Ухвала суду № 18427718, 18.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2011 р.Справа № 2а-6286/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2010р. по справі№2а-6286/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш"

до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області в особі Управління Державного казначейства у м. Суми

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

19.07.2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Суми (далі відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Сумській області (далі відповідач-2 ), в якому просив суд, про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року; липень 2009 року; серпень 2009 року; вересень 2009 року; жовтень 2009 року; листопад 2009 року; грудень 2009 року; січень 2010 року; березень 2010 року в загальному розмірі 470229,78 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року позов було задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року; липень 2009 року; серпень 2009 року; вересень 2009 року; жовтень 2009 року; листопад 2009 року; грудень 2009 року; січень 2010 року; березень 2010 року в загальному розмірі 470229,78 грн.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 21 грудня 2010року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

20 травня 2009р., 20 серпня 2009р.,21 вересня 2009р., 20 жовтня 2009р., 20 листопада 2009р., 21 грудня 2009р., 20 січня 2010р., 21лютого 2010р., 20 квітня 2010р. позивачем було подало до відповідача податкові декларації з податку на додану вартість разом з розрахунками суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно за квітень 2009р., липень 2009р., серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009р, грудень 2009р., січень 2010р., березень 2010р.

Працівниками податкового органу було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2009р., липень 2009р., серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009р, грудень 2009р., січень 2010р., березень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди відповідно за березень 2009р., червень 2009р., липень 2009р., серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009р, грудень 2009р., лютий 2010р., про що був складений акт від 26.06.2009р. за №4619/23-6/32318056- 100.

За результатами перевірки був зроблений висновок, яким повністю підтверджено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009р. в розмірі 17387,00грн., при цьому зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення, позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Працівниками податкового органу, після отримання відомостей про контрагента позивача була проведена виїзна позапланова документальна перевірка

За результатами якої зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2009р. на 11 508грн. 33коп., про що винесено податкове повідомлення-рішення №0000852306/0/79109 від 19.11.2009р.

За результатами судового оскарження дане податкове повідомлення-рішення було визнано протиправним та скасовано постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2010р. у справі №2а-576/10/1870

Працівниками були проведені позапланові виїзні документальні перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість позивача за липень 2009р. та вересень 2009р.,про що складені акти від 28.09.2009р. за №6749/23-6/32318056 та від 30.11.2009р. за №8345/34- 6/32318056-203.

За результатами зазначених перевірок був зроблений висновок, яким повністю підтверджено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2009р. в розмірі 76 561,00грн. та за вересень 2009р. в сумі 70 167,00грн., при цьому зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Працівниками податкового органу після отримання відомостей про контрагентів позивача були проведені невиїзні позапланові документальні перевірки .

За результатами яких зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2009р. на 6 801,00грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення №0000872306/0/79442 від 20.11.2009р. та за вересень 2009р. на 6 801грн. 50коп., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 000092306/0/2425 від 19.01.2010р.

Після судового оскарження наведені вище рішення податкового органу були визнані протиправними та скасовані постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2010р. у справі № 2а-701/10/1870.

Працівниками податкового органу була проведені позапланові виїзні документальні перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість позивача за серпень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009р., про що був складений акт від 06.11.2009р. за №7666/23-6/32318056, від 29.12.2009р. за №9205/23-6/32318056-230, від 18.02.2010р. за №1192/23-610/32318056-34.

За результатами перевірки був зроблений висновок, яким повністю підтверджено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009р. в розмірі 68002,00грн., за жовтень 2009р. - 74729,00грн., за листопад 2009р. - 97 656,00грн., при цьому зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Працівниками податкового органу були проведені позапланові виїзні документальні перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість позивача за грудень 2009р., січень 2010р. та березень 2010р., про що був складений акт від 18.02.2010р. за №1192/23-610/32318056-34, від 26.03.2010р. за №2414/23-610/32318056/61, від 23.06.2010р. за №4976/2306/32318056-162.

За результатами перевірки був зроблений висновок, яким повністю підтверджено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009р. в розмірі 91 333,00грн., за січень 2010р. - 95 341,00грн., та за березень 2010р. - 67088,00грн., при цьому зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пп.7.4.5п.7.4 ст.7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого)податку у звязку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У відповідності до п.п.7.7.1п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від» ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 наведеного вище закону, якщо у наступному податковому періоді сума,розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на проміжок часу з травня 2009року по квітень 2010року були задекларовані та надані заяви про бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідачем на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції залишилось невідшкодованими всього на суму 287456,64 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що законодавець не ставить в залежність бюджетне відшкодування від здійснення зустрічних перевірок податковим органом.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є обґрунтованим.

Апеляційна скарга містить посилання на неправильне врахування судом першої інстанції норм Закону України «Про податок на додану вартість», що колегія суддів, вважає необґрунтованим.

Крім цього, податковим органом ставить під сумнів правильність фактичну сплату податку до бюджету позивачем у звязку з не проведенням зустрічних перевірок контрагентів платника податку по ланцюгу до виробника.

Колегія суддів, вважає немотивованими вказані посилання апеляційної скарги, оскільки вони не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2010р. по справі№2а-6286/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКононенко З.О.

Судді Донець Л.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2011 р.