Рішення № 18463867, 31.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.11р.Справа № 6/5005/8251/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс", м. Київ

до Приватного підприємства "ДНІПРОПРОМСЕРВІС", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 112 619,24 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №16 від 31.12.2010р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 03.08.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява з урахуванням уточнень товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс", м. Київ - далі по тексту - позивача до приватного підприємства "ДНІПРОПРОМСЕРВІС", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область-далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 103347,12 грн. на підставі довіреностей, накладних та умов довгострокового договору поставки товару № 2401-140/016 від 24.01.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатково, на підставі п. 9.6 умов вищеназваного договору, за порушення строків оплати отриманого, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, за період з 02.03.2011року по 04.08.2011року, пеню у сумі 7152,39грн., на підставі п.8.7 умов договору 30% річних у сумі 13843,35грн. та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошових зобовязань по своєчасній оплаті 4313,29 грн. - інфляційних. Крім цього, з метою забезпечення позову, без посилання на підстави, позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі у вигляді: 1286,56 грн. - держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити у позові у повному обсязі посилаючись на те, що довгостроковий договір поставки товару № 2401-140/016 від 24.01.2011року, на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог з боку відповідача підписав не директор, а невідома особа і звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

19.07.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 04.08.2011р. у звязку з тим, що відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав та звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

04.08.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 25.08.2011р. у звязку з тим, що відповідач у друге судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав та звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.

25.08.2011р. справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та залучених у копіях до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 2401-140/016 відповідно до п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреностей відповідача № 09 від 02.02.2011року та № 10 від 04.02.2011року по накладних № 0202-11/16 від 02.02.2011року на суму 2756,26грн. № 0202-1/16 від 02.02.2011року на суму 120590,86грн. поставив відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 123347,12грн. який відповідач отримав без жодних зауважень, але в порушення п.8.1 умов вищеназваного договору, який передбачає оплату отриманого товару не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару, а саме до 01.03.2011року, відповідно до банківської виписки від 01.04.2011року, оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 20000,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору поставки товару виникла заборгованість у сумі 103347,12грн.

Приймаючи до уваги, що претензію позивача про сплату боргу у сумі 103347,12грн. за умовами вищеназваного договору поставки товару відповідач залишив без відповіді і задоволення, позивач звернувся до суду з позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 103347,12 грн. на підставі довіреностей, накладних та умов довгострокового договору поставки товару № 2401-140/016 від 24.01.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатково, на підставі п. 9.6 умов вищеназваного договору, за порушення строків оплати отриманого і своєчасно не оплаченого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, за період з 02.03.2011року по 04.08.2011року, пеню у сумі 7152,39грн., на підставі п.8.7 умов договору 30% річних у сумі 13843,35грн. та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошових зобовязань по своєчасній оплаті отриманого товару - 4313,29 грн. інфляційних. Крім цього, з метою забезпечення позову, без посилання на підстави, позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі у вигляді: 1286,56 грн. - держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України покупець - відповідач зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 103347,12грн. на підставі договору поставки товару № 2401-140/016 від 24.01.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем повністю підтверджується довіреностями № 09 від 02.02.2011року та № 10 від 04.02.2011року відповідача на отримання відповідачем від позивача товару по накладних № 0202-11/16 від 02.02.2011року на суму 2756,26грн. та № 0202-1/16 від 02.02.2011року на суму 120590,86грн., а всього на загальну суму 123347,12грн., який відповідач отримав без жодних зауважень, і згідно банківської виписки від 01.04.2011року відповідач оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 20000,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору поставки товару виникла заборгованість у сумі 103347,12грн.

Дана заборгованість відповідача перед позивачем, за умовами вищеназваного договору поставки, додатково підтверджується і Актом звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 31.03.2011року у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 103347,12 грн. на підставі довіреностей, накладних та умов довгострокового договору поставки товару № 2401-140/016 від 24.01.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі п. 9.6 умов вищеназваного договору, за порушення строків оплати отриманого і своєчасно не оплаченого товару, за період з 02.03.2011року по 04.08.2011року, пені у сумі 7152,39грн., на підставі п.8.7 умов договору 30% річних у сумі 13843,35грн. та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошових зобовязань по своєчасній оплаті отриманого товару 4313,29 грн. - інфляційних, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача, з метою забезпечення позову без посилання на підстави накласти арешт на грошові кошти відповідача, слід визнати необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі у вигляді: 1286,56 грн. - держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що даний спір було доведено до суду з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, що даний договір поставки з боку відповідача підписано не директором, а невідомою особою, суд не може прийняти до уваги, оскільки вищеназвані заперечення відповідача направлені не на зміцнення правовідносин між суб'єктами господарювання і зміцнення фінансової дисципліни в державі, а на затягування розгляду справи по суті, оскільки відповідач визнає факт, що обумовлений сторонами товар на оспорювану суму він від позивача отримав у повному обсязі і відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України покупець-відповідач зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В задоволенні клопотання відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи-відмовити, оскільки дане клопотання відповідача направлене на затягування розгляду справи, тобто відповідач зловживає процесуальними правами у господарському судочинстві і тим самим ухиляється від майнової відповідальності, що підтверджено листом Вищого господарського суду України від 15.03.2010року за № 01-08/140.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,44, 49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "ДНІПРОМСЕРВІС" (юридична адреса: 51928, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр-т. Дружби Народів, буд. 61-А, кв. 94; фактична адреса: 51911, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Воробйова, 14, код ЄДРПОУ 32540551, р/р 26001232848500, АТ "Укрсіббанк" м. Харків, МФО 351003) на користь товариства з обмеженою відповідальність "Софіт - Люкс" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8 "А" оф. 311, код ЄДРПОУ 32591365, р/р 26001401120832 в КРД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904) 103347,12 грн. (сто три тисячі триста сорок сім грн. 12 коп.) - основного боргу, 7152,39грн. (сім тисяч сто п'ятдесят дві грн. 39 коп.) - пені, 13843,35грн. (тринадцять тисяч вісімсот сорок три грн. 35 коп.) - 30% річних, 4313,29 грн. (чотири тисячі триста тринадцять грн. 29 коп.) - інфляційних, 1286,56 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят шість грн. 56 коп.) - держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.О. Коваленко Повне рішення складено 30.08.2011р.