Ухвала суду № 18395408, 15.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2292/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Міщука М.С.

Гром Л.М.

при секретарі:Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитрансбудсервіс»до Державної податкової інспекції у м. Суми про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Сумитрансбудсервіс»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Суми, з урахуванням уточнення, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000802305/0/87065 та №0000792305/0/87066 від 15 грудня 2009 року, якими визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) за платежем «податок на додану вартість»в розмірі 193242,00 грн. (за основним платежем 128828,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 64414,00 грн.,) та за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»в розмірі 233580, 00 грн. (за основним платежем 161034,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 72546,00 грн.).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Суми № 0000802305/0/87065 та № 0000792305/0/87066 від 15 грудня 2009р.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у м. Суми подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 13.11.2009 р. по 03.12.2009 р. посадовими особами Державної податкової інспекції м. Сумах проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сумитрансбудсервіс»з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2009 р. про що складено акт від 08.12.2009 р. № 8571/235/33813262/78 (надалі - Акт перевірки).

У ході проведення перевірки перевіряючими встановлено, зокрема, порушення позивачем пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі Акта перевірки позивачеві, враховуючи приписи підпункту (б) підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», нараховані податкові зобовязання по податку на прибуток в сумі 233580,00 грн. у т.ч. за основним платежем 161034,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 72546,00 грн., та податку на додану вартість в сумі 193242,00 грн. у т.ч. за основним платежем 128828,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 64414,00 грн. про що прийняті податкові повідомлення рішення № 0000802305/0/87065 та №0000792305/0/87066 від 15 грудня 2009 року.

Відповідно до даних Акта перевірки, у період що перевірявся, позивач придбав у ТОВ «Фірма порада ЛТД (код 33813262, м. Київ) за договором поставки № 2506 08 від 25.06.2008 товар (мінеральний порошок неактивований) на загальну суму 772965,60 грн., в т.ч. ПДВ 128827,7 грн., що підтверджено видатковими накладними: № 070709 від 07.07.2008 на суму 163623, 94 грн., в т.ч. ПДВ 27270,00 грн.; № 310704 від 21.07.2008 на суму 119520, 00 грн. в т.ч. ПДВ 19920,00 грн.; № 010810 від 01.08.2009 на суму 107188,22 грн. в т.ч. ПДВ 17864, 00 грн.; № 031006 від 03.10.2008 на суму 25713,41 в т.ч. ПДВ 4285, 57 грн.; № 061007 від 06.10.2008 на суму 278,81 грн. в т.ч. ПДВ 46,47 грн.; №271009 від 27.10.2008 на суму 356641,22 грн. в т.ч. ПДВ 59440,20 грн., та податковими накладними: № 070709 від 07.07.2008 на суму 163623, 94 грн., в т.ч. ПДВ 27270,00 грн.; № 310704 від 21.07.2008 на суму 119520, 00 грн. в т.ч. ПДВ 19920,00 грн.; № 010810 від 01.08.2009 на суму 107188,22 грн. в т.ч. ПДВ 17864, 00 грн.; № 031006 від 03.10.2008 на суму 25713,41 в т.ч. ПДВ 4285, 57 грн.; № 061007 від 06.10.2008 на суму 278,81 грн. в т.ч. ПДВ 46,47 грн.; № 271009 від 27.10.2008 на суму 356641,22 грн. в т.ч. ПДВ 59440,20 грн.

На підставі зазначених видаткових та податкових накладних позивачем включено до складу валових витрат з податку на прибуток суми у розмірі 644138,00 грн. та до податкового кредиту з податку на додану вартість - 128827,60 грн.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 1666, яка видана Головним управлінням статистики у Сумській області (а.с.102-103), позивач здійснює такий вид економічної діяльності, як інші види оптової торгівлі (вид діяльності 51.90.0 за КВЕД).

25.06.2008 між ТОВ «Сумитрансбудсервіс»та ТОВ «Фірма Порада ЛТД»укладено договір поставки № 2506-08 шляхо - будівельного матеріалу.

На момент вчинення та виконання господарських угод керівником ТОВ «Фірма Порада ЛТД», який мав право вчиняти юридично значимі дії від імені товариства, була ОСОБА_3 (Витяг з Єдиного державного реєстру (а.с. 104).

На підтвердження виконання умов вказаного договору поставки до матеріалів справи позивачем надані: копія зазначеного договору із додатковими угодами, видаткові накладні: № 070709 від 07.07.2008 на суму 163623, 94 грн., в т.ч. ПДВ 27270,00 грн.; № 310704 від 21.07.2008 на суму 119520, 00 грн. в т.ч. ПДВ 19920,00 грн.; № 010810 від 01.08.2009 на суму 107188,22 грн. в т.ч. ПДВ 17864, 00 грн.; № 031006 від 03.10.2008 на суму 25713,41 в т.ч. ПДВ 4285, 57 грн.; № 061007 від 06.10.2008 на суму 278,81 грн. в т.ч. ПДВ 46,47 грн.; №271009 від 27.10.2008 на суму 356641,22 грн. в т.ч. ПДВ 59440,20 грн., та податковими накладними: № 070709 від 07.07.2008 на суму 163623, 94 грн., в т.ч. ПДВ 27270,00 грн.; № 310704 від 21.07.2008 на суму 119520, 00 грн. в т.ч. ПДВ 19920,00 грн.; № 010810 від 01.08.2009 на суму 107188,22 грн. в т.ч. ПДВ 17864, 00 грн.; № 031006 від 03.10.2008 на суму 25713,41 в т.ч. ПДВ 4285, 57 грн.; № 061007 від 06.10.2008 на суму 278,81 грн. в т.ч. ПДВ 46,47 грн.; № 271009 від 27.10.2008 на суму 356641,22 грн. в т.ч. ПДВ 59440,20 грн.

Грошові розрахунки між ТОВ «Сумитрансбудсервіс»та ТОВ «Фірма Порада ЛТД»по вищезазначеним операціям не проводились у звязку з укладенням угоди про переуступку вимоги від 25 лютого 2009 року між ТОВ «Фірма Порада ЛТД»(кредитор), ТОВ «Укр. Інстал Сервіс»(новий кредитор) та ТОВ «Сумитрансбудсервіс»(боржник).

Відповідно до пункту 1 вказаного договору боржник визнає, а кредитор підтверджує, що 25 червня 2008 року між боржником як покупцем і кредитором як продавцем було укладено договір № 2506-08. На умовах цього договору кредитор відступає новому кредитору право вимоги з боржника заборгованості, яка станом на 25 лютого 2009 року складає 764565,60 грн. Боржник зобовязується сплатити вказану суму (764565,60 грн.) на користь нового кредитора в строк не пізніше 31 грудня 2009 року.

Перевірка відповідачем була проведена у період з 13.11.2009 р. по 03.12.2009 р., тобто до моменту настання строку розрахунків відповідно до умов зазначеного договору.

Товар, який був придбаний позивачем у ТОВ «Фірма Порада ЛТД», надалі був реалізований ним згідно з видатковими накладними на користь ДП «Київське обласне дорожнє управління»ДАК «Автомобільні дороги України», ТОВ «Агрошляхбудсервіс В»., на користь ВАТ «Житомирське ШБУ 19», ДП «ШРБУ №100», КП «БЦ міське шляхоексплуатаційне управління», ТОВ «Анкар 10», ВАТ «Лубенське ШБУ -9», ТОВ «Горизонт».

Матеріали справи містять також копії відповідних договорів поставки, розрахунків фактур, платіжних доручень, які підтверджують факт реалізації товару та отримання грошових коштів позивачем від його контрагентів, а також довіреності від зазначених вище субєктів господарювання на отримання товару від позивача.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у м. Суми податкових повідомлень-рішень №0000802305/0/87065 та №0000792305/0/87066 від 15 грудня 2009 року, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що наявні в матеріалах справи документальні докази підтверджують здійснення господарських операцій та придбання товару з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Відповідачем не надано доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про «безтоварність»господарської операції не підтверджено належними доказами і не має фактичного та правового обґрунтування. Акт перевірки містить лише субєктивне припущення перевіряючих про порушення позивачем пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підпунктами 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному (-их) періоді (- ах) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначальною ознакою валових витрат є їх звязок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (п. 1.32 ст. 1 цього Закону).

Під господарською діяльністю відповідно до положень Господарського кодексу України розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша статті 3 Господарського кодексу України).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 встановлені обовязкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (пункт 2.5 вказаного Положення).

Первинні документи позивача містять всі обовязкові реквізити як того вимагає законодавство та підтверджують наявність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Фірма Порада ЛТД», ТОВ «Укр Інстал Сервіс», ДП «Київське обласне дорожнє управління»ДАК «Автомобільні дороги України»; ТОВ «Агрошляхбудсервіс В»; ВАТ «Житомирське ШБУ 19»; ДП «ШРБУ №100»; ТОВ «Горизонт», ТОВ «Анкар 10».

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В Акті перевірки (а.с. 32) відповідачем наведений перелік податкових накладних, які були виписані з боку ТОВ «Фірма Порада ЛТД»на ТОВ «Сумитрансбудсервіс».

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлені вимоги до змісту податкової накладної, яка має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що наявні в матеріалах справи податкові накладні містять усі дані стосовно змісту операції з поставки, вимоги щодо яких встановлені приписами пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у м. Суми податкових повідомлень-рішень №0000802305/0/87065 та №0000792305/0/87066 від 15 грудня 2009 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року - залишити без змін.

Провадження у справі закрити.

Оскарження

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі 19.09.2011 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: