС України у Львівській області, був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір страхування) ЛБ.ДМт06-01.815, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “ВАЗ 21099”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

09.12.2008р. на вул. Городоцька в м. Львові, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу, автомобіля “ВАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля “Дей Ланос”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, що належить ПП “Незалежність”, під керуванням гр. ОСОБА_1.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 20.01.2009р. гр. ОСОБА_1 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Як вбачається з матеріалів справи, Малишевський Станіслав Владиславовича в момент ДТП, яка сталась 09.12.2008р. перебув у трудових відносинах з УДСО при ГУ МВС України.

Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 7825, 00 грн., що встановлено автотоварознавчим дослідженням № 08/12/23-1 від 23.12.2008р. про оцінку автомобіля “ВАЗ 21099”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника, висновку автотоварознавчого дослідження №08/12/23-1 від 23.12.2008р. та страхового акту №6837 від 12.03.2010р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 7553, 16 грн. (7825, 00 грн. - збитки, завдані пошкодженням автомобіля за вирахуванням 271, 84 грн. франшизи), шляхом перерахування вказаної суми на рахунок УДСО при ГУ МВС України, що підтверджується платіжним дорученням №214 від 19.03.2010р. (копія в матеріалах справи).

Відповідач проти позовних вимог заперечує, і зазначає, що між позивачем і відповідачем не має жодних договірних зобовязань, а безпосередньо відповідач не є особою яка спричинила шкоду позивачу.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача в межах суми 7553, 16 грн. перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_1 встановлена постановою Франківського районного суду м. Львова від 20.01.2009р.

Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_1 на момент настання страхової події була застрахована в відкритому акціонерному товариству Національна акціонерна страхова компанія “Оранта" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8347600.

Поліс № ВВ/8347600 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “Дей Ланос”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням гр. ОСОБА_1.

Вказаним полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500,00 грн., франшиза 510, 00 грн.

Відповідно до полісу ВВ/8347600 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є гр. ОСОБА_1, забезпеченим транспортним засобом автомобіль “Дей Ланос”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_1, автомобіля “Дей Ланос”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Полісом № ВВ/8347600 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн. та франшизу в сумі 510,00 грн., на яку зменшується страхове відшкодування, і після перерахунку сума відшкодування складає: 7043, 16 грн. (7553, 16 510,00= 7043, 16 грн.).

Таким чином, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", особами, відповідальними за завдані гр. ОСОБА_1 збитки, є відповідач в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (полісу) ВВ/8347600, та гр. ОСОБА_1, відповідно до ст. 1188 ЦК України, в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем.

Позивач з листом №1124 від 01.06.2010р., до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Доказів оплати суми 7043, 16 грн., в тому числі в установлені строки, суду не надано, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Позивач, для підтвердження розміру завданих ОСОБА_1 збитків, був вимушений провести автотоварознавче дослідження, вартість якого становить 320, 00 грн. Означена сума грошових коштів була перерахована платіжним дорученням № 177 від 26.05.2009 року на поточний рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

Вказані витрати також є наслідком ДТП, оскільки безпосередньо пов'язані з визначенням суми завданої шкоди та її відшкодуванням потерпілій особі. Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача вартості автотоварознавчого дослідження є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вимога позивача в частині стягнення 808, 71 грн. пені є безпідставною, виходячи з наступного.

Нарахування 808, 71 грн. пені позивачем здійснювалось на підставі ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" .

Зобов'язанням, відповідно до пп. 1, 2 ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Вимога позивача до відповідача є регресною, обґрунтована статтею 993 ЦК України і статтею 27 Закону України “Про страхування" та виникла не з договірних зобов'язань між сторонами по справі.

Відповідно до змісту ст. ст. 22, 27 “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 993, 1191 ЦК України в їх сукупності, суттю регресних вимог є відшкодуванням безпосередніх затрат з виплати страхового відшкодування лише в межах фактичних витрат.

Стаття 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на яку посилається позивач, передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, а не особі, яка має право регресного позову до страховика.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 7043, 16 грн. виплаченого страхового відшкодування та 320, 00 грн. вартості автотоварознавчого дослідження. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, ч. 5 ст. 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 5, код ЄДРПОУ 23734213) 7043 (сім тисяч сорок три) грн. 16 коп. страхового відшкодування, 320 (триста двадцять) грн. 00 коп. вартість проведеного автотоварознавчого дослідження, 86 (вісімдесят шість) грн. 50 коп. державного мита та 200 (двісті) грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 23.09.2011 р.