Рішення № 18419090, 17.08.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-2202/11/0121

Справа № 2-2202/2011 р.

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2011 р. м.Феодосія.

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого-судді: - Хожаінової О.В.,

при секретарі: - Акопян Р.Л.,

за участю представника позивача: - Пономарчука М.В.,

представника відповідача: - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Феодосії цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт Аякс” до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору про дольову участь в будівництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Моноліт Аякс” звернулося з позовною заявою до ОСОБА_6 про визнання недійсним Договору про дольову участь в будівництві № 20-ЖТ, укладеного 19 квітня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Моноліт Аякс” (Замовник) та ОСОБА_6 (Дольщик) на участь в дольовому будівництві 72-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідно до п.3.1 договору з боку відповідачки було внесено грошові кошти за квартиру буд.НОМЕР_1, площею 52,41 кв.м. в сумі 136594,00 грн. Відповідно до п.2.2 договору запланований строк закінчення будівництва і приймання обєкту в експлуатацію 4 квартал 2006 року. Даним договором замовник будівництва в особі ОСОБА_7 зобовязався організувати будівництво будинку і своєчасно ввести його в експлуатацію в обмін на кошти дольовика. З початку реалізації проекту у товариства не було достатніх ресурсів чи їх джерел, за допомогою яких можна було б власними силами збудувати 72-х квартирний 9-поверховий житловий будинок АДРЕСА_1, перспектива вчасної передачі будинку під заселення була дуже сумнівною. Колишній директор товариства ОСОБА_7 вводив в оману учасників договору про дольову участь в будівництві, переконуючи їх в правомірності укладеного договору, можливості отримання власності на збудоване житло. Вироком Феодосійського міського суду від 30.04.2010 р. ОСОБА_7 було визнано винним та засуджено за злочини, передбачені ст.ст.190, 222, 366 КК України, на 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. Укладений договір є недійсним. Відповідачкою укладений договір про дольову участь у будівництві після набрання чинності змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність»від 15.12.2005 року, статтею 4 якого внесено заборону на укладення таких угод. Підприємство залучало кошти для фінансування будівництва без застосування механізмів, зазначених в Законі, також підприємство не відповідає вимогам до управителів, що містяться в Законі, починаючи з 01.01.2004 року не могло здійснювати залучення коштів в управління з метою фінансування будівництва житла. Залучення коштів для фінансування будівництва житла за договором про дольову участь в будівництві, інвестиційними та іншими договорами має ознаки довірчого управління. Таку фінансову послугу мають надавати лише фінансові установи, така діяльність підлягає ліцензуванню. На підставі положень ч.1 ст.203, ст.215, 216 ЦК України просили визнати недійсним Договір про дольову участь в будівництві № 20-ЖТ, укладений 19 квітня 2006 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача, діючий на підставі довіреності, вимоги позову не визнала. Подала заперечення, відповідно яким вважає, що позивачем неправомірно дана кваліфікація вказаного договору та тлумачення правових норм. В рамках спірного договору дольової участі Забудовник не має метою отримання прибутку від управління засобами Дольовика і саме від цієї операції, а відповідно немає підстав для визначення таких послуг, як фінансових. Вважає, що в договорі про дольову участь у будівництві відсутні ознаки довірчого управління майном, а укладений договір є сукупністю елементів декількох договорів: як договору будівельного підряду так і договору спільної діяльності. Таким чином, порушень ст.203, 215 ЦК України немає. Укладений в 2006 році договір відповідає реальним намірам сторін, не суперечить вимогам законодавства, містить істотні умови договору, у підтвердження укладення угоди є квитанції про сплату 136594,00 грн. за умовами договору. ОСОБА_6 виконала свої зобовязання в повному обсязі. Вважає, що засудження директора товариства не є підставою для припинення укладеного договору, будівництво будинку є на стадії завершення, позов є надуманим, поданий з ціллю уникнути від взятих на себе зобовязань, хоча листом від 2008 року позивач повністю визнав дію укладених договорів. У задоволенні позову просила відмовити.

