Рішення № 18464454, 20.09.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "20" вересня 2011 р. справа № 18/5007/43/11 Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, дов. б/н від 01.03.2010р.;

ОСОБА_2, дов. б/н від 30.09.2010р. (був

присутній в судовому засіданні 12.09.2011р.);

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3, дов. б/н від 25.05.2011р.;

від III особи: ОСОБА_4, дов. б/ від 09.08.2011р.;

в судовому засіданні прийняв участь прокурор - Сич Ю. М., посв. №97;

розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м.Житомир) <В особі(назва) >

до Виконавчого комітету Житомирської міської ради (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (м.Житомир)

про стягнення 11513023,74 грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог т.2, а.с.5-6),

та за зустрічним позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради (м.Житомир)

до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м.Житомир)

про визнання договору поруки недійсним,

з перервою в судовому засіданні з 12.09.2011р. до 20.09.2011р. згідно ст.77 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Виконавчого комітету Житомирської міської ради 12997566,42грн. заборгованості за кредитним договором, з яких: 9994470,00грн. - основного боргу, 1379583,98грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 72404,09грн. - пені згідно п.3.2.6 кредитного договору, 15822,69грн. - штрафу згідно п.3.2.16 кредитного договору, 1247762,58грн. - штрафні санкції згідно п.6.3 договору іпотеки, 287523,08грн. - штрафні санкції згідно п.6.3 договору застави.

До початку розгляду справи по суті 30.05.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області надійшла зустрічна позовна заява Виконавчого комітету Житомирської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про визнання недійсним договору поруки від 30.07.2007р., на підставі якого ПАТ "Західінкомбанк" просить стягнути з Виконавчого комітету Житомирської міської ради заборгованості за кредитною угодою №300807/2063-192 від 30.08.2007р. (т.1, а.с.42-44).

Ухвалою господарського суду від 31.05.011р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом (т.1, а.с.51).

Заявою про уточнення позовних вимог №406 від 01.08.2011р. позивач за первісним позовом зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача за первісним позовом 11513023,74грн., з яких: 9994470,00грн. - основного боргу, 1379583,98грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 97582,249грн. - пені згідно п.3.2.6 кредитного договору, 41387,52грн. - штрафу згідно п.3.2.16 кредитного договору (т.2, а.с.5-6).

Первісний спір розглядається в межах уточнених позовних вимог.

Представник позивача за первісним позовом в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях (т.1, а.с.97,112-113), проти зустрічних позовних вимог заперечив (т.1, а.с.60-62, 112-113). В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Виконавчий комітет Житомирської міської ради, як поручитель згідно договору поруки від 30.08.2007р., прийняв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором в повному обсязі за виконання боргових зобов'язань позичальника - ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" , що випливають з кредитного договору №300807/2063-192 від 30.08.2007р. Оскільки позичальник - ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" допустив порушення прийнятих зобов'язань, та з жовтня 2010р. припинив сплачувати щомісячні відсотки, передбачені умовами кредитного договору, а також додатково не сплатив пеню за прострочення їх сплати, штраф за несвоєчасне повернення кредиту та інші штрафні санкції, передбачені кредитним договором, банк звернувся до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, як до солідарного боржника на підставі договору поруки, про стягнення заборгованості, яка виникла згідно кредитного договору №300807/2063-192 від 30.08.2007р., укладеного між позивачем та ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго".

Крім того, позивач за первісним позовом заявив клопотання про застосування строку позовної давності. При цьому посилається, що строк позовної давності сплив 30.08.2010 року, тоді як відповідач звернувся із зустрічним позовом 27.05.2011р.

Представник відповідача за первісним позовом в судових засіданнях проти первісного позову заперечив з підстав, зазначених у письмових поясненнях (т.1, а.с.103-104), зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зокрема зазначив, що договір поруки від 30.08.2007р., укладений між Виконавчим комітетом Житомирської міської ради та КБ "Західінкомбанк", підписаний міським головою одноособово, всупереч інтересам територіальної громади міста з порушенням основних принципів місцевого самоврядування. Питання про укладання такого договору на засіданні Виконавчого комітету Житомирської міської ради не розглядалося, відповідного рішення з цього питання не приймалося. Крім того, чинним законодавством України не передбачено право міської ради, як органу місцевого самоврядування, виступати поручителем за зобов'язаннями підприємства, що не належить до комунальної власності міста. З огляду на вищевикладені обставини, позивач за зустрічним позовом вважає, що договір поруки має бути визнаний судом недійсним з підстав, передбачених ст.ст.203, 215 ЦК України.

Прокурор, який вступив у розгляд даної справи відповідно до заяви Прокуратури Житомирської області від 12.09.2011р. за №05/2-1961-11 (т.3, а.с.54) зустрічні позовні вимоги підтримав, також надав письмові пояснення по суті спору (т.3, а с.75-77), в якому зазначає, що міський голова в особі Виконавчого комітету Житомирської міської ради не мав законних підстав та повноважень на укладання договору поруки. Оскаржуваний договір поруки та його зміст не відповідає вимогам Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік". Таким чином, зустрічні позовні вимоги виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання недійсним договору поруки від 30.08.2007р. є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Представник ІІІ особи - ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву, в якому зазначено, що господарським судом Житомирської області ухвалою від 01.11.2010р. порушено провадження у справі про банкрутство ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго"; 06.01.2011р. ПАТ "Західінкомбанк" звернулось в межах справи про банкрутство із заявою про визнання майнових вимог в загальній сумі 10311753,67грн. Відповідно до вимог ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвалою суду від 01.12.2010р. по справі №4/42-Б про порушення провадження у справі про банкрутство ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т.1, а.с.36-37).

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17 серпня 2007 року Житомирська міська рада прийняла рішення №343 "Про надання дозволу на отримання кредиту" (т.1, а.с.106), відповідно до якого вирішено надати дозвіл на відкриття кредитної лінії в сумі 10,0млн.грн. терміном на 5 років орендному підприємству теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" в установі банку, яка запропонує найвигідніші умови кредитування, із заставою майна комунальної власності міста; забезпеченням кредитної лінії орендному підприємству теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" в сумі 10,0млн.грн. вважати котельню за адресою вул.Жуйко, 12, балансовою вартістю 14,728млн.грн.

30 серпня 2007 року між КБ "Західінкомбанк" у формі ТОВ, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" (позивач, кредитор), та Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (позичальник, ІІІ особа) укладено кредитний договір №300807/2063-192, за умовами якого позичальник отримав право на користування кредитною лінією у розмірі 18% річних (п.1.1 договору).

Термін користування кредитними коштами встановлюється до 29 серпня 2012 року, а в разі невиконання позичальником будь-якої з умов даного договору - до першої письмової вимоги кредитора (п.1.2 договору).

На підставі вказаного кредитного договору позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 10000000,00грн., що підтверджується меморіальними ордерами, копії яких містяться в матеріалах справи (т.2, а.с.7-18).

30.08.2007р. між КБ "Західінкомбанк" ТОВ (іпотекодержатель), ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" (позичальник) та Територіальною громадою м.Житомира в особі міської ради (іпотекодавець) укладено договір іпотеки №192, за умовами якого іпотекодавець передав нерухоме майно, а саме, котельню з насосною та складом солі, що знаходиться за адресою м.Житомир, вул.Жуйка, 12, для забезпечення зобов'язань за кредитним договором №300807/2063-192 від 30.08.2007р. (т.1, а.с.10-11).

В цей же день, 30.08.2007р., в забезпечення виконання зобов'язань позичальника, між КБ "Західінкомбанк" ТОВ (заставодержатель), ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" (позичальник) та Житомирською міською радою (заставодавець) укладено договір застави №192/1 (т.1, а.с.12-13).

За умовами договору застави в забезпечення належного виконання всіх зобов'язань, що виникають із кредитного договору та додаткових до нього договорів, заставодавець надав в заставу, як забезпечення повернення кредитних коштів наступне майно: обладнання котельної в м.Житомир. вул.Жуйка, 12.

Також, цього ж дня, 30.08.2007 року, між КБ "Західінкомбанк" ТОВ (кредитор) та Виконавчим комітетом Житомирської міської ради (поручитель) укладено договір поруки (т.1, а.с.14).

Пунктом 1.1 договору поруки встановлено, що поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" в повному обсязі боргових зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору №300807/2063-192 від 30.08.2007р. та додаткових до нього договорів, укладених між кредитором і позичальником.

У випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником своїх зобов'язань перед кредитором за кредитним договором №300807/2063-192 від 30.08.2007р., поручитель надає право кредитору с п и с у в а т и к о ш т и і з с в о ї х р а х у н к і в в УДК у Житомирській області в розмірі повного ою'єму боргових зобов'язань на підставі наказу про примусову сплату боргових зобов'язань (п.2.1).

Позивач за первісним позовом у позовній заяві зазначає, що позичальник на протязі дії кредитного договору допустив порушення прийнятих зобов'язань, та починаючи з жовтня 2010 року, припинив сплачувати щомісячні платежі. Також, в порушення ст.9 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель і заставодавець без письмової згоди передали майно, що перебуває в іпотеці та заставі банку, в орендне користування КП "Житомиртеплокомуненерго"; внаслідок вищевказаних дій Житомирської міської ради боржник був позбавлений приміщення та обладнання котельні, що призвело до неможливості обслуговувати кредит та розраховуватись по інших боргах, в результаті чого проти нього ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.11.2010р. порушено справу про банкрутство.

Листом від 01.02.2011р. по причині виникнення кредитної заборгованості Виконавчий комітет Житомирської міської ради, як майновий поручитель, був попереджений про необхідність повернення кредитних коштів, сплати відсотків та інших платежів. Проте останній залишив її без відповіді та задоволення, у зв'язку із чим, ПАТ "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 11513023,74грн.заборгованості за кредитною угодою №300807/2063-192 від 30.08.2007р.

Слід зазначити, що ПАТ "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" звернулось також до господарського суду в межах справи №4/42-Б про банкрутство Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" з майновими вимогами до боржника на суму 10311753,67грн. (т.1, а.с.36-37, т.3, а.с.78-79).

Як зазначалось вище, відповідач за первісним позовом звернувся із зустрічною позовною заявою (т.1, а.с.42-44) про визнання недійсним договору поруки від 30.08.2007р. на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України, посилаючись, зокрема, на те, що оспорюваний договір був підписаний міським головою із перевищенням повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між сторонами, як за первісним, так і за зустрічним позовом, ґрунтуються на факті укладення та виконання договору поруки від 30.08.2007р.

При цьому, враховуючи зміст позовних вимог, суд вважає за доцільне насамперед розглянути вимоги позивача за зустрічним позовом, оскільки від результату їх вирішення залежить рішення суду стосовно первісного позову.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини другої цієї ж статті ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.

В свою чергу, стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Предметом даного судового розгляду є вимоги поручителя про визнання спірного договору поруки недійсним у звязку з його укладенням Житомирським міським головою без необхідного обсягу повноважень, оскільки спірний договір укладено всупереч вимогам закону за відсутності рішення цієї ради про укладення такого договору.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, ч.ч.2, 4 цієї статті передбачають, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ч.1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підстави недійсності правочину встановлені статтями 203 та 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приписами ст.53 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць і є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

Частиною 6 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Відповідно до п.п.27, 43 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакція, яка діяла на момент укладення договору поруки) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання:

прийняття рішень щодо п е р е д а ч і к о ш т і в з відповідного місцевого б ю д же т у ;

затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її в и к л ю ч н о ї к о м п е те н ц і ї.

Згідно вимог п.п. 13, 16 ч. 3 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міський голова:

є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за п р и з на ч е н н я м , в и з н а ч е н и м р а д о ю ;

укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на з а т в ер д ж е н н я в і д п о в і д н о ї р а д и.

Із законодавчого положення ч.2 ст.554 ЦК України "поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник" випливає обов'язок поручителя надати таке ж виконання, до якого зобов'язаний основний боржник. Таким чином законодавець фактично поставив знак рівності між зобов'язанням боржника за основним договором та зобов'язанням поручителя за договором поруки - за змістом вони є тотожними.

Враховуючи, що із договору поруки випливає виконання поручителем грошового зобов'язання, отже, поручившись за грошове зобов'язання, поручитель, безперечно, буде зобов'язаний його виконати, а погашення Житомирською міською радою можливе тільки з коштів міського бюджету, суд приходить до висновку про обов'язкове подальше схвалення вказаного договору на пленарному засіданні міської ради.

Проте, в порушення приписів вищевказаних норм, міським головою Шелудченко В.Т. одноособово укладено спірний договір поруки, докази затвердження якого на пленарному засіданні ради відсутні; рішення про поручительство за виконання ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" зобов'язань за кредитним договором №300807/2063-192 від 30.08.2007р., а також про його фінансування Житомирською міською радою не приймалось.

Отже, на час укладення спірного договору було відсутнє волевиявлення Житомирської міської ради, за таких обставин договір поруки від 30.08.2007р. укладено всупереч вимогам закону.

Посилання позивача на рішення Житомирської міської ради від 17 серпня 2007 року №343 "Про надання дозволу на отримання кредиту" (т.1, а.с.106), суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до вказаного рішення, зокрема, надано дозвіл на відкриття кредитної лінії в сумі 10,0млн.грн. терміном на 5 років орендному підприємству теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" в у с т а н о в і б а н к у, яка запропонує найвигідніші умови кредитування, із заставою майна комунальної власності міста, а н е д о з в і л н а у к л а д е н н я договору п о р у к и.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №354 від 18.05.2006р. затверджено регламент роботи Виконавчого комітету Житомирської міської ради (т.3, а.с.73).

Пунктом 1.6 вказаного регламенту передбачено, що міський голова організує на основі колегіальності роботу виконавчого комітету і веде його засідання, координує діяльність осіб, які входять до складу виконавчого комітету, організовує виконання рішень ради і виконавчого комітету про видані ним розпорядження, підписує рішення і представляє виконавчий комітет у відносинах з державними та громадськими органами і організаціями, іншими органами місцевого самоврядування, підприємствами (об'єднаннями), організаціями, установами і громадянами. Міський голова є розпорядником бюджетних, позабюджетних цільових коштів, рахунків виконавчого комітету в установах банку (т.3, а.с.73-74 на звороті).

Однак, відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Суд також приймає до уваги, що відповідно до приписів пункту 9.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 12.03.1999р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або п о в и н н а б у л а з н а т и п р о в і д с у т н і с т ь у представника другої сторони відповідних п о в н о в а ж е н ь , то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її о б о в ' я з к у п е р е в і р я т и т а к і п о в н о в а ж е н н я.

Тобто, позивач за первісним позовом, укладаючи оспорюваний правочин, зобов'язаний був перевірити обсяг цивільної дієздатності і права на підписання договору особою, з якою договір укладено.

Слід відмітити, що статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Суд приймає до уваги, що доказів подальшого затвердження Житомирською міською радою у встановленому порядку вказаного договору, суду не надано.

Також не надано суду доказів, які б свідчили про внесення в міські бюджети на 2008, 2009, 2010 та 2011 роки витрат на погашення боргу за договором поруки від 30.08.2007 року.

Оскільки у місцевому бюджеті не було передбачено витрат на погашення вищенаведеної заборгованості ЖОПТ "Житомиртеплокомуненерго", то у міський голова як розпорядник бюджетних коштів не мав повноважень укладати договір від 30.08.2007 року щодо коштів, які у місцевому бюджеті не передбачалися.

Отже, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що спірний договір поруки від 30.08.2007року слід визнати недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.236 Цивільного кодексу правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Визнання судом зустрічних позовних вимог Виконавчого комітету Житомирської міської ради обґрунтованими та їх задоволення є підставою для відмови у задоволенні первісного позову ПАТ "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк", який судом визнається безпідставним.

Посилання позивача за первісним позовом на те, що позивачем за зустрічним позовом пропущено трирічний термін позовної давності, судом визнається непереконливим, оскільки судом встановлено, що питання про укладання договору поруки на засіданні виконавчого комітету Житомирської міської ради не розглядалося, відповідного рішення з цього питання не приймалося. За вказаних обставин відповідачу за первісним позовом стало відомо про існування спірного договору поруки під час перевірки, проведеної прокуратурою м.Житомира в 2011 року, що підтверджується приписом прокуратури м.Житомира від 11.05.2011р. за №18/378 "Про усунення порушень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (т.1, а.с.50), отже строк позовної давності не пройшов.

Решту посилань сторін суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом 11513023,74грн., а тому в порядку виконання припису ст.43 ГПК України вважає первісний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим в задоволенні первісного позову відмовляє. Зустрічні позовні вимоги заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі - договір поруки від 30.08.2007р. визнається судом недійсним.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом покладаються на позивача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Визнати недійсним договір поруки від 30.08.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Західінкомбанк" (м.Житомир, вул.О.Ольжича, 9, код 36699312) та Житомирським міським виконавчим комітетом (м.Житомир, майдан С.П.Корольова, 4/2, код 04053625).

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м.Житомир, вул.О.Ольжича, 9, код 36699312)

на користь Виконавчого комітету Житомирської міської ради (м.Житомир, майдан С.П.Корольова, 4/2, код 04053625)

- 85,00грн. витрат по сплаті державного мита;

-236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСоловей Л.А.

Повне рішення складено 26 вересня 2011 року

Віддрукувати: 6 прим

----------------------

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4- ІІІ особі;

5,6- прокурор

20.09.2011