Ухвала суду № 18454160, 21.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"21" вересня 2011 р.                     м. Київ                                        К/9991/7619/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача –Курінського О.Г.,

представника відповідача –Грембовського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року

у справі № 2а-12957/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Європа-Буд»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Європа-Буд»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі –відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02 березня 2010 року № 0001692310/0 та № 0001682310/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2010 року позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001692310/0 від 02 березня 2010 року, № 0001682310/0 від 02 березня 2010 року, прийняті ДПІ у Печерському районі м. Києва. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присуджено на користь ТОВ «Компанія «Європа-Буд».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Компанія «Європа-Буд», посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Печерському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку ТОВ «Компанія «Європа-Буд»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Трім-К», ТОВ «Мастерхолд»та ТОВ «Енерго-Менеджмент»за період серпень 2007 року –червень 2009 року, за результатами якої було складено акт від 24 лютого 2010 року № 92/23-10/33830026.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток на суму 817721,00 грн., у т.ч. по періодах: за 9 місяців 2007 року –на 12618,00 грн., за 2007 рік –на 805103,00 грн.; порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1156390,00 грн., у т.ч. по періодах: за листопад 2007 року –на 77264,00 грн., за грудень 2007 року –на 30180,00 грн., за лютий 2008 року –на 112219,00 грн., за березень 2008 року на 162792,00 грн., за квітень 2008 року на 14456,00 грн., за травень 2008 року –на 2024,00 грн., за червень 2008 року –122807,00 грн., за липень 2008 року –на 121675,00 грн., за серпень 2008 року –на 149375,00 грн., за вересень 2008 року –на 170,00 грн., за жовтень 2008 року –на 20398,00 грн., за грудень 2008 року –на 31924,00 грн., за січень 2009 року –на 60025,00 грн., за лютий 2009 року –на 8092,00 грн., за березень 2009 року –на 911,00 грн., за квітень 2009 року –на 167488,00 грн., за травень 2009 року –на 73594,00 грн., за червень 2009 року –на 996,00 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що договори, укладені між ТОВ «Компанія «Європа-Буд»та ТОВ «Трім-К», ТОВ «Мастерхолд»та ТОВ «Енерго-Менеджмент», не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки згідно даних податкового органу вказані підприємства відсутні за місцезнаходженням, на підприємствах відсутні матеріальні та трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності.

03 березня 2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001682310/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Компанія «Європа-Буд»суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 1226582,00 грн., з яких 817721,00 грн. –за основним платежем, 408861,00 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.

03 березня 2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001692310/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Компанія «Європа-Буд»суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1734585,00 грн., з яких 1156390,00 грн. –за основним платежем, 578195,00 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.

          Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не було доведено правомірності визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки витрати позивача підтверджені належними бухгалтерськими та податковими документами, в зв’язку з чим позивач правомірно включив до валових витрат суму витрат по придбанню товарів (робіт, послуг) в розмірі 3270886,23 грн., а податок на додану вартість у сумі 1156390,00 грн. –до податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 березня 2008 року між ТОВ «Компанія «Європа-Буд»(підрядник) та ТОВ «Трім-К»(субпідрядник) було укладено договір № 7-У, відповідно до умов якого підрядник доручає, субпідрядник зобов’язується виконати наступні роботи: асфальтування, планування територій, розробки котлованів та вивозу чи ввозу грунту, сміття, надання будівельної техніки (пункт 1.1 статті 1 договору); субпідрядник зобов’язується виконати всі роботи власними силами та засобами, або залученими силами у відповідності із затвердженою кошторисною документацією, а підрядник зобов’язується створити субпідряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат у встановленому порядку та оплатити фактично виконані роботи (пункт 1.2 статті 1 договору); підставою вважати роботи виконаними є акт виконаних робіт форми КБ-2в та довідка форми КБ-3, які підрядник підписує на протязі 3-х робочих днів (якщо немає зауважень до виконаної роботи), або дає мотивовану відмову і указує терміни усунення недоліків (пункт 3.2 статті 3 договору).

Додатковими угодами до вказаного договору, а саме: № 1 від 05 березня 2008 року, № 2 від 05 березня 2008 року, № 3 від 04 квітня 2008 року, № 4 від 05 травня 2008 року, № 7 від 01 липня 2008 року, № 8 від 01 серпня 2008 року, № 9 від 01 серпня 2008 року та протоколами погодження договірної ціни, які є додатками до додаткових угод (т.4 арк. справи 169-182), сторони узгодили вид робіт, які будуть виконуватися субпідрядником, та їх вартість.

Факт виконання робіт та їх вартість підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (т.4 арк. справи 185-202).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Трім-К»виписало ТОВ «Компанія «Європа-Буд»податкові накладні (т.4 арк. справи 203-218).

В свою чергу, ТОВ «Компанія «Європа-Буд»розрахувалося із ТОВ «Трім-К», що підтверджується виписками банку (додаток 1 арк. справи 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 20-22, 24-27, 30, 31).

Як вбачається з матеріалами справи, між ТОВ «Компанія «Європа-Буд»(замовник) та ТОВ «Мастерхолд»(виконавець) були укладені договори № 02-08Т від 02 серпня 2007 року, № 01-09Т від 03 вересня 2007 року, № 02-09Т від 03 вересня 2007 року, № 03-09Т від 03 вересня 2007 року, № 04-09Т від 04 вересня 2007 року, відповідно до умов яких виконавець зобов’язується надати транспорті послуги з вивозу грунту, будівельного, цегляного, бетонного бою та розробки котловану на відповідних будівельних об’єктах (пункти 1.1 статті 1 договорів); розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 3-х банківських днів з дати підписання акта здачі-приймання виконаних робіт (пункти 3.1 статті 3 договорів).

Факт виконання робіт та їх вартість підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт форми та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми (т.4 арк. справи 234-243).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Мастерхолд»виписало ТОВ «Компанія «Європа-Буд»податкові накладні, перелік яких наведено на 17 аркуші акту перевірки.

В свою чергу, ТОВ «Компанія «Європа-Буд»розрахувалося із ТОВ «Мастерхолд», що підтверджується виписками банку (т.2 арк. справи 195-197).

Як вбачається з матеріалами справи, між ТОВ «Компанія «Європа-Буд»(підрядник) та ТОВ «Енерго-Менеджмент» (субпідрядник) були укладені договори № 01-10/7 від 01 жовтня 2007 року та № 10-2/07 від 02 жовтня 2007 року відповідно до умов яких підрядник доручає, а субпідрядник зобов’язується виконати наступні роботи: по укріпленню укосів, безпеці руху, благоустрою території транспортної розв’язки (пункту 1.1 статті 1 договору № 01-10/7 від 01 жовтня 2007 року); асфальтування, планування територій, розробки котлованів та вивозу чи ввозу грунту, сміття, надання будівельної техніки (пункту 1.1 статті 1 договору № 10-2/07 від 02 жовтня 2007 року); субпідрядник зобов’язується виконати всі роботи власними силами та засобами, або залученими силами у відповідності із затвердженою кошторисною документацією, а підрядник зобов’язується створити субпідряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат у встановленому порядку та оплатити фактично виконані роботи (пункт 1.2 статті 1 договорів); підставою вважати роботи виконаними є акт виконаних робіт форми КБ-2в та довідка форми КБ-3, які підрядник підписує на протязі 3-х робочих днів (якщо немає зауважень до виконаної роботи), або дає мотивовану відмову і указує терміни усунення недоліків (пункт 3.2 статті 3 договорів).

Додатковими угодами до договору № 10-2/07 від 02 жовтня 2007 року, а саме: № 1 від 09 листопада 2007 року, № 2 від 14 листопада 2007 року, № 3 від 30 листопада 2007 року, № 4 від 10 грудня 2007 року та протоколами погодження договірної ціни, які є додатками до додаткових угод до договору № 10-2/07 від 02 жовтня 2007 року, а також протоколом погодження договірної ціни, який є додатком до договору № 01-10/7 від 01 жовтня 2007 року (т.3 арк. справи 21-24, 28, 32-39, 73-76), сторони узгодили вид робіт, які будуть виконуватися субпідрядником, та їх вартість.

Між ТОВ «Компанія «Європа-Буд»(замовник) та ТОВ «Енерго-Менеджмент»(виконавець) були укладені договори № 11 від 01 листопада 2007 року 2007 року, № 11-7 від 01 листопада 2007 року, відповідно до умов яких виконавець зобов’язується надати транспорті послуги на відповідних будівельних об’єктах (пункти 1.1 статті 1 договорів); розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 3-х банківських днів на підставі рахунка-фактури, що виписується виконавцем протягом 2 банківських днів після підписання акта приймання виконаних робіт (пункти 2.3 статті 2 договорів).

