Ухвала суду № 18426851, 06.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16482/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Горяйнова А.М., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрім ЛТД»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, за участю прокурора Шевченківського району м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0006942308/0 від 15.09.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена невиїзна перевірка ТОВ «Екстрім ЛТД»в частині дотримання ним вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «РК «Риком»за період квітень, червень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт перевірки № 2252/23-08/30972222 від 31.08.2010 року та зазначено про порушення позивачем пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого відбулося завищення ТОВ «Екстрім ЛТД»податкового кредиту на суму 2495458,96 грн., а саме: за квітень 2010 року 170855, 31 грн. та за червень 2010 року 2324603,65 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00069423008/0, яким визначено суму податкового зобовязання за основним платежем 2495459,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 748638, 00 грн., а всього на загальну суму 3244097,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав порушених, на його думку, неправомірними діями відповідача.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, посилаючись при цьому на ті обставини, що позивач має належним чином оформлені податкові накладні, а тому ним правомірно віднесено до складу податкового кредиту в періоді, що перевірявся, податок на додану вартість сплачений у вартості придбаних товарів. За таких підстав, податкові накладні, які були видані позивачу, виписані особою, яка у встановленому порядку зареєстрована як платник податку на додану вартість.

В свою чергу в апеляційній скарзі апелянт посилається на ті обставини, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобовязання та застосовані штрафні (фінансові) санкції до ТОВ «Екстрім ЛТД»було винесено правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позову, з огляду на наступне

Як зазначено в акті перевірки, у ході відпрацювання податкових декларацій з ПДВ за квітень, червень 2010 року та дод. 5 до декларації, були встановлені відносини між позивачем та підприємством ТОВ "РК Риком"

Перевіркою встановлено, що ТОВ "РК Риком" не подавало декларацію з податку на додану вартість за квітень, червень 2010 року, відповідно до вимог п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого Управлінням оподаткування юридичних осіб складено акт № 809/1507/33405558 від 25.08.2010 року про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків ТОВ "РК Риком" за квітень, червень 2010 та застосовано штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Також зазначено, що на час здійснення перевірки ТОВ «Екстрім ЛТД»має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК»(завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 2 495 458, 96 грн.), а саме: у квітні 2010 року на суму ПДВ 170 855,31 грн.; у червні 2010 року на суму ПДВ 2 324 603,65 грн.

Відповідно до бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК»ТОВ "РК Риком" не задекларовано та не відображено податкові зобов'язання, які стосуються ТОВ «Екстрім ЛТД»на загальну суму ПДВ 2 495 458, 96 грн.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Податок на додану вартість»(далі - Закон) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону (п.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Згідно абз. 1 п. 5 Порядку заповнення податкової накладної податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

В п. 2 даного Порядку зазначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна є звітнім податковим документом та одночасно розрахунковим документом, а згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону податкова накладна надає право покупцеві віднести відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

За таких підстав, суд першої інстанції цілком правомірно прийшов до висновку, що позивачем відповідно до вимог чинного законодавства віднесено ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «РК Риком»до податкового кредиту відповідного періоду, оскільки станом на час господарських відносин ТОВ «РК Риком»було зареєстровано як платник податку на додану вартість і внесено до реєстру платників податку на додану вартість.

Стосовно посилань апелянта на листи ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 3919/10/28-321 від 02.06.2010 р. та № 5492/10/28-321 від 30.07.2010 року судова колегія знаходить за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п. 4.1.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Згідно п.п. 2.2.2.6. Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів документи, за результатами візуального контролю яких виявлено недоліки в оформленні, не визнаються як податкова декларація з ПДВ. Працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності податкова звітність приймається та пропонується платнику ПДВ доопрацювати подані документи, враховуючи виявлені недоліки.

Документи, не визнані як податкова декларація з ПДВ, реєструються в електронній базі податкової звітності платника ПДВ в триденний термін від дня їх отримання (але не пізніше наступного дня від граничного терміну подання звітності). Працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності надсилається повідомлення про невизнання органом ДПС декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати податкову звітність, оформлену належним чином.

В електронній базі документи, не визнані як податкова звітність, реєструються (без внесення показників до КОР) та отримують статус "До відома", в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення (про невизнання органом ДПС поданого документа як податкової звітності) та дата його відправки.

У разі якщо за результатами візуального контролю податкової звітності з ПДВ недоліків у її оформленні не встановлено, така звітність реєструється як податкова звітність, яка вважається прийнятою і підлягає подальшій обробці.

Працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

Проте, в матеріалах справи відсутня копія відповідних декларацій, що не були визнані податковим органом.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про ті обставини, що ТОВ «РК «Риком»належним чином отримало вищезазначені листи.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правомірно зауважив, що позивач має належним чином оформлені податкові накладні, а тому ним було правомірно віднесено до складу податкового кредиту в періоді, що перевірявся, податок на додану вартість, сплачений у вартості придбаних товарів. Таким чином, податкові накладні, які були видані позивачу, виписані особою, яка у встановленому порядку зареєстрована як платник податку на додану вартість і підстав вважати їх недійсними немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрім ЛТД»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: