Рішення № 18464465, 27.09.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" вересня 2011 р. Справа № 11/5007/80/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Маріщенко Л.О.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 ( довіреність від 27.01.11р.)

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир) <В особі(назва) >

до Приватного підприємства "ДАР Плюс 8" (м. Житомир)

про стягнення 5867,03 грн.

Приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Дар плюс 8 " 5 867,03 грн. боргу за отриманий товар згідно договору поставки №357 від 20.05.2010 р., укладеному між сторонами, посилаючись на неналежне виконання взятих на себе зобов'язань з боку відповідача щодо оплати поставленого йому товару в строк згідно умов укладеного договору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи 20.05.2010 року сторони по справі уклали договір поставки № 357,за умов якого постачальник підприємець ОСОБА_2 зобов'язався передати у встановлений строк товар у власність покупці, а покупець ПП "Дар плюс 8" зобов'язується прийняти товар і оплатити в строк, згідно з умовами цього договору (п.1.1).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що накладна є невід'ємною частиною цього договору, які виписуються на підставі заявок покупця.

Умови і порядок постачання товару встановлені п.3.1 договору, згідно якого при отриманні товару оформлюється накладна, я яка підписується повноважними представниками сторін.

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач згідно товарно - транспортних накладних № 3470099 від 29.12.2010 року, № 349905 від 31.12.2010 року та № 6364/976 від 11.01.2011 року поставив відповідачу товар на загальну суму 5 867,03 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору поставки було встановлено термін його оплати з відстрочкою у 14 календарних днів з дня поставки товару.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, звірку розрахунків з позивачем не провів, а направлений на його адресу акт звірки взаєморозрахунків на вимогу позивача не підписав, чим порушив вимоги п.6.6 укладеного з позивачем договору поставки № 357 від 20.05.2010 року.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується товарно - транспортними накладними № 349905 від 31.12.2010 р. на суму 1718,52 грн. та № 6364/976 від 11.01.2011 року на суму 2119,38 грн., які підписані та скріплені печатками сторін. Тому суд вважає його доведеним.

Товарно-транспортна накладна № 347099 від 29.12.2010 року на суму 2029,13 грн. суд вважає неналежним доказом отримання відповідачем товару з огляду її оформлення сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Виходячи з того, що факт отримання відповідачем товару від позивача є доведеним, а оплата вказаного товару відповідачем проведена не була,

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підтверджуються належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню частково в сумі 3 837,90 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення 2029,13 грн. суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Дар плюс 8" ( 10006,м. Житомир, провулок 2 - й Фурманова,3,код ЄДРПО 36169734) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ОКПО НОМЕР_1) - 3 837,90 грн. боргу, 66,72 грн. державного мита та 154,37 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його прийняття. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Маріщенко Л.О.

Дата підписання 28.09.2011 року

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2,3 -сторонам (рек. з пов)

<Текст >