Постанова № 18450688, 19.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2011 року 2а-3672/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Горщак О.Л.

представника відповідача: Коноваленко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Агробудмеханізація»до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Агробудмеханізація»(надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі - відповідач) та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 03.08.2011 № 0006912320 в частині визнання суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5651455,17 грн., в тому числі за основним платежем 4668742,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 983312,50 грн. та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 03.08.2011 № 0006902320, яким визначено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 1186139,75, в тому числі за основним платежем 1104494,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 45645,75 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 21.07.2011 позивачем отримано акт перевірки № 529/23-2/13708491 від 21.07.2011 про результати виїзної планової перевірки Приватного акціонерного товариства «Агробудмеханізація»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2011.

В результати перевірки було встановлено ряд порушень. На підставі акту перевірки № 529/23-2/13708491 від 21.07.2011 Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області було прийнято податкові повідомлення - рішення від 03.08.2011, а саме:

№ 0006912320, яким визначено позивачеві суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5 682 288,50 грн., в тому числі за основним платежем 4 699 576,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 983 312,50 грн.;

№ 0006902320, яким визначено позивачеві суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 186 139,75 грн., в тому числі за основним платежем 1 104 494,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 45 645,75 грн.;

№ 0006941710, яким визначено позивачеві суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4 128,75 грн., в тому числі за основним платежем 3 303,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 825,75 грн., яке позивачем не оскаржується.

Позивач з вказаними в акті перевірки №529/23-2/13708491 від 21.07.2011 висновками та податковими повідомленнями - рішеннями №0006912320, №0006902320, від 03.08.2011 року, які були прийняті відповідачем на підставі обставин викладених в акті перевірки, не погоджується оскільки позивачем було надано всі первинні документи, а саме: договори, акти приймання отриманих послуг, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, які підтверджують фактичність та реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування свої заперечень вказує, що у фірм контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, що свідчить про їх неспроможність надавати будь які послуги та виконувати умови договорів з покупцями.

Зазначила, що договори, що були укладені між позивачем та контрагентами є нікчемними, оскільки були укладені без мети настання реальних наслідків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач Приватне акціонерне товариство «Агробудмеханізація»є юридичною особою, а також є платником податків та зборів.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 01.06.2011 № 310, 311, 312 виданого Бориспільською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) та відповідно до наказу від 20.05.2011 № 412 Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області та відповідно до плану графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, проведена виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Агробудмеханізація»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2011.

Позивач був належним чином проінформований про проведення перевірки письмовим повідомленням № 44 від 20.05.2011, яке отримано головним бухгалтером 20.05.2011.

Перевірку проведення з відома голови правління Шалікова В.І. та в присутності головного бухгалтера Кишені В.М.

За результатами проведення перевірки був складений акт від 21.07.2011 529/23-2/13708491 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2011.

Під час проведення перевірки було встановлено ряд порушень, а саме:

- п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі Закону № 168) в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 3 787 179,98 грн., в тому числі по періодах: жовтень 2008 року 285 495,57 грн., грудень 2008 року 335 073,46 грн., січень 2009 року 219 957,87 грн., лютий 2009 року 13 482,64 грн., березень 2009 року 112 654,11 грн., квітень 2009 року 165 144,23 грн., травень 2009 року 139 833,33 грн., липень 2009 року 1192 051,41 грн., серпень 2009 року 199 246,30 грн., вересень 2009 року 197050.61 грн., жовтень 2009 року 1 699,36 грн., листопад 2009 року 188 183,33 грн., січень 2010 року 425 441,61 грн., лютий 2010 року 112 800,40 грн., березень 2010 року 6 485.57 грн., квітень 2010 року 192 579,98 грн. (без наявності документального підтвердження запізнення отримання податкових накладних та підтвердження не включення підприємством до податкового кредиту сум ПДВ по зазначеним податковим накладним у періоді, який був перевірений, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту);

- порушено п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 ст. 7 Закону № 168, в зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на суму 146 062,00 грн., в тому числі: за жовтень 2009 року - 17 257,00 грн., листопад 2009 року - 2958,00 грн., грудень 2010 року - 125 847,00 грн.;

- порушено ст. 198.6 ПКУ в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 766 334 грн., в тому числі за січень 2011 року 177 667,00 грн., лютий 2011 року 588667,00 грн.;

- порушено п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі Закон № 334) в результаті чого податок на прибуток занижено за IV квартал 2009 року на суму 25 269 грн., за IV квартал 2010 року 15 7309 грн.;

- порушено п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року на суму 957 916.00 грн.;

- порушено п. 1.6 ст. 1, п. 4.2 ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІV від 22.05.2003 (надалі Закон № 889) неутримання податку з доходів фізичних осіб, в результаті чого донараховано 3303,00 грн.;

- п. 9 ст.2 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»- не відображення в податкових розрахунках форми 1 ДФ виплат за путівки.

Відповідно до висновку за актом перевірки винесені наступні повідомлення-рішення:

№ 0006912320, яким визначено позивачеві суму грошового зобов'язання з податку а додану вартість в сумі 5 682288.50 грн. в тому числі за основним платежем 4 699 576,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 983 312,50 грн.;

№ 0006902320, яким визначено позивачеві суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 186 139.75 грн., в тому числі за основним платежем 1 104 494,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 45 645.75 грн.;

№ 0006941710, яким визначено позивачеві суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 4 128.75 грн.. в тому числі за основним платежем 3 303,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 825,75 грн., яке позивачем не оскаржується.

Відображення у податковій звітності податкових накладних, фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом, в якому такі податкові накладні були виписані, має здійснюватись шляхом внесення до неї відповідних коригувань в порядку, встановленому пунктом 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166.

Крім того, згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) є податкові накладні чи митні декларації (інші подібні документи згідно п.п. 7.2.6 цього пункту Закону).

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 9.2 п. 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05 № 244 (надалі Порядок № 244) отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно п.п. 7.2.6 цього п. Закону № 168) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.

Отже, у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого Порядком № 244, та за умови виконання норм п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 має право відобразити такі податкові накладні в податкомй декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.

Відображення у податковій звітності таких податкових накладних має здійснюватись шляхом відображення їх у рядку 16.4 «Інші випадки»податкової декларації з податку на додану вартість.

Оскільки податкова накладна згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/ є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 2 Порядку оформлення Поштових відправлень з вкладанням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799 (надалі Порядок № 799), звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Враховуючи зазначене, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатись поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення. Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються адресатам під розписку.

Також п. 6 Порядку № 799 передбачено, що відправнику надсилається повідомлення після вручення поштового відправлення адресату.

Таким чином, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкової накладної, отриманої в інших періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умовии дотримання інших вимог Закону № 168 щодо формування податкового кредиту).

Також, відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахувння податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

У позивача відсутні заяви зі скаргами на контрагентів - постачальників щодо відмови з боку постачальників товарів (послуг) надати податкову накладну та копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) за вищевказані періоди.

Таким чином, на порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 ПАТ «Агробудмеханізація»включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, виписаних у періоді, який був перевірений без наявності документального підтвердження запізнення отримання податкових накладних (не надано конвертів з поштовою відміткою дати отримання), в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту всього у сумі 3 787 179,98 грн.

Щодо порушень п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону № 168, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на суму 912 396,00 грн., та порушень п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону № 334 п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ в результаті чого податок на прибуток занижено на загальну суму 1 140 494.00 грн., суд зазначає наступне. Відповідачем в судовому засідання надано на запит суду матеріали позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «БК Адоніс»код ЄДРПОУ 34344580 проведеної Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва, а саме акти перевірки від 09.03.2001 № 222/23-305/34344580 за грудень 2008 року та від 28.03.2011 № 260/23-305/34344580 за січень - лютий 2011 року для прийняття рішення щодо визнання правочинів, укладених з ТОВ «БК Адоніс»нікчемними.

Відповідно до автоматизованої інформаційної системи податкового органу АІС «Журнал звірки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Звітна форма «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) встановлено розбіжність задекларованих показників позивача та ТОВ «БК Адоніс»а саме: грудень 2010 року 125 847,00грн; січень 2011року 93963,83 грн.; лютий 2011 року 99 025,17 грн.

В актах перевірки Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 09.03.2001 № 222/23-305/34344580 за грудень 2008 року та від 28.03.2011 № 16023-305/34344580 за січень - лютий 2011 року зазначено, що відсутня інформація про те, яким видом діяльності фактично займалось БК «Адоніс» та про отримання ним дозволів та ліцензій. Крім цього в акті перевірки зазначено, що до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ТОВ «БК «Адоніс»дійсно подає декларації з податку на прибуток, водночас не декларує наявність у підприємства основних засобів.

Тобто, за відсутності у підприємства основних засобів та на підставі Довідки про встановлення місцезнаходження платника податків за № 1593/26-05 від 03.03.2011, неможливо встановити наявність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту та торговельного обладнання для здійснення фінансово господарської діяльності ТОВ «БК «Адоніс».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрована Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

В порушеннявимог п. 3 ст. 5 та п.1 ст. 7 Господарського кодексу України, яким визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами, ТОВ «БК «Адоніс»не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

П.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

П.п. .4.1 ст. 4 Закону № 168 база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування.

Згідно п.п. 7.2.1 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної.

Також п.п. 7.2.6 ст. 7 Закону № 168 передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника тля з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією;

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається з акту перевірки ТОВ «БК «Адоніс»не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобовязань, в тому числі головні книги, журнали-ордери та картки рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізаці» 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

П. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК) визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203.

Згідно п.1 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадяни знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) вищенаведеним в таблиці контрагентам від ТОВ «БК «Адоніс». Отже, договори відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1.5 ст. 203 ЦК є нікчемними, в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязанні з їх недійсністю.

Крім того, Бориспільською ОДПІ отримано та надано суду від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва матеріали позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Будремсервіс»(код ЄДРПОУ 3266709) за січень, лютий 2011 року, а саме акти перевірки від 22.03.2011 № 266/23-9/32667093 за січень 2011 року, акт від 24.05.2011 № 553/23-9/32667093 за лютий 2011 року для прийняття рішення щодо визнання правочинів, укладених з ТОВ «Будремсервіс»нікчемними.

Відповідно до актів перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ТОВ «Будремсервіс»встановлено, що згідно податкової звітності у товариства наявність трудових ресурсів в кількості 1 особа (податковий розрахунок комунального збору за 4 квартал 2010 року), наявність основних засобів на кінець податкового періоду - 0 грн.

Також було встановлено ряд порушень, аналогічних з попереднім контрагентом, та товариством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації), 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Будремсервіс»підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Будремсервіс»та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п 5 ст. 203 ЦК є нікчемним і в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Отже, можно зробити висновок, що товариство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону № 996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПКУ. Зазначена позиція також викладена в Листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 № 742/11/13-11.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач як субєкти владних повноважень довів суду правомірність прийнятого рішення.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Постанова у повному обсязі виготовлена 23 вересня 2011 року.