Постанова № 18428898, 28.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2011 р. Справа № 5023/2724/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,

суддіКондратової І.Д.,

суддіСтратієнко Л.В.,

за участю представників сторін від позивачане з'явились; від відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2- пред. за дов.;

від третьої особиОСОБА_3- пред. за дов.;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2011 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 р. у справі № 5023/2724/11 Господарського суду Харківської області

за позовомАрбітражного керуючого - ліквідатора ФОП ОСОБА_4

доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5

провизнання правовідношення припиненим

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Могила С.К. № 03.10-05/234 від 26.09.2011 р. внесено зміни до складу суду, для розгляду касаційної скарги у справі № 5004/545/11 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гончарук П.А., судді : Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2011р. (суддя Аюпова Р.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 р. (колегія суддів у складі: Шевель О.В. головуючий суддя, судді Бородіна Л.І., Хачатрян В.С.) позов задоволено повністю, визнано відсутнім право Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" утримувати під обтяженням та обмеженням майно нежитлові приміщення цокольного поверху № 1-6 літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 за договором іпотеки № 805/13/18-5/8-824 від 12.09.2008 р., визнано відсутнім права Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" утримувати під обтяженням та обмеженням майно нежитлові приміщення першого поверху №1-5 літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 за договором іпотеки № 805/13/18-5/8-649 від 13.08.2008 р., визнано припиненими правовідношення між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та ОСОБА_5 за договором іпотеки № 805/13/18-5/8-824 від 12.09.2008 р. предмет іпотеки нежитлові приміщення цокольного поверху № 1-6 літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1; визнано припиненими правовідношення між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та ОСОБА_5 за договором іпотеки № 805/13/18-5/8-649 від 13.08.2008 р. предмет іпотеки нежитлові приміщення першого поверху №1-5 літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2011 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 р., припинити провадження у справі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема: ст. ст. 1, 32, 43 Господарського процесуального кодексу (надалі ГПК) України, а також порушення та неправильне застосування норм матеріального права : ст.ст. 589, 593, 598, 599 Цивільного кодексу (надалі ЦК) України, ст. ст. 17, 50 Закону України "Про іпотеку", ст. 28 Закону України "Про заставу", ст.ст. 1, 3-1, 23, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На думку відповідача, суд першої інстанції безпідставно порушив позовне провадження, оскільки ліквідатор не має право звертатись з даним позовом, а наявність обтяжень майна іпотекою та існування правовідношень іпотеки жодним чином не порушує його особистих прав та інтересів.

Позивач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 р. у справі № 5023/2724/11 залишити без змін.

Крім того, позивач заявив клопотання про оголошення повного тексту постанови Вищого господарського суду України з цієї справи.

Враховуючи, що процесуальним законом не передбачено обов'язку суду касаційної інстанції оголошувати повний текст прийнятого за результатами розгляду касаційної скарги судового рішення, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні відповідного клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та третьої особи, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч.1 ст.1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа № Б-39/08-09 про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, яка порушена ухвалою суду від 24.01.2009 р. за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 в порядку статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою суду першої інстанції 09.02.2009 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2010 р. у справі № Б-39/08-09 призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_5 арбітражного керуючого ОСОБА_4.

Судами з'ясовано, що в процесі ліквідації банкрута - ФОП ОСОБА_5 було виявлено, що боржник має у власності майно:

- нежитлові приміщення першого поверху № 1-5 в літ "А-5"загальною площею 176,60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які знаходяться в іпотеці у АКБ "Укрсоцбанк" на підставі іпотечного договору № 805/13/18-5/8-649 від 13.08.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, за реєстром № 1353;

- нежитлові приміщення підвалу № 1-6 вліт. А-5 загальною площею 124,9 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які знаходяться в іпотеці АКБ "Укрсоцбанк" за іпотечним договором № 805/13/18-5/8-824 від 12.09.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, за реєстром № 3875.

Також, господарським судом першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що під час проведення ліквідаційної процедури вищевказане іпотечне майно було включено ліквідатором до ліквідаційної маси та реалізоване в примусовому порядку на прилюдних торгах. За результатами проведення торгів ліквідатором з переможцем торгів ОСОБА_8, укладено договори купівлі-продажу від 17.04.2010 р., які посвідчені нотаріусом та зареєстровані в реєстрі за №№ 535 та 536.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача, як ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, визнати відсутнім право Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" утримувати під обтяженням та обмеженням майно за договорами іпотеки № 805/13/18-5/8-824 від 12.09.2008 року, № 805/13/18-5/8-649 від 13.08.2008 року та припинення правовідношень між сторонами за даними договорами.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що зобовязання за договорами іпотеки № 805/13/18-5/8-824 від 12.09.2008 року, № 805/13/18-5/8-649 від 13.08.2008 року, є припиненими у звязку з реалізацією предмету іпотеки в примусовому порядку в межах справи про банкрутство банкрута ОСОБА_5.

Проте, колегія суддів вважає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними і не ґрунтуються на матеріалах справи.

Зокрема, статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Отже, за змістом вищенаведених норм чинного законодавства, при вирішенні спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Повноваження ліквідатора визначені статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме : ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Отже, законодавством про банкрутство визначено повноваження ліквідатора, як керівника боржника, а не самостійного учасника господарських правовідносин. Відтак, звертаючись з позовами про припинення зобов'язань боржника, стягнення належних боржнику коштів, тощо, ліквідатор повинен зазначати в позовній заяві про те, що позивачем є боржник в особі ліквідатора (прізвище, ім'я, по-батькові).

У разі банкрутства субєкта підприємницької діяльності громадянина у відповідності до статей 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повноваження ліквідатора здійснюються з урахуванням приписів вищезазначених статей, нормами яких, ліквідатору також не надано право від власного імені звертатися до суду з позовом про припинення договору, укладеного банкрутом, тобто виступати позивачем за таким позовом.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій безпідставно не було враховано, що в даному випадку ліквідатор Шинкарчук Андрій Володимирович позивачем визначив особисто себе, проте останній не є стороною спірних договорів іпотеки, а отже в розумінні ст. 1 ГПК України відсутнє порушення чи оспорювання прав та охоронюваних законом інтересів ліквідатора.

Відсутність права на позов в матеріальному розумінні та недоведеність порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб.

Зважуючи на те, що за результатами здійсненої касаційною інстанцією перевірки судових рішень було встановлено, що судами були допущені порушення норм процесуального права, судові рішення про задоволення позову не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню, а, оскільки, обставини справи не потребують додаткового дослідження, судова колегія вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України скаржнику підлягають відшкодуванню за рахунок позивача витрати, понесені у зв'язку з оплатою державним митом апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, п. 2 ст. 11110, ч. 1 ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 р. у справі № 5023/2724/11.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Арбітражного керуючого - ліквідатора ФОП ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, 42,50 грн. державного мита за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Гончарук П.А.

СуддяКондратова І.Д.

СуддяСтратієнко Л.В.