ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
29 серпня 2011 року 15:12 № 2а-11359/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві
проскасування постанов
за участю представників сторін:
від позивача: - ОСОБА_2 за довіреністю;
від відповідача: - не прибув;
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про скасування Постанови №22350232 від 23 червня 2011 року ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 62734,54 грн. та Постанови про відкриття виконавчого провадження №27405910 про стягнення виконавчого збору від 07 липня 2011 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 грудня 2010 року між ним, як боржником, та ОСОБА_3, стягувачем, була укладена мирова угода, яка 23 грудня 2010 року затверджена Ухвалою Дніпровського районного суду. Проте, 23 червня 2011 р. державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору та на підставі цієї постанови відкрито виконавче провадження 07 липня 2011 р. Вважає винесення вказаних постанов державним виконавцем протиправним, так як виконавець не здійснював дій щодо примусового виконання.
Відповідач в судові засідання 19 серпня 2011 р. та 29 серпня 2011 р. не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Заперечень щодо позовних вимог не надав.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як було встановлено судом, на виконанні у державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві перебувало виконавче провадження №22350232 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-718/10 р., виданого 22 вересня 2010 року Дніпровським районним судом м. Києва.
16 грудня 2010 року між ОСОБА_3, який є стягувачем у виконавчому провадженні №22350232 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-718/10 р. виданого 22 вересня 2010 р. Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 627345 грн. на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_1, який є боржником у виконавчому провадженні було укладено мирову угоду.
За поданням державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві Марченка О.А. про визнання мирової угоди між стягувачем ОСОБА_3 та боржником ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження №22350232 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-718/10р., виданого 22 вересня 2010 р. Дніпровським районним судом м. Києва, 23 грудня 2010 року Дніпровським районним судом м. Києва винесено ухвалу, якою подання державного виконавця задоволено та затверджено мирову угоду про закінчення виконавчого провадження.
23 червня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, на підставі якої 07 липня 2011 року відкрито виконавче провадження.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Закону, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, що діяла на час відкриття вищезазначеного виконавчого провадження та укладення і затвердження судом мирової угоди) якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
З наведеного слідує, що виконавець після закінчення строку для добровільного виконання рішення має вчиняти певні дії для примусового виконання.
Судом встановлено, що виконавче провадження №22350232 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-718/10р., виданого 22 вересня 2010 р. Дніпровським районним судом м. Києва було відкрито 04 листопада 2010 року і до 09 листопада 2010 року боржнику встановлювався державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду.
Таким чином, з урахуванням вимог ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час відкриття вищезазначеного виконавчого провадження) державний виконавець після 09 листопада 2010 року мав розпочинати дії по примусовому виконанню рішення.
За нормами ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, що діяла на час відкриття вищезазначеного виконавчого провадження та укладення і затвердження судом мирової угоди) встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадках, зокрема, визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, що діяла на час відкриття вищезазначеного виконавчого провадження та укладення і затвердження судом мирової угоди) у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми.
З огляду на матеріали справи та пояснень представника позивача, суд дійшов висновку, що на час укладення мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, державним виконавцем у примусовому порядку не було стягнуто будь-якої суми, що підлягала стягненню з боржника за рішенням суду і, відповідно, не було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у порядку, встановленому ст. 46 Закону.
В редакції ж Закону України «Про виконавче провадження»№2677-17, що набрав чинності з 08 березня 2011 р., частиною 1 ст. 28 визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.
Проте, частиною 7 вказаної статті встановлено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону (відповідно до п. 2 ч. 1 виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання), якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Наведена норма встановлює для державного виконавця термін, в який може бути відкрите виконавче провадження по стягненню виконавчого збору.
Крім того, за своєю суттю стягнення виконавчого збору нерозривно повязане саме з проведенням дій державним виконавцем по примусовому виконанню рішення, тобто якщо рішення було виконано примусово.
Оскільки відповідачем не надано доказів щодо примусового виконання рішення та з урахуванням тієї обставини, що мирова угода між стягувачем та боржником про закінчення виконавчого провадження була затверджена ще 23 грудня 2010 року, а постанова про стягнення виконавчого збору винесена 23 червня 2011 р, на підставі якої відкрито виконавче провадження 07 липня 2011 р., дії державного виконавця з приводу винесення постанови про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження по стягненню цього збору є необгрунтованими. Тому постанови державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві №22350232 від 23 червня 2011 р. про стягнення виконавчого збору та №27405910 від 07 липня 2011 р. про відкриття виконавчого провадження підлягають скасуванню.
На стягненні судових витрат позивач у судовому засіданні не наполягав.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати Постанову №22350232 від 23 червня 2011 року ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 62734,54 грн.
Скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження №27405910 про стягнення виконавчого збору від 07 липня 2011 року.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
Судове рішення № 18451672, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 29.08.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11359/11/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: