Рішення № 18464527, 20.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/26820.09.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПІРІНФО"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне об'єднання "Укрдрук"

про стягнення заборгованості

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 дов. № б/н від 14.06.2011 р.

від відповідача не зявився

В судовому засіданні 20.09.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАПІРІНФО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне об'єднання "Укрдрук"про стягнення заборгованості.

11.07.2011 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/268.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст. ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАПІРІНФО" (надалі позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне об"єднання "Укрдрук"(надалі відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 6 від 15.04.2010 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець продає у встановлений строк товар, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього, згідно з умовами. Передбаченими Договором.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було поставлено замовлену відповідачем продукцію на загальну суму 27320,28 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін видатковими накладними № ПІ-000871 від 30.09.2010 року, № ПІ-000918 від 08.10.2010 року, № ПІ-000919 від 08.10.2010 року, № ПІ-001372 від 14.12.2010 року, № ПІ-001369 від 15.12.2010 року.

Зазначені накладні приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.

Розділом 6 Договору сторони передбачили порядок та строки розрахунків, згідно якого покупець зобовязаний оплатити товар після його поняття шляхом перерахування вказаної в розрахунку-фактурі суми на розрахунковий рахунок продавця. Продавець проводить розрахунок в національній валюті, протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару.

Проте, в порушення умов Контракту, та чинного законодавства, відповідач взяті на себе зобовязання виконав частково, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на дату звернення позивача до суду з позовом складала 22060,88 грн.

Отже, внаслідок укладення Контракту між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 22060,88 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, у звязку з сим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 22060,88 суми основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1662,97 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Як передбачено п. 9.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупцем, він виплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний прострочений день, але не більше подвійного розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

З розрахунком розміру пені в сумі 1662,97 грн., наданим позивачем, суд погоджується та вважає його обґрунтованим.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором позивач нарахував та просить суд стягнути з останнього 383,05 грн. 3% річних та 1374,38 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 383,05 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1374,38 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 22060,88 грн. основного боргу, 383,05 грн. 3% річних та 1374,38 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того позивач просив стягнути відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 5096,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про адвокатуру”, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В обґрунтування вимоги про стягнення витрати на послуги адвоката в сумі 5096,00 грн., позивач надає в якості доказів договір про надання послуг адвоката № 1 від 23.06.2011 року, укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_1, відповідно до якого ОСОБА_1 взяв на себе зобовязання щодо захисту інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПІРІНФО" у справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне об'єднання "Укрдрук"про стягнення заборгованості в розмірі 25481,28 грн.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували надання ОСОБА_1 позивачу адвокатських послуг, а саме: свідоцтво ОСОБА_1 про право на заняття адвокатською діяльністю, рахунок-фактури, акт виконаних робіт, позивачем надано не було.

Отже, суд дійшов висновку, що вимога позивача стосовно стягнення вартості послуг адвоката в розмірі 5096,00 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне обєднання "Укрдрук"(04080, м. Київ, вул.. Вікентія Хвойки, 18/14, код ЄДРПОУ 34956576) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПІРІНФО" (03028, м. Київ, вул.. Феодосійська, 6, к. 48, код ЄДРПОУ 36883971) 22060 (двадцять дві тисячі шістдесят),88 грн. основного боргу, 1662 (одна тисяча шістсот шістдесят дві),97 грн. пені, 383 (триста вісімдесят три),05 грн. 3% річних, 1374 (одна тисяча триста сімдесят чотири),38 грн. інфляційних втрат, 254 (двісті пятдесят чотири),82 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 22.09.2011