Ухвала суду № 18453413, 18.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"18" серпня 2011 р.                               м. Київ                                        К-44558/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року

по справі №2-а-26480/08/2070

за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі ТОВ "Каіс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Каіс»звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.08.2008р. №0003102305/0, та податкового повідомлення-рішення від 06.10.2008р. №0003102305/1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкові проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Українсько - американського спільного підприємства у формі ТОВ «Каіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства, іншого законодавства за період 01.04.2007р. по 31.03.2008р., за результатами якої складено акт №4818/2305/20023279 від 30.07.2008р.. На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 30.07.2008р. №4818/2305/20023279, ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова складено податкове повідомлення-рішення від 12.08.2008р. №0003102305/0 про визначення Українсько - американському СП у формі ТОВ «Каіс»податкового зобов'язання у розмірі 99 975,00 грн., з яких 66 650 грн. - основний платіж, 33 325,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Не погодившись з цим рішенням, Українсько-американське СП у формі ТОВ «Каіс»розпочало процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень на підставі п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181. Рішенням Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова скарга Українсько-американського СП у формі ТОВ «Каіс»залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - залишені без змін.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року, позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач відніс до валових витрат витрати зі страхування ризиків, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності з експортування продукції Комітента відповідно до умов Договору комісії, та правомірно, відповідно до п.п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», задекларував валові витрати 2007 року.

Як встановлено судом у ІІ кварталі 2007 року на підставі договорів добровільного страхування вантажів та багажу, укладених між Українсько - американським СП у формі ТОВ «Каіс»та ТОВ страховою компанією «СХІД-ЗАХІД», позивачем страхувалися майнові інтереси, пов'язані з володінням, та (або) користуванням, та (або) розпорядженням вантажем, наданим Страхувальнику, в процесі його транспортування у відповідності з умовами контрактів із нерезидентами та Договором комісії №02/26/03 від 26.03.2007р., укладеним з ВАТ «Сумській хлібокомбінат»та Договору комісії №26/03/02 - ТД від 26.03.2007р., укладеного з ТОВ «Торговий дім Сумський хліб». Відповідно до Договорів добровільного страхування вантажів та багажу були визначені у ІІ кварталі 2007 року валові витрати.

Декларуючи валові витрати зі страхування вантажів та багажу позивач діяв відповідно до норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та керуючись тими зобов'язаннями, які були покладені на позивача Комітентом на умовах Договору комісії №02/26/03 від 26.03.2007р. та Договору комісії №26/03 - ТД від 26.03.2007р. Відповідно до 1,2.1.3 зазначених Договорів комісії комісіонер зобов'язаний «прийняти всі необхідні заходи із збереження від втрати, нестачі або пошкодження Товару Комітента, а також застрахувати Товар відповідно до «Правил добровільного страхування вантажів та багажу», у відповідності до п.2.1.11 Комісіонер «несе відповідальність за збереження Товару з моменту передачі на комісію», а згідно з п.3.3 «Комісіонер відповідає перед Комітентом за втрату або пошкодження Товару Комітента, який знаходиться в нього».

Відповідно до ч.1 ст.1021 Цивільного Кодексу України комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

У зв'язку з цим комісіонер був зобов'язаний з метою збереження від втрати, нестачі або пошкодження товару комітента застрахувати за власний рахунок свої майнові інтереси, пов'язані із здійсненням господарської діяльності з експортування продукції комітента.

Позивач був зобов'язаний це зробити відповідно до умов Договору комісії та вимог діючого законодавства, тобто це витрати, які понесені на власний ризик позивачем з метою виконання умов Договору комісії.

Відповідно до п.п.5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат відносяться витрати зі страхування ризиків з транспортування продукції платника податку, а також кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат відносяться суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Відповідно до цієї норми Закону платник податку має право у випадку виявлення помилок, пов'язаних з невіднесенням до валових витрат сум витрат, неврахованих в минулих податкових періодах, задекларувати такі валові витрати саме в тому податковому періоді, в якому ці помилки були виявлені.

Колегія суддів вважає обґрунтованим такий висновок судів попередніх інстанцій, оскільки документи, надані до суду, свідчать про те, що помилка, а саме, незадекларовані валові витрати в розмірі 180970,00 грн. у І кварталі 2007 року, була виявлена платником податку у ІІ кварталі 2007 року, про це було повідомлено податковий орган шляхом зазначення даних витрат у поданій податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2007 року, в якій було зазначено витрати, які були не враховані в обчисленні валових витрат попереднього звітного періоду у розмірі 180970,00 грн. по рядку 05.2 декларації. Ця декларація була подана до податкового органу 07.08.2007 року до моменту проведення перевірки.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова –залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                             ____М.І. Костенко

____С.Е. Острович

____А.О. Рибченко

____О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак