Постанова № 18450287, 26.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 серпня 2011 р. (12:46) Справа №2а-4319/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі : головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі Устіновій І.В.,

за участю представника позивача Кожевнікової А.С., представника відповідача Еміралієва Е.Е.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,визнання протиправними дій

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Залів» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2011р. № 0000620700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 13448,33 грн. та визнати протиправними дії відповідача, щодо встановлення порушення по зменшенню значення строки 26 Декларації з ПДВ за грудень 2010 р. у сумі 9833333,00 грн. у акті № 42/07-00/14307251 від 25.02.2011р., складеному на підставі проведеної перевірки.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.11р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті спору. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення податковим органом невірно застосовані положення Закону України “Про податок на додану вартість”.

Представником відповідача надано заперечення на позов (а.с. 85), в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що у позивача згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” не було підстав для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим з 09.02.2011р. по 22.02.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у грудні 2010р.

За результатами перевірки складено акт № 42/07-00/14307251 від 25.02.2011 р. (а.с.11-21).

У висновках зазначеного акту зафіксовано,зокрема, порушення:

- п. 1.8, ст. 1, п.п. 7.2.3,7.2.6, п. 7.2, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що привело до завищенню бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року на суму 13711,21 грн.

- п.4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, п. 3.4 ст. 3 та п. 5.6 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 та відповідно до п.п. 7.7.1 та абз «б» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі чого значення рядка 26 декларації звітного податкового періоду підлягає зменшенню на 9833333,00грн.

Листом СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 14.03.2011р. № 1343/10/14307251 (а.с. 23), про розгляд заперечень до акту № 42/07-00/14307251 від 25.02.2011 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у грудні 2010р.», встановлено, що відповідно до результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів за періоди, в яких виписані податкові накладні, на дату складання відповіді про розгляд заперечень до акту № 42/07-00/14307251 від 25.02.2011 р., усунена розбіжність на суму ПДВ в розмірі 262,88 грн. по ТОВ «Інвестиційна компанія «Петрус-Алко».

Таким чином, згідно вищевказаного у ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» відсутнє право на отримання податкового кредиту та відповідно й на бюджетне відшкодування у частині взаємовідносин з ТОВ «Меткомтрейд» та ТОВ «Авіас» на загальну суму 13448,33грн. (13711,21-262,88).

На підставі акту перевірки № 42/07-00/14307251 від 25.02.2011 р., з урахуванням Листа СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 14.03.2011р. № 1343/10/14307251 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення рішення від 14 березня 2011 року № 0000620700 , згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 13448,33 грн.(а.с.24).

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Податковий орган в акті перевірки № 42/07-00/14307251 від 25.02.2011 р. та відповідач у своїх запереченнях вказують на те, що позивачем до складу податкового кредиту грудня 2010 року віднесено суми податку на додану вартість в розмірі 13448,00грн., яка сформована у звязку із здійсненням господарської діяльності, а саме по взаємовідносинам з ТОВ «Меткомтрейд» на суму 8870,00грн. та ТОВ «Авіас» на суму 4578,33грн..

Висновок відповідача про зменшення ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» бюджетного відшкодування на суму 13448,33грн. ґрунтується на даних автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів за періоди, в яких виписані податкові накладні.

У акті перевірки вказано, що відповідно до норм Закону України “Про податок на додану вартість” однією з обовязкових підстав отримання відшкодування податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України постачальниками.

Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Враховуючи зазначене, по результатам автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України, субєктами господарювання, за рахунок яких був сформований податковий кредит ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» та по яким виявлені розбіжності є: ТОВ «Меткомтрейд» на суму 8870,00грн. та ТОВ «Авіас» на суму 4578,33грн.

Таким чином, у акті перевірки, відповідач дійшов висновку про те, що суми податку, які віднесені платником податків до складу податкового кредиту нерозривно повязані зі сплатою відповідних сум ПДВ його контрагентами. Тобто, податковий кредит є обґрунтованим тоді, коли контрагенти платника податків сплатили відповідні суми податкових зобовязань по певним угодам.

З висновком відповідача не можна погодитися з наступних підстав:

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Меткомтрейд» у грудні 2010 року був укладений договір купівлі-продажу № 06/12 від 27.12.2010р. (а.с. 44-45), відповідно до якого продавець (ТОВ «Меткомтрейд») продає, а покупець (ВАТ «Суднобудівний завод «Залів») купує на умовах цього договору, товар в обсязі, кількості і за якісними показниками, узгодженим у специфікаціях до даного договору. Відповідно п. 2.1 договору, Строк поставки товару вказується у специфікації. Відповідно п. 2.3 договору, одночасно при відпустці товару продавець передає покупцеві: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат якості на відвантажений товар.

Відповідно до наданої Специфікації № 1 від 27.12.2010р. (а.с. 46), продавець постачає, а покупець приймає і оплачує товар (металопродукцію) обсягом 7,096 тн., вартістю 53 220,00 грн., в т. ч. ПДВ 8870,00 грн.

Про виконання умов договору також свідчить видана Продавцем Податкова накладна від 29.12.2010р. № 1 (а.с. 41) на загальну суму 53 220,00 грн., в т. ч. ПДВ 8870,00 грн.,

Сума, яка визначена у зазначеній податковій накладній належним чином відображена в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 37-40) і відповідає даним податкової декларації по ПДВ за відповідний період (а.с. 26-36 ).

Доказами про сплату придбаного товару є:

-Рахунок-фактура № СФ-002 від 29.12.2010р. (а.с. 118) на загальну суму 53 220,00 грн., в т. ч. ПДВ 8870,00 грн.

-Платіжне доручення № 5333 від 29.12.2010р. на загальну суму 53 220,00 грн., в т. ч. ПДВ 8870,00 грн.

Доказами про отримання придбаного товару:

-Витратна накладна № РН-001 від 04.01.2011р. на загальну суму 53 220,00 грн., в т. ч. ПДВ 8870,00 грн.

-Витратний ордер № 28225 (а.с. 119)

-Товарно-транспортна накладна № 01 АА від 04.01.2011 (а.с. 121)

Про належне відображення у бухгалтерському обліку придбаного товару та його подальше використання свідчать:

-Оборотно-сальдова відомість по з обліку руху матеріалів ТМЦ з 01.02.11р. по 01.06.11р. (а.с. 122),

-Вимога № 132, датована березнем 2011р. (а.с. 123).

Матеріали справи, також, свідчать про те, що між позивачем та Фірмою «Авіас» у січні 2010 року був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 1 від 15.01.2010р. (а.с. 43), відповідно до якого продавець (Фірма «Авіас») приймає на себе зобовязання передати, а покупець (ВАТ «Суднобудівний завод «Залів») сплатити та прийняти вказаний у п. 1.2 договору товар. Відповідно до п. 1.7 договору, загальна сума договору складає 510000,00грн., у т.ч. ПДВ 85000,00грн. Відповідно до п. 8.2 договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2010р.

Так, у грудні 2010р. ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» придбав у Фірми «Авіас» товар на загальну суму 27470,00грн., у т. ч. ПДВ на суму 4578,33грн., про що свідчить надана продавцем податкова накладна від 09.12.2010р. № 1699/15 (а.с. 42)

Сума, яка визначена у зазначеній податковій накладній належним чином відображена в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 37-40) і відповідає даним податкової декларації по ПДВ за відповідний період (а.с. 26-36 ).

Доказами про сплату придбаного товару є:

-Рахунок № 1741/15 від 06.12.2010р. (а.с. 100,126) на загальну суму 27470,00грн., у т. ч. ПДВ на суму 4578,33грн.

-Платіжне доручення № 5009 від 09.12.2010р. (а.с. 98,124) на загальну суму 6470,00 грн., в т. ч. ПДВ 1078,33 грн.

-Платіжне доручення № 5008 від 09.12.2010р. (а.с. 99,125) на загальну суму 21 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 3 5000,00 грн.

Доказами про отримання придбаного товару:

-Витратна накладна № 1716/15 від 09.12.2010р. на загальну суму 27470,00грн., у т. ч. ПДВ на суму 4578,33грн. (а.с. 101,130).

-Витратний ордер № 91781/1716/15 (а.с. 127)

-Витратний ордер № 91781/1716/15 (а.с. 128)

-Витратний ордер № 91781/1716/15 (а.с. 129)

Про належне відображення у бухгалтерському обліку придбаного товару та його подальше використання свідчать:

-Оборотно-сальдова відомість по з обліку руху матеріалів ТМЦ з 01.12.10р. по 31.12.10р. (а.с. 131),

-Оборотно-сальдова відомість по з обліку руху матеріалів ТМЦ з 01.12.10р. по 31.12.10р. (а.с. 136),

-Оборотно-сальдова відомість по з обліку руху матеріалів ТМЦ з 01.12.10р. по 31.12.10р. (а.с. 140),

-Вимога № 1911, датована груднем 2010р. (а.с. 132),

-Вимога № 1922, датована груднем 2010р. (а.с. 133),

-Вимога № 1913, датована груднем 2010р. (а.с. 134),

-Вимога № 1914, датована груднем 2010р. (а.с. 102,141),

-Вимога № 1917, датована груднем 2010р. (а.с. 103,150),

-Вимога № 1925, датована груднем 2010р. (а.с. 104,138),

-Вимога № 1926, датована груднем 2010р. (а.с. 137),

-Вимога № 1927, датована груднем 2010р. (а.с. 139),

-Вимога № 1969, датована груднем 2010р. (а.с. 142),

-Вимога № 1924, датована груднем 2010р. (а.с. 144),

-Вимога № 1920, датована груднем 2010р. (а.с. 148),

-Вимога № 1916, датована груднем 2010р. (а.с. 149),

-Вимога № 1918, датована груднем 2010р. (а.с. 152),

-Вимога № 1970, датована груднем 2010р. (а.с. 105),

-Вимога № 1923, датована груднем 2010р. (а.с. 106, 143),

-Вимога № 1919, датована груднем 2010р. (а.с. 107,147),

-Вимога № 1922, датована груднем 2010р. (а.с. 108,146),

-Вимога № 1921, датована груднем 2010р. (а.с. 109,145),

-Вимога № б/н, від 30.01.2011р. (а.с. 110),

-Наказ № 1061 від 13.12.10р. про от пуск палива зі складу (а.с. 135)

Таким чином, позивачем надані документи, яки свідчать про те,що він в повному обсязі сплатив на користь постачальників товарів (послуг) їх вартість , в тому числі ПДВ.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ , не надав доказів того, що позивач не виконав зобовязання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми ПДВ.

В силу вимог п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги).

Пункт 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону забороняє включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п. 7.2.1. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні, які свідчать про придбання товару позивачем у ТОВ «Меткомтрейд» на суму 8870,00грн. та ТОВ «Авіас» на суму 4578,33грн.

Зазначені накладні мають усі, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” реквізити.

Також, на думку суду єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного відємного значення є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг). Ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яка регламентує порядок визначення суми бюджетного відшкодування, не ставить таке визначення в залежність від виконання своїх обовязків, зокрема сплати податкових зобовязань, контрагентами платника податків.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за N168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зазначений звітній період, надання ним податкових накладних на товар (послуги), отриманий у ТОВ «Меткомтрейд» та ТОВ «Авіас» та належне відображення їх результатів у бухгалтерському та податковому обліку, суд вважає, що позивач правомірно включив відповідну суму ПДВ 13448,33грн. до бюджетного відшкодування.

Положеннями частини 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням визначеного можна зробити висновок, що не відповідає нормам податкового законодавства викладений відповідачем в акті № 42/07-00/14307251 від 25.02.2011р. на підставі якого складено спірне податкове повідомлення рішення, висновок про те, щодо позивач порушив норми п. 1.8, ст. 1, п.п. 7.2.3,7.2.6, п. 7.2, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача за грудень 2010 року на загальну суму 13448,33грн.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, щодо встановлення порушення по зменшенню значення строки 26 Декларації з ПДВ за грудень 2010 р. у сумі 9833333,00 грн.у акті № 42/07-00/14307251 від 25.02.2011р., складеному на підставі проведеної перевірки, суд зазначає наступне.

Висновок, вказаний у п. 4 акту перевірки № 42/07-00/14307251 від 25.02.2011р., що на порушення позивачем п.4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, п. 3.4 ст. 3 та п. 5.6 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 та відповідно до п.п. 7.7.1 та абз «б» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі чого значення рядка 26 декларації звітного податкового періоду підлягає зменшенню на 9833333,00грн., зроблений на тій підставі, що, підприємством при визначенні залишку відємного значення попереднього податкового періоду не враховані результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень та вересень 2009 року (акт від 19.11.2009 року № 1830/23-4/14307251), якою зменшено залишок відємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( р. 26 декларації з ПДВ за вересень 2009 р.) на суму 9833333,00 грн.

Однак суд зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 року у справі № 2а-340/10/11/0170, яка набрала законної сили, задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» до Державної податкової інспекції в м. Керчі про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити певні дії. Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0000452304/0 від 27.11.2009р., №0000452304/1 від 22.12.2009р. про зменшення Відкритому акціонерному товариству «Суднобудівний завод «Залів» (ідентифікаційний код 14307251) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 57063,00грн. (за серпень 2009р. на суму 35429,00грн., за вересень 2009р. на суму 21634,00грн.). Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим в частині встановлення порушень ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» п.4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.3.4 п.3, п.п.5.6. п.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р., п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р., викладені у висновках акту перевірки від 19.11.2009р. №1830/23-4/14307251. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» 3,40 грн. судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, що встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України від 07.07.10р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Задовольняючи позовні вимоги позивача рішенням суду від 24.02.2011 року у справі № 2а-340/10/11/0170, яке має преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справ, правовідносини між сторонами щодо поновлення порушеного права позивача приведено в початковий стан у тому числі й у справі, що виникає у субєкта господарювання у звязку із нарахуванням податку та включенням сум до складу податкового кредиту при формуванні його розміру.

Між тим, суд зазначає, що маючи інформативний характер, акт є одним з важливих документів, що підтверджує проведення перевірки і, як вказано в п. 3. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Позовні вимоги, відносно визнання протиправними дій відповідача, щодо встановлення порушення по зменшенню значення строки 26 Декларації з ПДВ за грудень 2010 р. у сумі 9833333,00 грн.у акті № 42/07-00/14307251 від 25.02.2011р. не встановлюють, міняють або зупиняють дію обовязкових правил поведінки субєкта та ніяким чином не порушують права позивача.

Акт перевірки (його висновки) не має ознак рішення субєкта власних повноважень, є документом, фіксуючим висновки перевірки відносно наявності порушень діючого законодавства. Акт не є кінцевим рішенням субєкта власних повноважень по результатам проведеної перевірки, по суті носить субєктивний характер. Висновки акту не породжують правових наслідків для позивача та не мають обовязкового характеру для нього.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Отже, висновки, вказані у акті перевірки лише фіксують факти та не мають правового значення у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

У звязку з наведеним, суд вважає, що позовні вимоги, щодо визнання протиправними дій відповідача, щодо встановлення порушення по зменшенню значення строки 26 Декларації з ПДВ за грудень 2010 р. у сумі 9833333,00 грн.у акті № 42/07-00/14307251 від 25.02.2011р. задоволенню не підлягають.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В судовому засіданні 26.08.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.160 КАС України повний текст постанови виготовлено 31.08.2011 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 14.03.2011р. № 0000620700 на суму 13448,33 грн..

3. В решті позовних вимоги відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» (98310, АР Крим, м. Керч, вул. Танкістів, б. 4, ідентифікаційний номер 14307251) судовий збір у розмірі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.