Рішення № 18415019, 10.06.2011, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 22-ц-1397/2011Головуючий у I інстанції Кулініч Ю.П.

Категорія цивільнаДоповідач - Євстафіїв О. К.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,

суддів:Заболотного В.М., Литвиненко І.В.,

при секретарі:Рачовій І.І.,

за участю:позивача ОСОБА_5 та його представника адвоката адвокатського обєднання „Чернігівська обласна колегія адвокатів” ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2010 р. ОСОБА_5 предявив позов до ОСОБА_7, в якому просив стягнути з ОСОБА_7 на його користь 1500000 грн. 00 коп. боргу та судові витрати. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач 11.09.2009 р. взяв у нього в позику вищевказану суму коштів з зобовязанням повернути цю суму до 11.09.2010 р., про що ними було укладено відповідний договір. Але по даний час ОСОБА_7 борг не повернув.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати дане рішення і задовольнити його вимоги. При цьому останній посилається на наступне.

Його позов є доведеним. Так, на підтвердження позовних вимог мається договір позики грошей, який складено у присутності свідка ОСОБА_8, а також розписка ОСОБА_7 про отримання цих грошей згідно з укладеним ними договором.

Відповідач позов визнав. Незважаючи на явку останнього до суду, суд його не допитав, оскільки на підтвердження своєї особи він надав не паспорт громадянина України, а «Паспорт людини суверенного народу України».

У судовому засіданні ОСОБА_5 та його представник підтримали апеляційну скаргу, а ОСОБА_7 її визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи ОСОБА_5 у позові, суд І інстанції виходив з того, що укладений сторонами договір позики грошових коштів містить положення про передачу майна відповідача у заставу на забезпечення виконання його зобовязань по поверненню позики, але цей договір не посвідчений нотаріально, що суду не надано оригінал розписки про отримання відповідачем від позивача у позику 1500000 грн. 00 коп., та що останній не надав переконливих пояснень про джерело походження позичених коштів і про мету надання позики. Цих висновків суд дійшов за неповноти зясування обставин, що мають значення для справи.

Так, по справі встановлено наступне.

11.09.2009 р. ОСОБА_7 взяв у ОСОБА_5 в позику 1500000 грн. 00 коп., які зобовязався повернути останньому до 11.09.2010 р.

На момент розгляду апеляційним судом даної справи ОСОБА_7 не повернув ОСОБА_5 позичені в останнього кошти.

Викладене підтверджується розпискою відповідного змісту і жодним з учасників судового розгляду не заперечується.

З встановленого випливають наступні висновки.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи, зокрема він зобовязаний попередити учасників судового розгляду про наслідки вчинення або невчинення ними процесуальних дій, сприяти здійсненню учасниками судового розгляду їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. На виконання даних приписів місцевий суд зобовязаний був зясувати, чи має позивач оригінал розписки про передачу відповідачеві у позику вищевказаної суми коштів та чи надасть він її суду для приєднання до справи. Оскільки суд І інстанції не виконав вказані приписи, то апеляційний суд вважає за необхідне вирішити справу також і на підставі наданого позивачем апеляційному суду оригіналу розписки.

У ході розгляду справи встановлено, що відповідач не виконав зобовязання по поверненню до 11.09.2010 р. взятих у позивача в позику грошових коштів у сумі 1500000 грн. 00 коп., у звязку з чим вимоги останнього підлягають задоволенню.

Посилання суду І інстанції на те, що ОСОБА_5 не надав переконливих пояснень про джерело походження позичених ОСОБА_7 коштів і про мету надання йому позики як на підставу відхилення позову є юридично неспроможним, оскільки дані обставини не мають юридичного значення для вирішення справи.

Отож оскаржуване рішення підлягає скасуванню з постановленням рішення про задоволення позову.

В порядку ч. 5 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 належить стягнути 2670 грн. 00 коп. документально підтверджених витрат за подання позову і апеляційної скарги.

Оскільки ОСОБА_5 не сплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи за подання до суду позовної заяви, то в порядку ч. 3 ст. 88 ЦПК України ці витрати в сумі 120 грн. 00 коп. належить стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави відповідно до ставки, встановленої п. 1 розд. 1 Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, які затверджено постановою Кабміну України від 21.12.2005 р. № 1258 (з наступними змінами й доповненнями).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 309 ч. 1 п. 1, 314, 316 ЦПК України, ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити, заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 квітня 2011 року скасувати; позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 150000 (один мільйон пятсот тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за договором позики, 2670 (дві тисячі шістсот сімдесят) грн. 00 коп. на відшкодування судових витрат, а всього 1502670 (один мільйон пятсот дві тисячі шістсот сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи до державного бюджету м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, на розрахунковий рахунок № 31211263700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але воно може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: