Рішення № 18464446, 14.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.11 р. Справа № 13/118

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного підприємства „Ваш стимул”, м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Азов Карибэ” м. Маріуполь Донецька обл.

про стягнення 101253грн. 88коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 01.06.2011р.)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Ваш стимул”, м. Донецьк (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азов Карибэ” Донецька обл., м. Маріуполь (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 99604грн.27коп., пені у сумі 1649грн.61коп.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 99604грн.27коп. за договором купівлі продажу № 09/2011 від 17.03.2011р., яка стала підставою для нарахування пені в сумі 1649грн.61коп.

Ухвалою від 18.07.2011р. судом порушено провадження по справі № 13/118, сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором купівлі продажу № 09/2011 від 17.03.2011р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару картоплі.

На підтвердження своєї правової позиції позивачем надані засвідчені копії договору купівлі продажу № 09/2011 від 17.03.2011р., видаткової накладної № ВС 0000008 від 25.05.2011р., банківської виписки на підтвердження здійсненої відповідачем передоплати в сумі 108025грн.00коп., претензії № 38 від 14.06.2011р.

Клопотанням б/н від 04.08.2011р. позивач надав для залучення до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків станом на 26.07.2011р., згідно з яким кінцеве сальдо на користь позивача становить 99604грн.27коп., рахунок фактуру № ВС 0000002 від 27.04.2011р., податкової накладної до видаткової, довідку № 54 від 04.08.2011р. за підписом директора, згідно з якою відповідач має заборгованість за договором купівлі продажу № 09/2011 від 17.03.2011р. в розмірі 99604грн.27коп.

Поясненнями щодо наданого відповідачем заперечення проти позову № 65 від 07.09.2011р., позивач зазначив, що в повному обсязі виконав взяті на себе за договором зобовязання, однак відповідач свої зобовязання щодо остаточного розрахунку за отриманий товар, згідно 3.3 договору не виконав; посилання відповідача щодо не надання позивачем разом з поставленим товаром сертифікату якості не підтверджено жодним належним та допустимим доказом; встановлення факту поставки товару неналежної якості виходить за межі заявлених позовних вимог, у звязку з чим всі доводи відповідача є недоцільними та не відносяться до предмету спору. Для долучення до матеріалів справи суду також представлені засвідчені належним чином копії протоколу державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.04.2011р., протокол випробувань від 27.04.2011р., податкові накладні, докази надсилання акту звірки відповідачу.

04.08.2011р. відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства „Ваш стимул”, м. Донецьк про стягнення витрат в сумі 9541грн.53коп., понесених у звязку з усуненням недоліків придбаного товару. Суд ухвалою від 04.08.2011р. повернув позовну заяву без розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов від 03.08.2011р., мотивуючи свою позицію тим, що позивачем був поставлений товар неналежної якості, оскільки частина отриманого товару не відповідає державним стандартам для цієї категорії товару; позивачем разом з поставкою товару не був наданий сертифікат якості, що, на думку відповідача, є порушенням п. 4.1 договору та закону.

Клопотанням б/н від 07.09.2011р. відповідач просив суд зупинити провадження по справі до розгляду справи № 6/174 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов - Карибэ” м. Маріуполь до Приватного підприємства „Ваш стимул” м. Донецьк про стягнення 9 541грн. 53коп., яка розглядається господарським судом Донецької області (суддя Подколзіна Л.Д.), надавши копію ухвали суду про порушення провадження по справі від 17.08.2011р. та саму позовну заяву.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Суд, розглянувши клопотання відповідача щодо зупинення провадження по справі до розгляду повязаної з нею, на його думку, справи № 6/174, не вбачає підстав для її задоволення за недоцільністю, оскільки відповідно до змісту позовної заяви, за якою порушено провадження у справі № 6/174, ТОВ “Азов Карибэ” просить суд стягнути з ПП „Ваш стимул” витрати, понесені у звязку з усуненням недоліків придбаного товару за договором купівлі продажу № 09/2011 від 17.03.2011р., тобто предметом розгляду справи № 6/174 є додатково понесені заявником витрати, які доводяться в окремому позовному провадженні і не є підставами, які унеможливлюють розгляд даної справи.

У звязку з неповною явкою представників сторін, необхідністю надання додаткових документів, суд неодноразово відкладав розгляд справи, востаннє на 14.09.2011р.

Позивач в судове засідання 14.09.2011р. не зявився, ухвали суду надсилалися позивачу належним чином на адресу, зазначену у позові, договорі та статуті.

В судовому засіданні 14.09.2011р. представник відповідача підтримав позицію, викладену письмово, повідомив про відсутність будь яких доказів на бгрунтування власної правової позиції.

Суд вважає що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка представника позивача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши під час розгляду справи пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі продажу № 09/2011 від 17.03.2011р., згідно з яким продавець зобовязується протягом дії даного договору передати покупцю товари по цінам, в асортименті, кількості, які погоджуються сторонами в накладних, що є невідємною частиною договору, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим договором. Загальний обсяг товару, який продається по даному договору, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту товару по всім переданим у відповідності з умовами даного договору окремим партіям товару.

Згідно п. 1.2 договору ціни на товар визначаються сторонами в накладній на момент передачі партії товару.

Відповідно п.1 .3 договору загальна сума договору складає: сума по накладним.

Пунктом 2.1 сторони встановили, що договір вступає в силу з моменту його підписання повноваженими представниками обох сторін та діє до 31.12.2011р. (п. 2.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору продавець зобовязується передати покупцю товар в строки, кількості та асортименті, узгоджені сторонами в накладних.

Відповідно п. 3.2 договору покупець зобовязаний здійснити повний розрахунок за отриманий по накладній товар від продавця протягом строку розрахунку, встановленого в договорі.

Пунктом 3.3 договору сторони узгодили, що покупець зобовязаний здійснити 50% передоплати вартості товару, остаточний розрахунок здійснити протягом 7 банківських днів з моменту приймання вказаного в накладній товару від продавця.

На виконання умов договору позивачем задля здійснення відповідачем 50% передоплати вартості товару був виставлений рахунок фактура № ВС 0000002 від 27.04.2011р. на суму 108025грн.00коп, в якому крім того значився погоджений сторонами вид товару, його кількість, ціна за одиницю.

Платіжним дорученням № 535 від 06.05.2011р. позивач частково оплатив вартість товару, сплативши суму, зазначену в рахунку фактурі.

За видатковою накладною № ВС 0000008 від 25.05.2011р. була здійснена позивачем поставка погодженого сторонами товару, а саме картоплі молодої, в кількості 27869грн.70коп., загальною вартістю 207629грн.27коп. Факт отримання саме такої кількості товару підтверджена позивачем під час судових засідань, тобто спір з цього питання між сторонами відсутній.

Однак, позивач у позові посилається на те, що отримавши товар, відповідач всупереч умовам договору та нормам закону не здійснив остаточний розрахунок за нього.

Претензією № 38 від 14.06.2011р. просив відповідача погасити заборгованість за поставлений товар у розмірі 99604грн.27коп. в строк до 22.06.2011р., попереджаючи про необхідність звернення до суду з вимогою про примусове стягнення виниклої суми боргу та нарахування пені.

Однак, відповідач не надав жодної відповіді на направлену претензію, не вчинив жодних дій, спрямованих на добровільне погашення суми боргу в розмірі 99604грн.27коп.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (своєчасно та в повному обсязі не оплатив поставлений товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Підстави позову це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення. Тобто, підставою позову є фактичні обставини, що підтверджують правомірність заявлених позовних вимог.

Слід підкреслити, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 99604грн.27коп, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі продажу № 09/2011 від 17.03.2011р., постачання спірного товару підтверджується первинними документами.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Таким чином, на підстав укладеного між сторонами договору купівлі продажу № 09/2011 від 17.03.2011р. у позивача виник обовязок поставити товар, а у відповідача прийняти його та оплатити.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Відповідно п. 3.1 договору продавець зобовязується передати покупцю товар в кількості, асортименті, узгоджені сторонами в накладних, після здійснення покупцем 50% передоплати вартості товару (п.3.3 договору).

На виконання умов договору позивач (продавцем), після отримання передоплати за платіжним дорученням № 535 від 06.05.2011р., за видатковою накладною № ВС 0000008 від 25.05.2011р. була здійснена поставка товару у кількості 27869,7кг за ціною 6.2083 без ПДВ.

Вищевказана накладна підписана з боку відповідача та скріплена печаткою без будь-яких зауважень або заперечень. Тобто, відповідач внаслідок підписання цієї накладної повністю погодився з фактом та вартістю поставленого товару. Зокрема, факт отримання позивачем товару не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Статтею 688 ЦК України на покупця покладено обовязок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобовязань з поставки Товару, протележне не доведене належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано будь-яких доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобовязань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобовязання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 09/2011 від 17.03.2011р.

