Рішення № 18463865, 03.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.03.11р.Справа № 5005/1305/2011 За позовом Прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",м. Нікополь Дніпропетровської області

третя особа: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 3371848,83грн.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

від прокуратури: прокурор Киричок О.В. (посвідчення №112), прокурор Камлер Л.В. (посвідчення №73), прокурор Біленко О.А. (посвідчення №181)

від позивача: представники ОСОБА_1 за довіреністю №91 від 01.02.2011р., ОСОБА_2 за довіреністю №94 від 10.02.2011р.

від відповідача: представники ОСОБА_3 за довіреністю №99-4016 від 09.10.2006р., ОСОБА_4 за довіреністю №25-4016 від 03.02.2011р.

від третьої особи: представники ОСОБА_5 за довіреністю №3-2232-2-1 від 29.12.2010р., ОСОБА_6 за довіреністю №3-308-2-1 від 22.02.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській, м. Дніпропетровськ області до ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь про стягнення 3371848,83грн. збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує невиконанням відповідачем природоохоронних заходів щодо досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів, передбачених діючим дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів, що є груби порушенням вимог чинного природоохоронного законодавства, в тому числі ст. ст. 7,14 Закону України «Про екологічну експертизу», ст.ст. 29,51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»та є невиконанням умов надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Також, у своїх додаткових поясненнях прокурор зазначає, що відповідачем не здійснено виконання природоохоронних заходів, зокрема проектування та погодження проектної документації щодо розроблених заходів по оптимізації технологічного процесу зі зменшенням обсягів викидів СО.

Позивач у своїх поясненнях зазначає, що перевіркою встановлено невиконання відповідачем встановлених Дозволом заходів щодо досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів. Позивачем застосовано розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок невиконання у встановлені дозволом на викиди терміни заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин.

Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях проти позову заперечує, мотивуючи відсутністю доказів перевищення ним обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснення заходів щодо скорочення таких викидів в атмосферне повітря. Відповідач посилається не неможливість застосування Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки в ході перевірки посадовими особами позивача не встановлено фактів неднормативних викидів забруднюючих речовин.

Ухвалою суду від 03.03.2011р. залучено в якості третьої особи на стороні позивача Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ.

У своїх поясненнях третя особа зазначає, що відповідно до умов дозволу відповідач повинен здійснити заходи по оптимізації технологічного процесу зі зниження викидів, що означає покращення будь-якого процесу до досягнення ним максимальної ефективності, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування. За твердженням третьої особи, ці заходи не здійснено, підприємство відповідача з 01.01.2011р. стосовно здійснення таких заходів позивача не інформувало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора та третьої особи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища»державний контроль за використанням і охороною навколишнього природного середовища здійснюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, його органами на місцях, в зв'язку з чим органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області.

В звязку з реорганізацією Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням і охороною навколишнього природного середовища, в зв'язку з зазначеною реорганізацією передані Державній екологічній інспекції в Дніпропетровській області.

На виконання вимоги Нікопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури Дніпропетровської області №4/6 вих. 11 від 04.01.2011р. державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»(далі відповідача, ВАТ «НЗФ») вимог природоохоронного законодавства.

За результатами наведеної перевірки інспекторами позивача 18.01.2011р. складено акт перевірки контролю дотримання нормативів викидів забруднюючих речовин в обєкти довкілля.

Так, проведеною перевіркою встановлено, що підприємством відповідача не виконують природоохоронні заходи щодо досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів, передбачених діючим дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів, що є грубим порушенням вимог ст.ст. 7,14 Закону України «Про екологічну експертизу», ст.ст. 29,51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»та є невиконанням умов надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позивачем розраховано розмір відшкодування збитків за наднормативний викид за формулою (12) визначеною Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №639 від 10.12.08р. (далі Методика).

Позивачем застосовано розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та обємної витрати газопилового потоку у звязку з викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок невиконання в установлені в дозволі на викиди забруднюючих речовин терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин.

Розмір збитків відповідно до зазначених розрахунків склав 3342799,54грн.

Вивченням поданих суду доказів, встановлено наступне.

Відповідно до п.2.1.1 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" здійснюються викиди в атмосферне повітря на підставі Дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 1211600000-72 від 30.06.2009 року строком з 30.06.2009 року до 01.01.2016 року.

Пунктом 2.4 наведених Нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006р. № 309 встановлено, що масові концентрації пароподібних та газоподібних неорганічних сполук не повинні перевищувати встановлених значень нормативів граничнодопустимих викидів. Норматив граничнодопустимих викидів для оксиду вуглецю становить 250 мг/м3.

Також, в зазначеному Дозволі визначено розміри допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за кожним джерелом викидів, та по оксиду вуглецю (СО) й встановлено, що з 01.01.2011р. такі викиди не повинні перевищувати 250 мг/куб.м.

Факт ненаднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюються державними інспекторами при проведення перевірки субєктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Під час проведеної перевірки працівниками позивача проконтрольовано додержання нормативів викидів по оксиду вуглецю. Відбір проб та визначення концентрацій забруднюючих речовин в промислових викидах проведено фахівцями відділу інструментально-лабораторного контролю держекоінспекції за участю представника відповідача згідно з методиками виконання вимірювань (МВВ) допущеними до використання Мінприроди України та відповідно до КНД 211.2.3.063-98, ГОСТ 17.2.4.06-90, ГОСТ 17.2.4.07-90.

