Рішення № 18464456, 22.09.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" вересня 2011 р.Справа № 8/5007/73/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Давидюка В.К.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. - дов. 02-14/455 від 29.06.11р.

від 1-го відповідача Рудюк Г.Л. - селищний голова

від 2-го відповідача: Рудюк Г.Л. - голова селищної ради

від третьої особи: ОСОБА_2 - дов. від 09.09.11р.

Розглянув справу за позовом Державної акціонерної компанії "Хліб України" (м. Київ)

до 1. Новоборівської селищної ради Володарськ-Волинського району Житомирської області (смт. Нова Борова Володарсько-Волинський район Житомирська область);

2. Виконавчого комітету Новоборівської селищної ради Володарськ-Волинського району Житомирської області (смт. Нова Борова Володарсько-Волинський район Житомирська область)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" Черняхівський комбінат хлібопродуктів (м. Черняхів Житомирської області)

про визнання недійсним та скасування рішення №174 виконавчого комітету Новоборівської селищної ради і визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до відповідачів про визнання неправомірним та скасування рішення виконавчого комітету Новоборівської селищної ради Володарсько-Волинського району №174 від 27.09.07р. "Про оформлення права приватної власності і видачі свідоцтв ДП ДАК "Хліб Ураїни" Черняхівський КХП на нерухоме майно", а також про визнання недійсними свідоцтв: про право власності на майновий комплекс виробничих будівель та споруд, розташований за адресою: Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Калініна, 19 та про право власності на будівлю контори за адресою: Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Калініна, 48, виданих 2-им відповідачем.

Ухвалою суду від 09.08.11р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" Черняхівський комбінат хлібопродуктів (м. Черняхів Житомирської області).

06.09.11р. позивач надав суду уточнення позовних вимог №2-1-09/2371 від 05.09.11р., відповідно до якого просить суд визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Новоборівської селищної ради Володарсько-Волинського району №174 від 27.09.07р. "Про оформлення права приватної власності і видачі свідоцтв ДП ДАК "Хліб Ураїни" Черняхівський КХП на нерухоме майно", а також визнати недійсними та скасувати свідоцтва: про право власності на майновий комплекс виробничих будівель та споруд, розташований за адресою: Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Калініна, 19 та про право власності на будівлю контори за адресою: Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Калініна, 48, виданих 2-им відповідачем (а.с.74-75).

15.09.11р. до господарського суду згідно запиту надійшов лист №14/10/649 від 13.09.11р., в якому Головне управління статистики в Житомирській області повідомляє, що 2-ий відповідач - Виконавчий комітет Новоборівської селищної ради Володарськ-Волинського району Житомирської області не включено до Єдиного державного реєстру підприємств та оргіназацій України.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідачів в засіданні суду позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву №282 від 21.09.11р., в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Виконавчого комітету Новоборівської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області №174 від 27.09.07р. вирішено надати дозвіл Турчинській хлібоприймальній дільниці, яка є структурним підрозділом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Черняхівський комбінат хлібопродуктів", на оформлення свідоцтва на право власності на частину майнового комплексу в селищі Нова Борова по вул. Калініна, 19, а також на приміщення контори, яка знаходиться по вул. Калініна, 48 в сел. Нова Борова.

На підставі зазначеного вище рішення №174 третій особі - Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" 03.11.10р. видано свідоцтва про право власності на майновий комплекс виробничих будівель та споруд, розташований за адресою: Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Калініна, 19 та на будівлю контори за адресою: Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Калініна, 48, площею 95,37 кв.м. (а.с.12-13).

Позивач, посилаючись на те, що вказане рішення виконкому Новоборівської селищної ради №174 від 27.09.07р. та зазначені вище свідоцтва про право власності на нерухоме майно суперечать Конституції України та вимогам чинного законодавства, а також порушують майнові права Державної акціонерної компанії "Хліб України", просить суд визнати недійсним та скасувати рішення 2-го відповідача №174 та вказані свідоцтва про право власності.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне:

Позивач - Державна акціонерна компанія "Хліб України" утворена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.96р. №1000 "Про утворення Державної акціонерної компанії "Хліб України".

Засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств" від 5 листопада 1997 року №1218 Міністерству агропромислового комплексу було приписано передати у двомісячний термін до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України" державне майно підприємств, зазначених у додатку №3, перетворивши їх у дочірні підприємства Компанії, а також адміністративні будинки, що належать до державної власності, згідно з додатком №4.

У зазначеному додатку №3 значиться Черняхівський комбінат хлібопродуктів.

Тому, на виконання вказаної постанови рішенням Спостережної ради ДАК "Хліб України" від 10.03.98р. утворене ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський комбінат хлібопродуктів".

Відповідно до пункту 4.1 Статуту Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Черняхівський комбінат хлібопродуктів” майно підприємства становлять основні та оборотні засоби, грошові кошти, а також інші активи, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі підприємства.

Джерелами формування майна Підприємства є, у тому числі, грошові і матеріальні внески Компанії, тобто ДАК "Хліб України" (п. 4.2 Статуту).

Пунктом 4.3 Статуту передбачено, що майно Компанії передається Підприємству в користування. Підприємство має право вчиняти щодо майна Компанії будь-які дії тільки з дозволу Компанії.

Отже, майно, за рахунок якого був сформований статутний фонд ДП ДАК “Хліб України” “Черняхівський КХП”, було передано йому лише на праві користування. При цьому власником цього майна залишається ДАК "Хліб України". Наведені положення Статуту не суперечать діючому на той час законодавству України.

Так, статтею 13 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на момент створення Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Черняхівський комбінат хлібопродуктів”) передбачено, що вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

При цьому, статтею 12 вказаного вище Закону передбачено, що товариство є власником:

- майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність;

- продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;

- одержаних доходів;

- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Аналогічні положення закріплені і в чинних Цивільному та Господарському кодексах України.

Пунктом 1 частини 1 статті 115 Цивільного кодексу України передбачено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Статтею 85 Господарського кодексу України передбачено, що господарське товариство є, зокрема, власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Таким чином, для набуття новоствореним товариством права власності на майно, передане до його статутного фонду, має бути наявним чітко виражений намір засновника передати відповідне майно саме у власність, а не іншому юридичному титулі.

Крім того, згідно пунктів 29, 30 статуту Державної акціонерної компанії "Хліб України", засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. Причому, згідно з пунктом 37 Статуту, Компанія є власником майна, переданого засновником до статутного фонду Компанії, у тому числі коштів.

При цьому, суд звертає увагу на наступне.

Як суд зазначав вище, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств" від 5 листопада 1997 року №1218 Міністерству агропромислового комплексу було приписано передати у двомісячний термін до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України" державне майно підприємств, зазначених у додатку №3, перетворивши їх у дочірні підприємства Компанії, а також адміністративні будинки, що належать до державної власності, згідно з додатком №4.

Згідно з Додатком №3 до постанови КМУ від 05.11.97р. №1218 Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Черняхівський комбінат хлібопродуктів” був визначений підприємством, державне майно якого передається до статутного фонду ДАК "Хліб України".

В свою чергу, частиною 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення. Так, загальнодержавне значення мають об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема, майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів та майно хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що входить до статутного капіталу Державної акціонерної компанії "Хліб України".

Статтею 13 Конституції України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Аналогічні положення закріплені в статтях 318-312 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, вищевказане нерухоме майно було передано до статутного фонду Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Черняхівський комбінат хлібопродуктів” на праві користування, а тому, враховуючи принципи непорушності права власності, у ДП ДАК “Хліб України” “Черняхівський КХП” не виникло право власності на майно, за рахунок якого був сформований його статутний фонд та яке розташоване за адресами: Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Калініна, 19 та Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Калініна, 48, так як на теперішній час вказане нерухоме майно є власністю держави України в особі Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, спірним рішенням Виконавчого комітету Новоборівської селищної ради №174 від 27.09.07р. Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" вирішено надати дозвіл на оформлення свідоцтва на право власності на зазначене вище нерухоме майно, чим були порушені майнові права позивача.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування, зокрема, є принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права.

Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття субєктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Відповідно до Розяснень Президії Вищого Арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

У Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Серед способів захисту цивільного права та інтересу, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, встановлений, зокрема, й такий, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, враховуючи, що спірне рішення виконавчого комітету Новоборівської селищної ради №174 від 27.09.07р. було прийнято всупереч положенням чинного законодавства України, з перевищенням компетенції, та порушує майнові права позивача, воно підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Така ж правова позиція Вищого господарського суду України, викладена в постанові від 19.01.11р. у справі №2-7/2275-2010.

Разом з тим, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП" на майновий комплекс виробничих будівель та споруд, розташований за адресою: Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Калініна, 19 та на будівлю контори за адресою: Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Калініна, 48, враховуючи наступне.

У пункті 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 №01-8/482 роз'яснено, що свідоцтва про право власності особи на нерухоме майно не може виступати предметом спору, оскільки не має статусу акта державного чи іншого органу.

Свідоцтво також не є актами у розумінні господарського та господарсько-процесуального законодавства.

Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у звязку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням обєктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Видача свідоцтва про право власності передбачена у п. 6 цього Тимчасового положення, що регулює оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові обєкти. При цьому БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.

З аналізу вказаних норм вбачається, що видачу свідоцтва про право власності не можна ототожнювати з державною реєстрацією такого права; свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд припиняє провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський КХП" на нерухоме майно від 03.11.10р.

Суд також припиняє провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до Виконавчого комітету Новоборівської селищної ради Володарськ-Волинського району Житомирської області, оскільки відповідно до п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

А згідно листа Головного управління статистики в Житомирській області №14/10/649 від 13.09.11р. 2-ий відповідач - Виконавчий комітет Новоборівської селищної ради Володарськ-Волинського району Житомирської області не включено до Єдиного державного реєстру підприємств та оргінізацій України.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Новоборівської селищної ради Володарсько-Волинського району №174 від 27.09.07р. "Про оформлення права приватної власності і видачі свідоцтв ДП ДАК "Хліб Ураїни" Черняхівський КХП на нерухоме майно" обгрунтовані, заявлені у відповідності з вимогами чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині позовних вимог щодо визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на майновий комплекс виробничих будівель та споруд і на будівлю контори суд припиняє провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України. Суд також припиняє провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до Виконавчого комітету Новоборівської селищної ради Володарськ-Волинського району Житомирської області на підставі п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України, про що зазначав вище.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що даний спір підвідомчий господарським судам України, оскільки відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Таким чином, вирішуючи питання щодо наявності у конкретній справі ознак справи адміністративної юрисдикції, господарський суд повинен з'ясувати, чи не є даний спір спором про право, що виникає з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Як вбачається з позовної заяви, Державна акціонерна компанія "Хліб України" звернулась до господарського суду з позовом до Новоборівської селищної ради, Виконавчого комітету Новоборівської селищної ради про визнання недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Новоборівської селищної ради №174 від 27.09.07р. "Про оформлення права приватної власності і видачі свідоцтв ДП ДАК "Хліб Ураїни" Черняхівський КХП на нерухоме майно", тобто даний спір є спором про право.

Така ж правова позиція Вищого господарського суду України, викладена в постанові від 01.12.09р. у справі №01-16/16316-11-62.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на 1-го відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.1, п.6 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Новоборівської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області №174 від 27.09.2007р. про оформлення права власності на нерухоме майно, розташоване в смт. Нова Борова, вул. Калініна, 19 та вул. Калініна, 48, Володарськ-Волинського району Житомирської області.

3. Стягнути з Новоборівської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (12114, смт. Нова Борова, вул. Леніна, 9-а, Володарсько-Волинський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04344601)

на користь Державної акціонерної компанії "Хліб України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 20047943)

- 85,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до Виконавчого комітету Новоборівської селищної ради Володарсько - Волинського району Житомирської області.

5. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на майновий комплекс виробничих будівель та споруд і на будівлю контори.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: 28/09/11

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2 - позивачу

3,4 - відповідачам

5 - третій особі

<Текст >