Між ТОВ «Компанія «Європа-Буд»(підрядник) та ТОВ «Енерго-Менеджмент»(субпідрядник) були укладені договори б/н від 14 листопада 2007 року, б/н від 22 листопада 2007 року, № 12/7 від 03 грудня 2007 року, відповідно до умов яких підрядник доручає, а субпідрядник зобов’язується виконати роботи по: виторфовці паркінгу, розробці котловану на відповідних будівельних об’єктах (пункти 1.1 статті 1 договорів); розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 3-х банківських днів на підставі акту виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, які підрядник підписує протягом 3-х днів, або дає мотивовану відмову (пункт 2.3 статті 2 договорів).

Також між ТОВ «Компанія «Європа-Буд»(покупець) та ТОВ «Енерго-Менеджмент»(продавець)був укладений договір № 6/12 від 06 грудня 2007 року, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю пісок (товар), який покупець зобов’язаний прийняти та своєчасно здійснити оплату на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 статті 1 договору).

Факт виконання робіт вказаних вище робіт та їх вартість підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (т.3 арк. справи 57-66).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Енерго-Менеджмент»виписало ТОВ «Компанія «Європа-Буд»податкові накладні (т.3 арк. справи 67-72).

В свою чергу, ТОВ «Компанія «Європа-Буд»розрахувалося із ТОВ «Енерго-Менеджмент», що підтверджується виписками банку (т.2 арк. справи 200-202, додаток 1 арк. справи 1, 4, 5).

На підставі викладеного, ТОВ «Компанія «Європа-Буд»включило до складу валових суму понесених витрат: за 9 місяців 2007 року 50472,00 грн., за 2007 рік 322041423,00 грн. та податок на додану вартість на суму 1156390,00 грн., у т.ч. по періодах: за листопад 2007 року –на 77264,00 грн., за грудень 2007 року –на 30180,00 грн., за лютий 2008 року –на 112219,00 грн., за березень 2008 року на 162792,00 грн., за квітень 2008 року на 14456,00 грн., за травень 2008 року –на 2024,00 грн., за червень 2008 року –122807,00 грн., за липень 2008 року –на 121675,00 грн., за серпень 2008 року –на 149375,00 грн., за вересень 2008 року –на 170,00 грн., за жовтень 2008 року –на 20398,00 грн., за грудень 2008 року – на 31924,00 грн., за січень 2009 року –на 60025,00 грн., за лютий 2009 року –на 8092,00 грн., за березень 2009 року –на 911,00 грн., за квітень 2009 року –на 167488,00 грн., за травень 2009 року –на 73594,00 грн., за червень 2009 року –на 996,00 грн.

Відповідно до пункту 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Статтею 838 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи містять договори, укладені між ТОВ «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»(генпідрядник) та ТОВ «Компанія «Європа-Буд»(субпідрядник), між ТОВ «Орга-Атлас»(замовник) та ТОВ «Компанія «Європа-Буд»(виконавець), між ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Авокадо»(замовник) та ТОВ «Компанія «Європа-Буд» (виконавець), між ТОВ «Еврокон-Україна»(замовник) та ТОВ «Компанія «Європа-Буд»(виконавець), між ТОВ «КЖБК»(генпідрядник) та ТОВ «Компанія «Європа-Буд»(субпідрядник), між ЗАТ «Дніпровська пристань»(генпідрядник) та ТОВ «Компанія «Європа-Буд»(субпідрядник), між ТОВ «Екобуд»(генпідрядник) та ТОВ «Компанія «Європа-Буд»(субпідрядник), між ТОВ «ІБК «Центробуд»(генпідрядник) та ТОВ «Компанія «Європа-Буд»(субпідрядник) відповідно до умов яких позивач зобов’язувався виконати роботи, перелік яких та об’єкти, на яких виконувалися роботи, відповідають перелікам робіт та об’єктам будівництва, роботи на яких були виконані і контрагентами позивача –ТОВ «Компанія «Європа-Буд»та ТОВ «Трім-К», ТОВ «Мастерхолд»та ТОВ «Енерго-Менеджмент», які буди залучені ТОВ «Компанія «Європа-Буд»у зв’язку із браком власних потужностей.

Факт виконання позивачем (субпідрядником) своїх зобов’язань перед ТОВ «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»(генпідрядником) підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (т.3 арк. справи 77-304); перед ТОВ «Орга-Атлас»(замовником) підтверджується актами приймання виконаних робіт, актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (т.2 арк. справи 92-131); перед ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Авокадо»(замовник) актами оплати виконаних робіт (т.2 арк. справи 132-140); перед ТОВ «Еврокон-Україна»(замовником) підтверджується актами приймання виконаних робіт, актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (т.2 арк. справи 141-194); перед ТОВ «КЖБК»(генпідрядник) актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, талонами замовника до подорожнього листа (т.4 арк. справи 1-23); перед ЗАТ «Дніпровська пристань»(генпідрядник) актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (т.4 арк. справи 24-106); перед ТОВ «Екобуд»(генпідрядник) актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (т.4 арк. справи 107-165); перед ТОВ «ІБК «Центробуд»(генпідрядник) актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (т.5 арк. справи 1-51).

Наведеними доказами спростовуються доводи податкового органу про безтоварність операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість слугував висновок податкового органу про те, що контрагенти позивача - ТОВ «Трім-К», ТОВ «Мастерхолд»та ТОВ «Енерго-Менеджмент»відсутні за місцезнаходженням, та у подальшому державна реєстрація вказаних підприємств була скасована, свідоцтва платника податків на додану вартість анульовані у зв’язку з чим поставка (продаж) товару в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість»не відбулася.

Згідно довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, державну реєстрацію ТОВ «Енерго-Менеджмент»було припинено у зв’язку з визнанням її банкрутом 12 травня 2008 року, а свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 13 червня 2008 року (т.1 арк. справи 210-213), державну реєстрацію ТОВ «Мастерхолд»було припинено у зв’язку з визнанням її банкрутом 14 лютого 2008 року, а свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 06 березня 2008 року (т.1 арк. справи 214-216), ТОВ «Трім-К»станом на 05 липня 2010 року знаходиться у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (т.1 арк. справи 198-199).

Відповідно до частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Крім того, згідно з абзацом 2 пункту 8 частини 2 статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на встановлене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про те, що станом на момент укладення спірних договорів та їх виконання ТОВ «Трім-К», ТОВ «Мастерхолд»та ТОВ «Енерго-Менеджмент»були належним чином зареєстрованими юридичними особами та перебували на податковому обліку, а подальше припинення державної реєстрації саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість 1156390,00 грн. за операціями згідно договорів з ТОВ «Трім-К», ТОВ «Мастерхолд»та ТОВ «Енерго-Менеджмент»та відповідно до податкових накладних, виписаних позивачу вказаними підприємствами, була включена позивачем до складу податкового кредиту: за листопад 2007 року – на 77264,00 грн., за грудень 2007 року –на 30180,00 грн., за лютий 2008 року –на 112219,00 грн., за березень 2008 року на 162792,00 грн., за квітень 2008 року на 14456,00 грн., за травень 2008 року –на 2024,00 грн., за червень 2008 року –122807,00 грн., за липень 2008 року –на 121675,00 грн., за серпень 2008 року –на 149375,00 грн., за вересень 2008 року –на 170,00 грн., за жовтень 2008 року –на 20398,00 грн., за грудень 2008 року –на 31924,00 грн., за січень 2009 року –на 60025,00 грн., за лютий 2009 року – на 8092,00 грн., за березень 2009 року –на 911,00 грн., за квітень 2009 року –на 167488,00 грн., за травень 2009 року –на 73594,00 грн., за червень 2009 року –на 996,00 грн.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з положеннями підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

          Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»(пункт 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).

Таким чином, продавець товарів (послуг) відповідає за утримання та внесення до бюджету податку на додану вартість, а тому несплата цих зобов’язань при фактичному здійснені господарських операцій не впливає на податковий кредит покупця.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Слід зазначити, що податковим органом не доведено невідповідність виданих контрагентом позивача податкових накладних податковому законодавству України, а саме вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідачем також не заперечується та не спростовується факт оплати позивачем сум податку на додану вартість у ціні придбаного товару. Тому, формування позивачем податкового кредиту на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних правомірно визнано судами попередніх інстанцій обґрунтованим,

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, про безпідставність донарахування позивачу податковим органом податку на прибуток та податку на додану вартість та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ О.М. Нечитайло

           ______ Н.Г. Пилипчук

______ М.О. Федоров