Посилаючись на те, що товар частково був отриманий неналежної якості, відповідач не надав суду будь-яких доказів вчинення з його боку дій, що свідчать про повідомлення позивача про встановлені обставини, доказів у підтвердження звернень до відповідача про порушення з його боку умов договору купівлі-продажу № 09/2011р. Клопотання про долучення до матеріалів справи акту від 25.05.2011р., на який в обґрунтування своїх заперечень посилається відповідач, не заявлялось. Суд відзначає, що складання будь-якого акту, порядок приймання товару за якістю не обумовлений сторонами у договорі.

Факт отримання неякісного товару не встановлено рішенням суду.

Тобто у подальшому відповідач самостійно, як власник, розпоряджувався товаром на власний розсуд.

Таким чином відповідач, 25.05.2011р. передавши позивачу за видатковою накладною № ВС - 0000008, погоджений сторонами товар, а саме картоплю молоду, загальною вартістю 207629грн.27коп. в повному обсязі виконав взяті на себе зобовязання по поставці товару за договором № 09/2011 від 17.03.2011р.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони у п. 3.3 договору № 09/2011 від 17.03.2011р передбачили здійснення оплати протягом 7 банківських днів з моменту приймання зазначеного в накладній товару від продавця.

Оскільки товар, за видатковою накладною № ВС 0000008 від 25.05.2011р. був поставлений і відповідно отриманий відповідачем ще 25.05.2011р., то з урахуванням п. 3.3 договору, строк оплати наступив 03.06.2011р., а вже з 06.06.2011р.почалося прострочення виконання зобовязання по оплаті товару.

Отже, всупереч умовам договору відповідач не оплатив борг, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Азов Карибэ” перед позивачем виник борг у сумі 99'604грн. 27коп., який заявлений до стягнення у примусовому порядку.

Відповідач посилався на те, що в порушення умов п.4.1 договору позивачем не був наданий сертифікат якості на спірний товар.

Відповідно до п. 4.2 договору продавець надає покупцю сертифікати відповідності або якісні посвідчення, передбачені діючим законодавством України, які підтверджують походження товару та його якість.

Проте, суд зазначає, що договором не передбачено складення будь-якого документу в підтвердження передачі вказаних у п.4.1, п.4.2 договору документів. Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що документи Приватним підприємством „Ваш Стимул ” не були надані або докази у підтвердження звернень до позивача з відповідною вимогою.

Під час судового засідання 04.08.2011р. позивач наполягав на тому, що сертифікат відповідності був переданий відповідачу разом з товаром. Через канцелярію суду 07.09.2011р. позивачем для долучення до матеріалів справи представлені суду засвідчені належним чином копії протоколу державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.04.2011р., протокол випробувань від 27.04.2011р.

У будь-якому випадку, пункти 4.1, 4.2 договору не повязують момент оплати товару з наданням певних документів, тобто обовязок з оплати не покладається у залежність від надання таких документів.

Доказів погашення боргу в сумі 99604грн.27коп. суду не представлені, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 99604грн.27коп.

Посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідачем щодо оплати поставленої продукції позивач на підставі п. 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1649грн.61коп., яка заявлена до стягнення за період з 04.06.2011р. по 12.07.2011р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заявленої суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Нарахування позивачем пені здійснюється з урахуванням граничного строку оплати, вимог ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та ч.6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.

Суд перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені в розмірі 1649грн.61коп., вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, у звязку з чим задовольняє в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування покладається на особу, що висуває відповідну вимогу чи заперечення.

Сторони вільні у наданні господарському суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Отже, суд повинен приймати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати юридичні факти, що мають відношення до даної справи. Належні докази повинні свідчити про взаємозвязок доказів з обставинами, що підлягають встановленню.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються первинними документами та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Ваш стимул”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азов Карибэ” м. Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 99604грн.27коп., пені у сумі 1649грн.61коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азов Карибэ” (юридична адреса: 87515, Донецька обл, м. Маріуполь, вул. Енгельса, будинок 26, код ЄДРПОУ 20361415) на користь Приватного підприємства „Ваш стимул”(юридична адреса: 83023, м. ДОнецьк, вул Ходаковського, будинок 5, код ЄДРПОУ 32255740) суму основного боргу в розмірі 99604грн.27коп., пеню в розмірі 1649грн.61коп., витрати на оплату державного мита в сумі 1012грн. 50коп., інформаційно технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

У судовому засіданні 14.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >