Вирок № 18458845, 09.09.2011, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 1-115/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2011 року

смт.Любар Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді Шидловського В.Б.

при секретарі Демчук В.І.

з участю прокурора Пазюри С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Любар справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, невійськовозобов»язаного, непрацюючого, раніше судимого Любарським районним судом Житомирської області 08.11.2010 року за ст.185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч. 2, ст.297 ч. 2 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт.Любар та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, невійськовозобов»язаного, непрацюючого, раніше судимого Любарським районним судом Житомирської області 27.01.2011 року за ст.185 ч.2 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.297 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1, будучи раніше судимим за крадіжку чужого майна, перебуваючи на обліку в кримінально - виконавчій інспекції, на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочин.

03.05.2011 року, близько 22 год., ОСОБА_1 будучи в стані алкогольного спяніння в АДРЕСА_3, розуміючи протиправність своїх дій, діючи з корисливих мотивів, застосувавши фізичну силу, викрав металеву основу люка з кришкою з оглядового колодязя, вартістю 839 гривень 59 копійок, яку в подальшому намагався збути як метал.

Даним злочином ВАТ «Укртелеком» ОСОБА_1 заподіяв шкоду на загальну суму 839 гривень 59 копійок.

04.05.2011 року, близько 21 год. ОСОБА_1, не припиняючи своїх злочинних дій будучи в стані алкогольного спяніння, вступивши в попередню змову з ОСОБА_2 на вчинення наруг над могилами, діючи з корисливих мотивів, пішов з останнім на територію кладовища, що в с.Мотовилівка Любарського району, де розуміючи протиправність своїх дій, застосовуючи фізичну силу демонтували з могил: ОСОБА_3 огорожу розміром 3м х 2м х 0,60 м., ОСОБА_4, огорожу розміром 3м х 2м х 0,90 м., ОСОБА_5 огорожу розміром 3м х 2м х 0,90 м., ОСОБА_6, огорожу розміром 3м х 2м х 0,90 м., ОСОБА_7, огорожу розміром 3м х 2м х 0,90 м., а також огорожі з семи могил поховання, осіб яких не встановлено, розміром 3м х 2м х 0,60 м. Деформовані секції та хвіртки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винесли за територію кладовища з метою подальшого збуту на пункт прийому металобрухту.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даних злочинів визнав повністю, щиро розкаявся, однак будь-які покази суду давати відмовився.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся і дав суду покази по встановлених обставинах справи, що наведені вище.

Крім особистого визнання своєї вини підсудними, їх вина у вчиненні даних злочинів підтверджується дослідженими по справі доказами:

Із оголошених в судовому засіданні показів потерпілої ОСОБА_8 слідує, що на даний час вона проживає в с.Мотовилівка, Любарського району та перед провідними святами вона ходила на місцеве кладовище, де поховані її рідні, щоб привести в порядок могили свого діда ОСОБА_5 та прабабушки ОСОБА_6. Могили старенькі, так як поховання були ще поза минулого покоління. Прибиравши на могилах, будь яких місць поховань де були б відсутні частини з огорож не було. Так, вищезгадані могили знаходяться в напрямку зі сторони с.М.Браталів. Окрім неї, могили прибирала також сільська рада, так як є багато місць поховань, де немає рідних, а благоустрій кладовища робити необхідно. Після провід, коли вона прийшла на кладовище, то виявила відсутність секцій на могилах своїх рідних, а саме свого діда ОСОБА_5 та прабабушки ОСОБА_6, а саме частини зі сторони хвіртки, та задньої частини могили розміром 2 м х 0.90 м. Про даний факт в Любарський РВ УМВС не заявляла, так як їй повідомили про те, що сільський голова ОСОБА_9, вже про даний факт заявив від імені сільського голови. Також повідомила, що аналогічно викрадено частини секції з могили ОСОБА_7, рідних якої в живих нікого не лишилось, за могилою доглядала сільська рада. Секції з могил були зняті приблизно після 03.05.2011 року, так як до того часу вони були на місці і по сусідніх могилах також.

Аналогічні покази оголошено і потерпілого ОСОБА_10

Із оголошених в судовому засідані показів свідка ОСОБА_9 слідує, що на даний час працює сільським головою в с.Мотовилівка Любарського району. 05.05.2011 року, він виявив за межами місцевого кладовища на ґрунтовій дорозі велику кількість огорож з могил, майже однакових розмірів близько по 2 метри кожен, яка їх кількість точно вказати не може, однак висотою близько 1,5 м. було їх складено одна на одну. Він подививсь, переконався, що це дійсно огорожі з могил місцевого кладовища, оскільки знав про те, що на кладовищі не було огорож знятих на смітнику, так як перед провідними святами проводилось прибирання кладовища працівниками сільської ради та жителями села. Він хотів прослідкувати, хто приїде за вказаними огорожами, однак 06.05.2011 року вони вже були відсутні, лише лишилось дві секції та металевий надгробок з стелою. Після чого він пішов на кладовище, де виявив відсутність на 12 могилах частин огорож, а саме задніх частин та хвірток. Про даний факт повідомив працівників міліції. Після того як він оглянув дане кладовище, він зустрів ОСОБА_11, який повідомив про те, що бачив пізно ввечері 04.05.2011 року на кладовищі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 При огляді з працівниками міліції було дійсно виявлено на 12 могилах відсутність секцій та свіжі сліди злому металу, а також їх витягування.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_12 слідує, що ще до провід він ходив прибирати на кладовище і бачив, як по кладовищу ходив ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Він запитав, що вони роблять, на що ОСОБА_1 сказав, що шукають коня, хоча ходили по кладовищу. ОСОБА_1 попросив, щоб він допоміг витягнути секцію, яка лежала в смітнику та надгробок з під вінків, він допоміг ОСОБА_1, після чого пішов до свого домогосподарства. Згодом, 06.05.2011 року він дізнавсь про те, що на кладовищі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 викрали секції з 12 могил. Окрім того він пояснив, що до провід на вказаній території кладовища не було могил де б були огорожі без секцій.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_11 слідує, що на даний час він проживає в с. Мотовилівка Любарського району. 04.05.2011 року близько 21 год. може і пізніше, він ходив на поле забирати свого коня до домогосподарства, коли проходив повз кладовища побачив, як до входу в кладовище зайшло двоє молодих людей і пішли в дальню частину кладовища, особисто як звати вказаних хлопців не знає, лише знає, що вони тимчасово проживають в ОСОБА_13 в с.Мотовилівка Любарського району. Наступного дня вранці, близько 5-ї години ранку як виводив коня, він побачив за територією кладовища складені на купі лежали металеві огорожі приблизно однакових розмірів висотою близько 1,5 метра, також лежав металевий надгробок зі стелою. Про те, де могли взятись такі огорожі спочатку не придав цьому увагу, однак пригадав, що бачив двох чоловік, одного з яких дізнавсь звуть ОСОБА_2, так про даний факт при нагоді повідомив ОСОБА_9 При розмові з сільським головою дізнавсь про те, що дані огорожі познімали з могил в кінці кладовища, і що він вже викликав працівників міліції. Як пізніше йому стало відомо про те, що дані огорожі хтось викрав і здав.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_14 слідує, що на даний час він проживає в с.Мотовилівка, Любарського району разом з своєю співмешканкою ОСОБА_13. Так дійсно в будинку проживали тимчасово ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.05.2011 року в с.Мотовилівка були проводи. Близько 12 години ОСОБА_1 повідомив про те, що на кладовищі є багато металевих огорож. Він пояснив ОСОБА_1 про те, що за даними могилами доглядають люди та сільська рада і що не можна їх знімати так як кладовище дієве. 03.05.2011 року ОСОБА_1 поїхав в вечері в смт.Любар, а повернувся наступного дня в вечірній час. Після 05.05.2011 року йому стало відомо про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з місцевого кладовища викрали огорожі з могил, про це повідомив житель с.Мотовилівка ОСОБА_11, який бачив перед виявленням викрадення огорож ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території кладовища в вечірній час. Особисто він не знав, що вони викрали огорожі, хоча знав, що ОСОБА_1 ходив перед проводами помагати місцевим жителям прибирати кладовище.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, з обвинуваченим ОСОБА_1 він знайомий, в ніяких відносинах з ним не перебуває. Так на початку квітня місяця, він бачив як бригада ДТЕЛСР ВАТ «Укртелеком» ЦТП № 4 здійснювали ремонтні роботи оглядового колодязя, а саме обмурували основу та поставили кришку люка. Приблизно в перших числах травня місяця, точно дати не може вказати, почув, як почали лаяти собаки в домогосподарстві, коли його зять ОСОБА_16 вийшов на дорогу, побачив, як ОСОБА_1 піднімав кришку в оглядовому колодязі. Однак коли він, виходив, ОСОБА_1, почув, і пішов додому. Наступного дня ОСОБА_15 побачив, що і кришка люка і основа люка оглядового колодязя відсутня, і зрозумів, що напевно ОСОБА_1 викрав дані предмети з оглядового колодязя.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_17 слідує, що на даний час він працює начальником ДТЕЛСР ВАТ «Укртелеком» ЦТП №4 та відповідає за цілісність лінійних зєднань телефонних кабелів. 01.04.2011 року ним було направлено бригаду робочих ЦТП №4 для здійснення ремонтних робіт території смт.Любар, зокрема і проведення та ремонту оглядового колодязя, що по АДРЕСА_3. Так бригадою було почищено оглядовий колодязь від сторонніх предметів, підмурований цеглою та на металеву основу люка була накладена металева кришка. 12.05.2011 року при перевірці виконаних робіт було виявлено відсутність не лише кришки від люка, а й металевої основи. Так про даний випадок повідомили працівникам Любарського РВ УМВС, якими було встановлено, що вказані предмети з оглядового колодязя викрав ОСОБА_1.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_18 слідує, що 04.05.2011 року до її домогосподарства приїхав автомобілем ВАЗ 2104 білого кольору ОСОБА_19 з ОСОБА_1 ОСОБА_19 запропонував придбати металевий люк з основою, але вона не погодилась купувати даний люк так як не приймає метал і їй не потрібно його. ОСОБА_19 запевняв, що він не крадений, однак вона не захотіла його купувати. На скільки вона зрозуміла з розмови про те, що даний люк належав ОСОБА_1, самого люка вона не бачила, так як навіть не хотіла на нього дивитися. В подальшому автомобіль поїхав, куди саме вона не знає, чи комусь вони збули даний люк сказати не може.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_20 слідує, що з ОСОБА_1 він знайомий. В його користуванні знаходиться автомобіль ВАЗ 2104 державний номерний знак НОМЕР_1 білого кольору. В перших числах травня місяця 2011 року до нього прийшов ОСОБА_1, який попросив завезти основу каналізаційного люка з кришкою, щоб здати комусь на метал. Він запитав чи вона не крадена, на що ОСОБА_1 відповів, що не крадена. ОСОБА_1 попросив, щоб дані предмети завезти ОСОБА_18. Вони поїхали до останньої. За продаж даного люка домовлявсь з ОСОБА_18 ОСОБА_19, який був разом з ОСОБА_1. ОСОБА_18 відмовилась купувати даний люк, на що ОСОБА_1 попросив даний металевий люк завезти до його домогосподарства, що він і зробив. Куди ОСОБА_1 в подальшому подів вказану основу люка з кришкою він не знає.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_19 слідує, що 04.05.2011 року він розмовляв з ОСОБА_1, який розповів, що він на смітєзвалищі знайшов металевого люка, якого він хоче здати. ОСОБА_1 попросив, щоб йому допомогти здати його як метал. Вони попросили ОСОБА_20, щоб він завіз до домогосподарства ОСОБА_12 люка. На що ОСОБА_20 погодився і за допомогою автомобіля ВАЗ 2104 державний номерний знак НОМЕР_1 білого кольору вказані предмети завезли ОСОБА_18. За продаж даного люка домовлявсь він, однак ОСОБА_18 відмовилась купувати даний люк, на що ОСОБА_1 попросив даний металевий люк завезти до його домогосподарства. Куди ОСОБА_1 в подальшому подів вказану основу люка з кришкою він не знає.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_16 слідує, що з ОСОБА_1 він знайомий, в ніяких відносинах з ним не перебуває, проживав неподалік. Так на початку квітня місяця, бачив як бригада ДТЕЛСР ВАТ «Укртелеком» ЦТП №4 здійснювали ремонтні роботи оглядового колодязя, а саме обмурували основу та поставили кришку люка. Приблизно в перших числах травня місяця, точної дати не пам»ятає, почув, як почали лаяти собаки в домогосподарстві, коли вийшов на дорогу, побачив, як ОСОБА_1 піднімав кришку в оглядовому колодязі. Однак коли ОСОБА_16, виходив, його почув ОСОБА_1, і пішов додому. Наступного дня побачив, що кришка люка і основа люка оглядового колодязя відсутня.

Відповідно до протоколу усної заяви від 06 травня 2011 року про вчинений злочин сільського голови с.Мотовилівка ОСОБА_9, останній повідомив, що на місцевому кладовищі невідомі особи викрали з 12 могил секції огорож.

Як вбачається із протоколу огляду місця пригоди від 06 травня 2011 року в с.Мотовилівка Любарського району, на місцевому кладовищі було виявлено відсутність з 4 могил огорож розмірами 2м х 3м х 0,90м та з восьми могил огорож розміром 2м х 3м х 0,60м частин секцій та хвірток.

Матеріалами виконаного доручення від 13 травня 2011 року підтверджується, що було частково встановлено осіб, які поховані на території місцевого кладовища в с.Мотовилівка та осіб, що доглядають за вказаними могилами.

Згідно протоколу відтворення обставин подій від 17 травня 2011 року за участю ОСОБА_1, останній розповів, як саме він з ОСОБА_2 викрав частини огорожі з 12 могил.

Протоколом усної заяви про скоєний злочин від 13 травня 2011 року стверджується, що в смт Любар виявлено крадіжку люка з основою з оглядового колодязя ВАТ Укртелеком».

Відповідно до протоколу огляду місця пригоди в АДРЕСА_3, було виявлено відсутність металевої основи та люка з оглядового колодязя.

Із протоколу відтворення обставин подій за участю ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 показав звідки він викрав металевий люк та його основу в АДРЕСА_3.

Як вбачається із довідок від лікаря-нарколога та лікаря-психіатра Любарської ЦРЛ, ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога.

Як вбачається із довідок від лікаря-нарколога та лікаря-психіатра Любарської ЦРЛ, ОСОБА_2 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога.

Підсудний ОСОБА_1, згідно довідки з КВІ, перебуває на обліку у КВІ з 30 жовтня 2010 року.

Підсудний ОСОБА_2, згідно довідки з КВІ, перебуває на обліку у КВІ з 15 лютого 2011 року.

Аналізуючи всі досліджені по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненій повторно доведене повністю і кваліфікує його дії за ст.185 ч.2 КК України.

Вина ОСОБА_1 у нарузі над могилою, незаконному заволодінні предметами, які знаходяться на могилі, вчинені групою осіб, з корисливих мотивів, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ст.297 ч.2 КК України.

Аналізуючи всі досліджені по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у нарузі над могилою, незаконному заволодінні предметами, які знаходяться на могилі, вчинені групою осіб, з корисливих мотивів, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ст.297 ч.2 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує міру та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, особу підсудного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Відповідно до класифікації злочинів за ст.12 КК України, підсудний ОСОБА_1 вчинив два злочини середньої тяжкості.

Обставинами, що пом”якшують покарання підсудному суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудному суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння, рецидив злочинів.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує міру та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, особу підсудного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Відповідно до класифікації злочинів за ст.12 КК України, підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості.

Обставинами, що пом”якшують покарання підсудному суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудному суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння, рецидив злочинів.

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь суспільної небезпеки та наслідки вчинених ним злочинів, його ставлення до вчиненого, що будучи засудженим за скоєння умисного злочину він знову скоїв умисний злочин в період іспитового строку, обтяжуючі обставини, а тому обирає покарання у межах санкції ст.ст.185 ч.2, 297 ч.2 КК України у виді позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів суд призначає ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Суд враховує, що підсудний за вироком Любарського районного суду від 08 листопада 2010 року не відбув призначене покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки, тому із застосуванням ст.71 КК України, до покарання призначеного за новим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Обираючи покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь суспільної небезпеки та наслідки вчиненого ним злочину, його ставлення до вчиненого, що будучи засудженим за скоєння умисного злочину він знову скоїв умисний злочин в період іспитового строку, обтяжуючі обставини, а тому обирає покарання у межах санкції ст.297 ч.2 КК України у виді позбавлення волі.

Суд враховує, що підсудний за вироком Любарського районного суду від 27 січня 2011 року не відбув призначене покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки, тому із застосуванням ст.71 КК України, до покарання призначеного за новим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Заявлений цивільний позов по справі ВАТ «Укртелеком» на суму 17859,75 грн. суд задовольняє повністю.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ст.ст.185 ч.2, 297 ч.2 КК України і обрати йому покарання:

- за ст.185 ч.2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ст.297 ч.2 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обрати ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, частково приєднати засудженому не відбуту частину покарання за вироком Любарського районного суду від 08 листопада 2010 року і остаточно за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_1 з 07 травня 2011 року.

ОСОБА_2 визнати винним за ст.297 ч.2 КК України і обрати йому покарання за цим Законом у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, частково приєднати засудженому невідбуту частину покарання за вироком Любарського районного суду від 27 січня 2011 року і остаточно за сукупністю вироків ОСОБА_2 призначити покарання у виді 3 (трьох) років і шести місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту із залу суду.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_2 з 09 вересня 2011 року.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 період його затримання з 13.05.2011 року по 16.05.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії, м.Житомир вул.Київська,20 п/р № 260094332 в ЖОДП Ат «Райффайзен Банк Аваль» МФО 311528, код 01184114 17859 (сімнадцять тисяч вісімсот п»ятдесят дев»ять) грн. 75 коп. заподіяної матеріальної шкоди.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, якій перебувають під вартою - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя В. Б. Шидловський