Постанова № 18450522, 26.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/14466/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.

при секретаріЧумаріній Д.В.

за участю представників: позивача ОСОБА_1 згідно довіреності; відповідача: ОСОБА_3 особисто; розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Волноваського управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації до ОСОБА_3 про стягнення надмірно одержаних коштів у розмірі 25921,80 грн.,

В С Т А Н О В И В :

22.08.2011 року позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Під час судового розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги до 25 721,80 грн., оскільки відповідач частково сплатив суму боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_3 на підставі його заяви Волноваським управлінням праці та соціального захисту населення райдержадміністрації призначена та виплачувалась допомога інвалідам з дитинства 1 групи на підопічного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на період з 18.12.2006 довічно.

05 липня 2011 року ОСОБА_3 надав до управління довідку про смерть. На підставі даної довідки управлінням було винесено рішення від 05 липня 2011 року про припинення виплати з 01 травня 2009 року, особова справа була знята з 01 серпня 2011 року. Таким чином виникла переплата за період з 01.05.2009 року по 31.07.2011 року у розмірі 25921,80 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову, просив їх задовольнити, з чим не погоджувався відповідач.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», виплата у повному розмірі державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства в разі влаштування їх до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини. У разі влаштування дитини-інваліда віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину-інваліда у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини. При зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідним органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання. Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.

Виходячи із загальноправових принципів дії норми у часі, оцінка спірних правовідносин здійснюється згідно законодавчих норм, які існували станом на час виникнення спірних правовідносин.

Отже, суд звертає увагу на той факт, що п. 4 Порядку «Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», затвердженого спільним наказом Мінпраці|Мінфін|Міністерство охорони здоров'я, від 30.04.2002, № 226/293/169 доповнено підпунктом 4.11 згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.2006 р. N 229/569/402, згідно якому, зокрема, утримання надмірно виплачених сум державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам проводиться із загального розміру допомоги. При цьому розмір утримання розподіляється за видами виплат пропорційно їх частці у загальному розмірі. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Зменшені позовні вимоги Волноваського управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації до ОСОБА_3 про стягнення надмірно одержаних коштів у розмірі 25721,80 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Волноваського управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації (р/р 35411012003437 у УДК в Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО 03197227) надмірно одержаних коштів у розмірі 25 721 (двадцять пять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 26 вересня 2011 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде виготовлено 30 вересня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Скріпнік А.І.