Суд, вислухавши пояснення, всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 10 ч.3, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно із статтями 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст.227 ЦК України передбачено, що правочин юридичної особи, укладений ним без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

В силу ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом встановлено, що відповідно Договору про дольову участь в будівництві № 20-ЖТ, укладеного 19 квітня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Моноліт Аякс” (Замовник) та ОСОБА_6 (Дольщик) на участь в дольовому будівництві 72-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_1, Дольщик надає Замовнику грошові кошти з ціллю участі у дольовому будівництві 72-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_1, а Замовник по закінченню будівництва передає Дольщику 2-кімнатну квартиру, будівельний № 66, загальною площею 52,41 кв.м., розташовану на 9 поверху. Відповідно до п.3.1 договору з боку відповідачки було внесено грошові кошти за квартиру буд.НОМЕР_1, площею 52,41 кв.м. в сумі 136594,00 грн. Відповідно до п.2.2 договору запланований строк закінчення будівництва і приймання обєкту в експлуатацію 4 квартал 2006 року. Вироком Феодосійського міського суду від 30.04.2010 р. керівника ТОВ «Моноліт Аякс»ОСОБА_7 було визнано винним та засуджено за злочини, передбачені ст.ст.190, 222, 366 КК України, на 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про інвестиційну діяльність»встановлено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в обєкти підприємницької та інших виді діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Відповідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність»інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що інвестування та фінансування будівництва обєктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом випуску цільових облігацій, виконання зобовязань за якими забезпечується одиницею такої нерухомості, відповідно до законодавства. Інші способи фінансування будівництва таких обєктів визначаються виключно законами.

Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів від фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами встановлені Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла і операціях з нерухомістю». Так, ст.4 вказаного Закону передбачено, що управителем може бути фінансова установа, що отримала в установленому законодавством порядку дозвіл/ліцензію на здійснення визначеної цим Законом діяльності. Забудовником може бути особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження обєктів будівництва та уклала договір з управителем.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла і операціях з нерухомістю»фінансові установи створюють фонди за власною ініціативою в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»фінансова установа юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), повязані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Враховуючи, що за своїм змістом Договір про дольову участь в будівництві № 20-ЖТ, укладений 19 квітня 2006 року, є договором про дольову участь у будівництві, при укладенні оспорюваного правочину Товариство з обмеженою відповідальністю „Моноліт Аякс” діяло всупереч вимогам ч.3 ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» і вимогам ст.4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла і операціях з нерухомістю», товариство не є фінансовою установою, не мало права здійснювати відповідно до умов договору ведення справ, повязаних з організацією виконання будівельних робіт і організацією фінансування будівництва житлового будинку, у звязку з чим суд дійшов до висновку, що Договір про дольову участь в будівництві № 20-ЖТ, укладений 19 квітня 2006 року, має бути визнаний недійсним, як такий, що не відповідає вимогам закону і вчинений юридичною особою без відповідного дозволу.

Враховуючи обставини справи, докази, надані сторонами, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілені судом згідно вимог ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10,11,60,88,212,212-215 ЦПК України, ст.ст.116,203,204,215,216,227 Цивільного кодексу України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт Аякс” до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору про дольову участь в будівництві, задовольнити.

Визнати недійсним Договір про дольову участь в будівництві № 20-ЖТ, укладений 19 квітня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Моноліт Аякс” (Замовник) та ОСОБА_6 (Дольщик) на участь в дольовому будівництві 72-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт Аякс” (І/к 33281881) на користь ОСОБА_6 грошові кошти 136594 (Сто тридцять шість тисяч пятсот девяносто чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт Аякс” судові витрати по справі у складі судового збору 8,50 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,50 грн., а всього 46 (сорок шість) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : /підпис/

Згідно з оригіналом: Суддя - Секратар-