При цьому позивач зазначає, що станом на час відбору проб виробниче обладнання працювало не на повну проектну потужність, а саме навантаження технологічного обладнання на дж.№ 19,20,21,23 під час проведення вимірювань - 30 кВТ; при номінальній потужності відповідно -50Квт, що є порушенням п. 8.1 КНД 211.2.3.063-98. Таким чином, за твердженням позивача, факт досягнення підприємством нормативів граничнодопустимих викидів не є достовірним.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколів позивача №1-01-11 від 18.01.2011р., №1-02-11 від 18.01.2011р., №1-03-11 від 18.01.2011р., №1-04-11 від 19.01.2011р., №1-05-11 від 19.01.2011р. вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел не встановлено перевищення відповідачем граничнодопустимих обсягів викидів. Виміри, проведені під час перевірки, підтверджують, відповідач здійснює викиди в атмосферне повітря в межах нормативу, передбаченого законодавством та дозволом на викиди.

Крім того, відповідачем надано дані вимірів за грудень 2010р. січень 2011р., що здійснюються лабораторією підприємства, за якими перевищення дозволених викидів відсутні.

Судом не приймаються до уваги зауваження позивача стосовно того, що в разі роботи боржника на повну потужність викиди перевищували би гранично допустимі норми, оскільки таки зауваження ґрунтуються лише на припущеннях.

Таким чином, прокурором та позивачем не доведено факт ненаднормативного викиду відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря та доказів порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства в цій частині.

Стосовно невиконання відповідачем природоохоронних заходів щодо досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів, передбачених діючим дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів слід зазначити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 17.09.1996р. затверджено Перелік видів діяльності, що належить до природоохоронних заходів.

Відповідно зазначеного Переліку до природоохоронних заходів в сфері охорони атмосферного повітря відноситься організація виробництва, установлення та реконструкція обладнання для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин хімічного та біологічного походження, що викидаються в атмосферне повітря, та зниження рівня впливу фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря; розроблення технології, організація виробництва та застосування матеріалів, використання методів та впровадження технологій, що забезпечують запобігання виникненню, зниження рівня впливу чи усунення факторів забруднення атмосферного повітря.

П.4.1 Дозволу встановлено заходи щодо досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин.

Так, відповідно до вимог зазначеного Дозволу відповідач протягом 2010 року повинен здійснити оптимізацію технологічного процесу зі зменшенням викидів оксиду вуглецю по джерелам викиду № 110, 111, 76, 75, 74, 73, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 258, 55.

Як вбачається з поданих до матеріалів справи доказів відповідачем виконуються заходи щодо будівництва та реконструкції систем газоочищення, що підтверджується поданими договорами підряду, актами виконаних робіт, листуванням тощо.

Крім того, відповідачем вживаються заходи з організації виробництва (зменшення проектної потужності тощо), які знижують рівень впливу фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря , що забезпечують запобігання виникненню, зниження рівня впливу чи усунення факторів забруднення атмосферного повітря.

Виконання інших засобів передбачає зниження викидів оксиду вуглецю, тобто розробку та затвердження технологічних нормативів допустимих викидів ОС в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду забруднюючих речовин агромераційного, феросплавного та електродного виробництва відповідача.

Державне управління охорони навколишнього середовища в Дніпропетровській області у своєму листі №4-1474-10-1 від 15.06.2010р. (т.3 а.с.44) також зазначає, що виконанням оптимізації технологічних процесів із зменшенням викидів оксиду вуглецю на зазначених джерелах № 110, 111, 76, 75, 74, 73, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 258, 55 є розробка технологічних нормативів.

Відповідно до п.8 Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1780 нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел розробляються заінтересованими органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, установи, організації, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, і затверджуються Мінприроди.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2008р. між відповідачем та Українським державним науково-технічним центром з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" укладено договір №2829/801481 предметом якого є виконання робіт з розробки технологічних нормативів граничнодопустимих викидів оксиду вуглецю та суспендированих твердих часток в атмосферне повітря від електропечей та агломашин відповідача та розробка заходів по зменшенню викидів.

Підготовлений УкрДНТЦ "Енергосталь" проект технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря направлено на розгляд та затвердження до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (т.4 а.с. 1, 2, 7,11,22 тощо).

Проте, станом на день розгляду справи Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди (включаючи сульфідну руду)" не затверджено та не впроваджено в дію, з підстав, які не залежать від відповідача.

Таким чином, відповідачем в межах своїх повноважень та можливостей здійснено всіх заходів зниження викидів оксиду вуглецю в атмосферне повітря, шляхом організаторсько-господарських, технічних та інші заходів щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволом на викиди забруднюючих речовин тощо.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що прокурором та позивачем не доведено факт невиконання відповідачем природоохоронних заходів щодо досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів, передбачених діючим дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів, та як наслідок завдання збитків та порушення вимог природоохоронного законодавства.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяД.М. Полєв Повне рішення складено 04.04.11р.