Постанова № 18450346, 31.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 серпня 2011 р. 11:35 Справа №2а-6319/11/0170/21 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Кузміній Ю.В., розглянувши за участю представника позивача ОСОБА_1 дов. б/н від 30.06.2011р., представника відповідача ОСОБА_2 дов. № 5/10 від 21.01.2011р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Центральний аптечний склад «Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим-Фармація»

доДержавної податкової інспекції в м. СімферополіАР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: Дочірнє підприємство «Центральний аптечний склад «Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим-Фармація» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0023532303 від 14.03.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що факт оприбуткування готівки підтверджується інкасаторськими документами, позивачем було відображено у фіскальному звітному чеку РРО Z-звіт № 0819 від 27.02.2011р., який своєчасно був роздрукований та підклеєний в КОРО, а формальне невідображення готівки в розділі 2 «Облік руху готівки і суми розрахунків» КОРО не є достатньою підставою для застосування штрафу, оскільки наявність коштів по Z-звіту № 0819 від 27.02.2011р. в сумі 4000,00 грн. неможливо вважати неоприбуткованими.

Відповідач проти позову заперечує, в запереченнях на позов зазначив, що під час проведення перевірки 28.02.2011р. встановлено порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р., а саме встановлено неоприбуткування готівкових коштів в книзі КОРО 27.02.2011р. в сумі 4000,00 грн., у звязку з чим застосовані штрафні санкції в розмірі 20000,00 грн., про що прийнято оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2001р. позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим в якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 437723 та внесено запис до ЄДР № 1882105 0001 007184 (а.с.24) та відповідно до довідки № 3219/29-0 від 14.11.2007р. перебуває на обліку платників податків у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим за № 41 (а.с.27).

28.02.2011р. відповідачем проведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме, проведена перевірка аптечного кіоску № 3 за адресою м. Феодосія, вул. Корабельна, 23, який належить позивачу.

Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем зокрема п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р., яке виразилось у незабезпеченні оприбуткування готівки в книзі ОРО 27.02.2011р. в сумі 4000,00 грн. в день їх надходження. Згідно з фіскальним звітним чеком № 0819 за 27.02.2011р. службове внесення складало в сумі 4000,00 грн. (запис в розділі ІІ «Облік руху готівки та суми розрахунків» КОРО № 0109011241рК не зроблений.

За результатами перевірки складений акт за № 000951 від 28.02.2011р. (реєстраційний № 0091/01/11/23/01978245 від 01.03.2011р.) (а.с.7-8), відповідно до якого за допущене порушення до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 20000,00 грн. за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р., про що винесене податкове повідомлення-рішення № 0023532303 від 14.03.2011р. (а.с.6).

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомлення-рішення позивач оскаржував його до ДПА в АР Крим, ДПА України, але усі скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі Положення).

Це Положення визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Згідно з п. 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” оформляються згідно з вимогами цього Закону (п. 3.2. Положення № 637).

У ст.1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” встановлено, що за не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Разом з тим, книгою обліку розрахункових операцій (КОРО), відповідно до пункту 1 Положення, є прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

В свою чергу, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно із пунктами 4.1, 4.2 Положення для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі.

Отже, оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункової книги), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Вказана позиція відображена також в листі Державної податкової адміністрації України № 15658/7/23-7017 від 08.08.2007р., яке є податковим розясненням і позивач, як платник податків, який діяв відповідно до вищевказаних податкових розяснень, не може бути притягнутий до відповідальності.

Жодна норма податкового законодавства не визначає, що не заповнення окремого розділу КОРО (в даному випадку № 2) є безперечним доказом неоприбуткування готівки платником податків.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено актом перевірки від 28.02.2011р., готівка проведена через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведеному у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, порушення цілісності пломб якого не встановлено. Фіскальний звітний чек про обсяг виручки готівки № 0819 від 27.02.2011р. на суму 4000,00 грн. підклеєний у КОРО. Даний факт не заперечувався представником відповідача й під час розгляду справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріалами справи спростовуються висновки відповідача про неоприбуткування готівки, а не заповнення графи № 2 не є доказом неоприбуткування готівки, а свідчить про порушення порядку використання КОРО, передбаченого пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №106/5297), відповідно до якого використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО, підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Проте, за таке порушення Указом Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” штрафні санкції не передбачені та до позивача відповідачем не застосовувались.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати судувсі матеріали, які свідчать про його правомірнідії.

В порядку передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів, що підтверджують заперечення та факти, викладені в акті перевірки, що послужили підставою до винесення спірного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 20000,00 грн., документально не спростовані надані позивачем докази.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

§на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

§з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

§обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

§безсторонньо (неупереджено);

§добросовісно;

§розсудливо;

§з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

§пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

§з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

§своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного субєкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значен ня для прийняття рішення або вчинення дії, відо бражає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, об ґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які на справді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішен ня повинно бути вмотивованим.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.03.2011р. № 0023532303 в розмірі 20000,00 грн. не може бути визнане таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 06.07.2011р. у справі К-15216/08 та від 19.04.2011р. у справі К-1988/08.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Під час судового засідання, яке відбулось 31.08.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі та підписано 05.09.2011р.

Керуючись ст.ст.7, 9, 69-71, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. СімферополіАР Крим № 0023532303 від 14.03.2011р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Центральний аптечний склад «Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим-Фармація» 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.