Ухвала суду № 18453459, 18.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"18" серпня 2011 р. м. КиївК-18240/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2008 року

у справі №20-12/171

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН-АСС»(надалі ТОВ «ФІН-АСС»)

до державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (надалі ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя)

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У травні 2007 року позивач звернувся до Господарського суду м.Севастополя з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, поставлено питання про визнання недійсними: податкового повідомлення-рішення №0000102200/0 від 30.03.2007р. в сумі 45563,87грн.; податкового рішення №0000082200/0 від 30.03.2007р. у частини застосування штрафних санкцій в сумі 6667,88грн., №0000092200/0 від 30.03.2007р. про застосування штрафних санкцій в сумі 340,00грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що в діяльності товариства відсутні порушення п.1.4.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки ним правомірно не включено до складу валових доходів грошових коштів, отриманих за договором комісії. Також позивач вказує, що підприємством не порушені вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки його угоди з громадянами Російської Федерації укладені за умов розрахунку в грошовій одиниці України гривні, а вказівка на порушення ним ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є безпідставною, оскільки у підприємства відсутні будь-які обєкти, які б підлягали валютному декларуванню.

Постановою Господарського суду м.Севастополя від 03 липня 2008р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що висновок акту перевірки про наявність порушення ТОВ «ФІН-АСС»вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті», статті 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»є обґрунтованим і відповідає діючому на час перевірки законодавству, а відтак і оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на законних підставах.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2008р. рішення суду апеляційної інстанції було скасовано та прийнято у справі нову, якою позовні вимоги було задоволено в повному обсязі. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя від 30.03.2007р.: №0000102200/0 в сумі 45563,87грн.; №0000082200/0 в сумі 6667,88грн.; №0000092200/0 в сумі 340,00грн.

Мотивуючи рішення про задоволення позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги ТОВ «ФІН-АСС»є обґрунтованими і підтверджуються доказами, дослідженими в ході судового розгляду справи.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2008р. та залишення в силі постанови Господарського суду м.Севастополя від 03 липня 2008р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003р. по 30.09.2006р., про що складено акт №1268/10/22-009/24871751/6 від 22.03.2007р.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статі 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток від іншої діяльності за 2004 рік на суму 30409,97грн., порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті», статті 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

На підставі висновків перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.03.2007р.:

- №0000102200/0 про визначення зобовязання зі сплати податку на прибуток в сумі 45890,37грн. у т.ч. 30370,24грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15520,13грн.;

- №000082200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6667,88грн.;

- №000092200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00грн.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності з боку позивача порушень, які стали підставою для застосування зобовязання за вказаними вище рішеннями податкового органу з огляду на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору на постійне обслуговування на ринку цінних паперів від 13.08.2004р. №К/129/2 ТОВ «ФІН-АСС»(Брокер) за дорученням і за рахунок ЗАТ науково-виробничої фірми «Інженерний і технологічний сервіс»(далі по тексту - (далі ЗАТ НВФ «ІТС») (м. Санкт-Петербург) (Клієнт) зобов'язався надавати посередницькі послуги щодо продажу, покупки, обміну цінних паперів і інші операції з цінними паперами, не заборонені чинним законодавством, зі строком виконання, згідно додаткової угоди, до 12.08.2006р.

В подальшому, згідно заявки №1 до вказаного вище договору Брокер зобов'язувався купити для ЗАТ НВФ «ІТС»прості іменні акції відкритого акціонерного товариства «Електромашинобудівний завод «Фірма «Селма». Кошти в розмірі 134881,20грн. на поточний рахунок ТОВ «ФІН-АСС»були зараховані 19.08.2004р.

На виконання заявки №1 20.08.2004р. позивач та ВАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма «Селма»уклали договір №Т/125/2 на покупку простих іменних акцій ВАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма «Селма», тобто ТОВ «ФІН-АСС»повністю виконало взяті на себе зобовязання за договором, придбавши та передавши ЗАТ НВФ «ІТС»прості іменні акції ВАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма «Селма».

Проте, в ході перевірки встановлено, що при виконанні зазначених договорів позивач порушив п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включивши до складу валових доходів суму доходів, отриманих за договором №К/129/2 від 13.08.2004р. в сумі 134881,20грн., що стало підставою для визначення податкового зобовязання з податку на прибуток.

Втім, висновки податкового органу не є правомірними, оскільки зазначена сума коштів, яка отримана за позивачем договором від 13.08.2004р. №К/129/2 ТОВ, не підпадає під визначення п.п.4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій формі на території України, адже, відповідно до п.п.7.9.1 п.7.9 ст.7 цього Закону не включаються до складу валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі договору комісії.

Щодо рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення позивачем ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «ФІН-АСС»(Комісіонер) були укладені 4 договори комісії цінних паперів з громадянами Росії: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (нерезиденти) в особі громадянина України ОСОБА_3 (Комітент), що діяв за дорученням з правом підписувати від імені вказаних вище громадян Росії договорів купівлі-продажу та інших документів, повязаних з відчуженням і перереєстрацією права власності на всі акції ВАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма «Селма»(Емітент). На підставі зазначених договорів Комісіонер за дорученням та за рахунок Комітента зобовязувався надати посередницькі послуги з продажу цінних паперів емітента. При чому, позивач надавав послуги з продажу цінних паперів в національній валюті України (гривня).

Зовнішньоекономічна діяльність, згідно зі ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України. Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

На підставі ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначених в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

За таких обставин, операції з продажу ТОВ «ФІН-АСС»цінних паперів довіреній особі громадянинові України (Казакову Д.В.) в національній валюті, не є зовнішньоекономічною діяльністю. До того ж, відповідно до договорів комісії з громадянами Росії № К/134/2 від 01.11.2005р., №К/135/2 від 03.11.2005р., № К/136/2 від 07.11.2005р., № К/137/2 від 08.11.2005р. ціна договору визначена у грошовій одиниці України гривні, а тому, за відсутності виручки в іноземній валюті, відсутній й обовязок з її зарахування на валютний рахунок.

Відповідно до ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який має силу закону, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України в порядку і терміни, які встановлюються Національним банком України.

Відповідно до вказаного Декрету під валютними цінностями маються на увазі: валюта України; платіжні документи; іноземні грошові знаки, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України; банківські метали.

Згідно спільного листа НБУ від 09.01.1998р. №13-226/53-188, ДПА України від 09.01.1998р. №206/10/22-0117 та Державної митної служби України від 12.01.1998р. №11/3-247 декларуванню підлягає лише наявність у резидентів валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України.

Таким чином, оскільки позивач фактично не здійснював зовнішньоекономічної діяльності, будь-які із наведених валютних цінностей за межами України в нього відсутні, а отже, відсутній й обовязок з їх декларування.

Доводи касаційної скарги відповідача не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:____Н.Є. Маринчак

Судді: ____М.І. Костенко

____С.Е. Острович

____А.О. Рибченко

____О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак