Справа № 2-3606/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.
21 липня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Соловйова О.Л., при секретарі Андрійчук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполі справу за позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Азовінтерпром»(далі за текстом ПП ВКФ «Азовінтерпром»до приватного підприємства Будинок торгівлі «Домінанта»( далі за текстом ПП БТ «Домінанта») та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору доручення № 24 від 01.06.2010р., стягнення моральної шкоди та штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до ПП БТ «Домінанта»та ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, про стягнення моральної шкоди та штрафу.
В позові зазначив, що 01.06.2010р. уклав з відповідачем ПП БТ «Домінанта»договір доручення № 24 про надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов’язання за винагороду від імені та за рахунок позивача виконати певні дії, перелік яких визначено в п.1.1. договору.
Цього ж дня позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 прийняв на себе зобов’язання відповідати перед позивачем за виконання зобов’язань відповідачем ПП БТ «Домінанта»за договором доручення № 24 від 01.06.2010р., а також за дійсність цього договору, за наслідки визнання цього договору недійсним чи нікчемним та за відшкодування позивачу збитків та сплату штрафних санкцій.
30.05.2011р. Жовтневою МДПІ проведена виїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з відповідачем ПП БТ «Домінанта»та складено довідку в якій Жовтнева МДПІ дала оцінку договору доручення № 24 від 01.06.2010р., як нікчемного, та прийшла до висновку, що дії сторін не були направлені на реальне настання правових наслідків, обумовлених цим договором, оскільки товар по цьому договору не передавався.
Вважає, що зазначені висновки Жовтневої МДПІ ставлять під сумнів законність здійснення подальших господарських операцій позивачем, а саме перевиставлення сум, сплачених позивачем за послуги, надані відповідачем ПП БТ «Домінанта», на користь його контрагентів, що свідчить про порушення його прав та інтересів, як законослухняного платника податків та надійного партнера у сфері господарських правовідносин, отже вважає за необхідне звернутися до суду з цим позовом про визнання договору № 24 від 01.06.2010р. недійсним, та про стягнення з відповідачів солідарно суми моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень та з відповідача ОСОБА_1 суми штрафу у розмірі 50 000 гривень.
Відповідач ПП БТ «Домінанта»свого представника в судове засідання не направило, надіслало на адресу суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначило, що заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що договір доручення № 24 від 01.06.2010р., укладений між сторонами був направлений на реальне настання тих наслідків, що обумовлені цим договором, цей договір не передбачав умов про передачу товару, як про це вказує податковий орган, факт надання послуг з організації транспортування підтверджується відповідними актами, що позивач додав до позовної заяви, а тому вважає, що підстав вважати договір від 01.06.2010р. нікчемним, а тим більше визнавати його недійсним, не має.
Вказує також на ту обставину, що доводи податкового органу ґрунтуються на припущеннях, зроблених на підставі результатів інших перевірок, що проводилися щодо контрагентів ПП БТ «Домінанта», а саме ТОВ «Олвітехно», ПП «Компанія підрядбуд», ТОВ «Галицькі інвестиції», ПП «Фірма «АІВ», ТОВ «Гранд-2009», ТОВ «Е-Восток Україна», ТОВ «Магнітка 921»ТОВ «ФМП-Лак», але та обставина, що контрагенти ПП БТ «Домінанта»неналежним чином ставилися до своїх обов’язків щодо ведення податкового обліку господарської діяльності, не є підставою вважати нікчемними чи недійсними правовідносини, що виникли та були вчинені між ПП БТ «Домінанта»та позивачем у межах договору від 01.06.2010р. Просив розглянути справу у відсутності представника ПП БТ «Домінанта»та у задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав заперечення проти позову. Просив у позові відмовити, оскільки підстав для визнання недійсним договору від 01.06.2010р., поручителем за яким він виступає, не має. Договір було виконано, послуги прийняті позивачем, який провів оплату цих послуг, а висновки Жовтневої МДПІ про нікчемність цього договору не ґрунтуються на фактичних обставинах. Просив розглянути справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
01.06.2010р. між позивачем та відповідачем - ПП БТ «Домінанта»було укладено договір доручення № 24 про надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов’язання за винагороду від імені та за рахунок позивача виконати виконавчі дії, перелік яких визначено в п.1.1. договору.
Відповідно до п.1.1. договору доручення повірений зобов’язується за винагороду від імені за рахунок Довірителя виконати наступні юридичні дії:
- надання вантажних послуг;
- користування під’їзними шляхами за провізну плату;
- відправка вантажу Довірителя по вказаним реквізитам, права і обов’язки за якими набуває безпосередньо Довіритель;
- організація найбільш оптимального транспортно–експедиторського обслуговування у відповідності з діючим законодавчими актами України;
- здійснення робіт (послуг), пов’язаних з прийманням, накопиченням, дробленням, доопрацюванням, сортуванням, складуванням, зберіганням вантажів;
- ведення обліку надходження та відправки вантажу;
- надає інші допоміжні та супутні транспортним перевезенням послуги, перелік яких визначається в додаткових угодах до цього договору.
Цього ж дня позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 прийняв на себе зобов’язання відповідати перед позивачем за виконання зобов’язань відповідачем ПП БТ «Домінанта»за договором доручення № 24 від 01.06.2010р., а також за дійсність цього договору, за наслідки визнання цього договору недійсним чи нікчемним та за відшкодування Позивачу збитків та сплату існуючих штрафних санкцій.
Відповідно до п.3.2. договору поруки, якщо у кредитора виникнуть підстави для пред’явлення позову про визнання недійсним договору доручення № 24 від 01.06.2010р., про стягнення штрафних санкцій чи відшкодування шкоди, кредитор зобов'язаний залучити до участі у справі поряд з боржником і поручителя та має право одночасно з вимогами про визнання договору недійсним вимагати від поручителя стягнення з нього штрафу у розмірі 50 000 гривень.
Згідно п.3.3. договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність за шкоду, завдану боржником, а також за наслідки визнання основного договору недійсним, нікчемним та т.і.
З огляду на викладене, позивач обгрунтовно звернувся з вимогами одночасно до обох відповідачів.
Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-8, складеного на підставі специфікації № 1 від 01.06.2010р. до договору № 24 від 01.06.2010р. відповідачем ПП БТ «Домінанта»виконано на користь позивача роботи (послуги) з організації залізничних перевезень вугілля у кількості 5838,2тн на загальну суму 1134735,9 гривень.
Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-153, складеного на підставі специфікації № 2 від 01.07.2010р. до договору № 24 від 01.06.2010р. відповідачем ПП БТ «Домінанта»виконано на користь позивача роботи (послуги) з організації залізничних перевезень вугілля у кількості 12142,3тн на загальну суму 933742,87 гривень.
Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-28, складеного на підставі специфікації № 3 від 02.08.2010р. до договору № 24 від 01.06.2010р. відповідачем ПП БТ «Домінанта»виконано на користь позивача роботи (послуги) з організації залізничних перевезень вугілля у кількості 8559,3тн на загальну суму 1624469,55 гривень.
Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-44, складеного на підставі специфікації № 4 від 01.09.2010р. до договору № 24 від 01.06.2010р. відповідачем ПП БТ «Домінанта»виконано на користь позивача роботи (послуги) з організації залізничних перевезень вугілля у кількості 7900,735тн на загальну суму 1600056,7 гривень.
Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-43, складеного на підставі специфікації № 6 від 01.09.2010р. до договору № 24 від 01.06.2010р. відповідачем ПП БТ «Домінанта»виконано на користь позивача роботи (послуги) з організації залізничних перевезень вугілля у кількості 3747,35тн на загальну суму 571186,08 гривень.
На підставі зазначених актів позивачем сплачено на користь відповідача ПП БТ «Домінанта»2632000 гривень, що підтверджується копіями платіжних доручень (ПП) №515 від 04 серпня 2010р. на суму 260000,00 грн., ПП №530 від 11 серпня 2010р на суму 100000,00 грн., ПП № 26 від 26 серпня 2010р. на суму 230000,00 грн., ПП №67 від 02 вересня 2010р. на суму 200000,00 грн., ПП №112 від 28 вересня 2010р. на суму 350000,00 грн., ПП №141 від 04 жовтня 2010р. на суму 100000,00 грн., ПП № 193 від 29 жовтня 2010р. на суму 200000,00 грн., ПП № 214 від 12 листопада 2010р. на суму 50000,00 грн., ПП № 243 від 29 листопада 2010р. на суму 34000,00 грн., ПП № 258 від 01 грудня 2010р. на суму 50000,00 грн., ПП №268 від 09 грудня 2010р. на суму 350000,00 грн., ПП № 280 від 15 грудня 2010р. на суму 350000,00 грн., ПП №16 від 24 січня 2011р. на суму 15000,00 грн., ПП № 29 від 02 лютого 2011р. на суму 15000,00 грн., ПП № 31 від 03 лютого 2011р. на суму 50000,00 грн., ПП № 33 від 07 лютого 2011р. на суму 100000,00 грн., ПП № 48 від 14 лютого 2011р. на суму 30000,00 грн., ПП №62 від 23 лютого 2011р. на суму 48000,00 грн., ПП № 79 від 11 березня 2011р. на суму 100000,00 грн. Інша частина зобов’язань (4063844,92 гривень) погашена векселем, що підтверджується актом приймання-передачі векселя від 01.04.2011р.
15.06.2009р. позивачем з ПП ВКФ «Будіндустрія»було укладено контракт № 1-В, та 01.07.2010р. позивачем та ВАТ «Подільський цемент»було укладено контракт №51/10-15, відповідно до умов яких позивач здійснював на користь зазначених осіб постачання вугілля. За умовами укладених контрактів суми, сплачені позивачем за надані йому відповідачем ПП БТ «Домінанта»послуги з організації перевезень та транспортування вугілля, підлягали перевиставленню зазначеним особам, що і були кінцевими споживачами, послуг, що надавалися відповідачем ПП БТ «Домінанта».
30.05.2011р. Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя (Жовтнева МДПІ) проведена виїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з суб’єктом господарювання відповідачем ПП БТ «Домінанта»за період червень, липень, серпень та вересень 2010р. та формування відповідних податкових зобов’язань.
За результатами перевірки складена довідка від 10.06.2011р. № 1333/23-2/24655013 (далі довідка), яка отримана позивачем 17.06.2011р.
У довідці Жовтнева МДПІ зазначила, що позивач порушив приписи п.п. 7.4.1, 7.4.5. п 7.4, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 та ст.3. Закону України «Про податок на додану вартість», а саме правочин укладений позивачем з відповідачем ППБТ «Домінанта»01.06.2010р. не був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий.
З цих підстав Жовтнева МДПІ прийшла до висновку про порушення позивачем вимог ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215 ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України.
Податковий кредит, сформований за рахунок відповідача ПП БТ «Домінанта»(контрагент-постачальник) та відповідні дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за період: червень, серпень та вересень 2010року, про обсяги придбання та як наслідок про обсяги продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов’язання в межах податкового кредиту) є недійсними.
На порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, підприємством позивача штучно сформований податковий кредит з відповідачем ПП БТ «Домінанта»за період: червень, липень, серпень та вересень 2010р. у розмірі суми 1115973,70 грн.
Саме думка Жовтневої МДПІ щодо нікчемності договору доручення від 01.06.2010р., що викладена у зазначеній довідці, складеної за наслідками перевірки позивача, і є, на його думку, підставою для визнання договору доручення від 01.06.2010р. недійсним із застосуванням наслідків у вигляді стягнення моральної шкоди та штрафних санкцій з відповідачів.
Оцінюючи позовні вимоги суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 203 ЦК України 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як вбачається із позовної заяви, позивач в обґрунтування доводів щодо недійсності договору від 01.06.2010р. посилається на висновки Жовтневої МДПІ про те, що цей договір доручення № 24 від 01.06.2010р. є таким, що порушує публічний порядок, та тому є нікчемним.
Разом з тим, доводи позивача, що ґрунтуються на припущеннях податкового органу, що відповідач ПП БТ «Домінанта»не здійснював надання послуг на користь позивача оскільки не мав необхідних умов для здійснення господарських операцій не є, на думку суду, належним доказом щодо нікчемності договору доручення № 24 від 01.06.2010р. у розумінні статті 228 Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтею 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (частина перша). Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частина друга).
Таким чином, правочин може вважатись нікчемним з підстав порушення публічного порядку в разі наявності обставин, які містяться у наведеній нормі ЦК України. Однак суд вважає, що позивачем не доведено, що договір був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Твердження позивача, що відповідач ПП БТ «Домінанта»не належним чином виконувало свої зобов’язання щодо ведення податкового обліку, чи позиція Жовтневої МДПІ про те, що контрагенти ПП БТ «Домінанта», а саме ТОВ «Олвітехно», ПП «Компанія підрядбуд», ТОВ «Галицькі інвестиції», ПП «Фірма «АІВ», ТОВ «Гранд-2009», ТОВ «Е-Восток Україна», ТОВ «Магнітка 921»ТОВ «ФМП-Лак»не належним чином виконували обов’язки зі сплати податків та зборів, не може бути підставою для висновку про вчинення договору доручення від 01.06.2010р. з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Матеріалами справи встановлено, що договір було виконано сторонами в повному обсязі, про що свідчать акти приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг та факт оплати за надані послуги. За наявності зазначених обставин суд не може погодитися з доводами позивача про нікчемність чи недійсність договору доручення № 24 від 01.06.2010р.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За таких обставин суд дійшов висновку, що якщо ПП БТ «Домінанта»чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства щодо належного ведення податкового обліку, декларування, інших вимог законодавства щодо правомірності здійснення господарської діяльності орган державної податкової служби чи інша установа має право на застосування відповідних санкцій, що не є тотожнім з визнанням договору нікчемним та тим більше не дає позивачу підстав для визнання спірного договору недійсним.
Крім того, статтею 238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Відповідно до статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції.
Отже встановивши порушення під час вчинення суб’єктом господарювання порядку ведення податкового обліку господарських операцій, відповідний орган має право на застосування санкцій за вчинені правопорушення. При цьому стверджувати про нікчемність договору лише з тих підстав, що попередні контрагенти такого суб’єкту не належним чином ставляться до своїх обов’язків, у податкового органу не має. Суд, вважає, що висновки податкового органу щодо нікчемності договору від 01.06.2010г. є його суб’єктивним припущенням, що не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, а тому така позиція Жовтневої МДПІ не може бути покладена в основу доводів позивача про недійсність зазначеного договору доручення.
Суд вважає встановленими ті обставини, що договір доручення № 24 від 01.06.2010р. було повністю вчинено, відповідач ПП БТ «Домінанта»надав послуги обумовлені цим договором, позивач прийняв ці послуги, що підтверджується відповідними актами, що містяться в матеріалах справи, сплатив за ці послуги грошові кошти, що підтверджується копіями платіжних документів.
З огляду на викладене суд вважає, що позивач діяв правомірно коли відніс витрати, понесені під час оплаті за послуги надані відповідачем ППБТ «Домінанта», до складу податкового кредиту за період: червень, липень, серпень та вересень 2010р. у розмірі суми 1115973,70 грн.
Доводи позивача про те, що внаслідок позиції Жовтневої МДПІ про безпідставність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених позивачем відповідачу ПП БТ «Домінанта», ставиться під сумнів право позивача, щодо подальшого перевиставлення зазначених сум кінцевому споживачу (ППВКФ «Будіндустрія»та ВАТ «Подільський цемент») судом до уваги не приймаються, оскільки матеріалами справи не доведений той факт, що віднесення сум ПДВ по цих платежах до податкового кредиту було здійснено позивачем неправомірно, що виключає принцип автоматичної неправомірності подальшого формування податкового кредиту.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що договір доручення № 24 від 01.06.2010р. не містить ознак нікчемності а, отже, доводи позивача про недійсність цього договору з цих підстав не відповідають дійсності та матеріалами справи не доведені, а тому суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про визнання зазначеного договору недійсним має бути відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається права та охоронювані законом інтереси позивача спірним договором порушено не було. Між сторонами виникли договірні правовідносини, які виконані сторонами, відповідачем ПП БТ «Домінанта»надані послуги, що прийняті позивачем та оплачені, що не обмежувало позивача у праві перевиставити суми, сплачених на користь відповідача ПП БТ «Домінанта», своїм наступним контрагентам ПП ВКФ «Будіндустрія»та ВАТ «Подільський цемент».
З огляду на те, що усі позовні вимоги в частині солідарного відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок приниження ділової репутації позивача, а також в частині вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми штрафу ґрунтуються на доводах про те, що спірний договір є недійсним, тобто можливість їх задоволення ставиться у залежність від вирішення судом позовних вимог в частині визнання спірного договору недійсним, то враховуючи висновки суду про те, що позовні вимоги в частині визнання договору доручення № 24 від 01.06.2010р. недійсним задоволенню не підлягають, тому і у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди та штрафу у межах договору поруки має бути також відмовлено.
Керуючись ст.ст. 203, 204, 215, 228 ЦК України, ст.ст. 238, 239 ГК України, ст.ст. 3, 10, 60, 209, 213-215 ЦПК України,
ВИРІШИВ
У задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Азовінтерпром»до приватного підприємства Будинок торгівлі «Домінанта»та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору доручення № 24 від 01.06.2010р., стягнення моральної шкоди та штрафу відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії
Суддя О.Л. Соловйов
Судове рішення № 18407718, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 21.07.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-3606/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: