Постанова № 18394365, 08.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2011 року № 2а-10479/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., за участю представників сторін

від позивача: Харченко М.О., представника

від відповідача: Шуневич В.В., представника

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астіка-Буд»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення №0000122320 від 21.02.2011року

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Астіка-Буд»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.02.2011р. №0000122320.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту.

При цьому, позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також, позивач стверджує про те, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.6 , пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 708 818 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва було проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Астіка-Буд»(код ЄДРПОУ 31351951, далі позивач) з питань правомірності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2009 по 30.04.2010 по взаємовідносинам з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», за результатами якої складено Акт про результати перевірки №55/1-23-20-31351951 від 08.02.2011 року (далі акт перевірки).

На підставі даного Акту, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122320 від 21.02.2011р., яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 886 000,23 грн., з яких 708818,00 грн. основного платежу та 177205,000 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття даного повідомлення - рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем підпункту 7.2.3, пункту 7.2, підпункту 7.2.6 , пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 708818 грн., в тому числі за лютий 2009р. на суму 83 333 грн., березень 2009р. на 25 000 грн., травень 2009р. на суму 147395 грн., червень 2009р. на суму 118187 грн., липень 2009р. на суму 9167 грн., серпень 20008р. на суму 8333 грн., вересень 2009. на 56253 грн., листопад 2009 р. на суму 27833 грн., грудень 2009р. на 91333 грн., лютий 2010р. на суму 21667 грн., березень 2010р. на суму 43417 грн., квітень 2010р. на суму 76900 грн.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Астіка-Буд» до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «С.ДЖ..Р.Груп».

Актом перевірки встановлено, що між ТОВ «Астіка-Буд»(Підрядник) та ТОВ «С.ДЖ..Р.Груп»(Субпідрядник) були укладені договори на виконання підрядних робіт:

-№ 9/09 від 09.11.2009р. на виконання будівельних робіт по улаштуванню перекриття в приміщенні ТЦ за адресою м. Буча, вул. Жовтнева,66Ф;

-№912/21 від 21.12.2009р. на виконання будівельних робіт по реконструкції другого поверху адміністративно-побутового корпусу на обєкти за м.Вишневе, вул. Промислова,7;

-№911/12 від 12.11.2009р. на виконання будівельних робіт в приміщенні будинку по вул. Вікентія Хвойко 18/14 у м.Києві;

-№911/2 від 02.11.2009р. на виконання будівельних робіт по улаштуванню монолітного залізобетонного каркасу по будівництву адміністративно-сервісного корпусу по вул. Берковецькій ,1;

-№902/26 від 26.02.2009р. на виконання будівельних робіт по улаштуванню стін на основі касет з лицюванням профлистом та утеплення;

- №904/30 від 30.04.2009р. на виконання будівельних робот по улаштуванню металоконструкцій на обєкті по вул. Заболотного, 158 м.Київ;

-№908/26 від 26.08.2009р. на виконання будівельних робот по улаштуванню покрівлі житлового будинку №4 на перетині вул. Оноре де Бальзака та М. Ціветаєвої;

-№904/23 від 23.04.2009р. на виконання будівельних робот на обєкти по вул. Володимирської 101 м.Київ.

Згідно акту перевірки, відповідачем зроблений висновок, що вищезазначені договори є недійсними в силу закону, оскільки правочин не відповідає загальним умовам дійсності правочину. Зокрема, відсутнє вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідальність внутрішній волі.

Даний висновок зроблений податковим органом посилаючись на те, що в провадженні СУ ПМ ДПА України знаходиться кримінальна справа №69-107 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.205 КК України, яка порушена відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_3 Зокрема, в ході досудового слідства встановлено, що громадянин ОСОБА_3 є формально засновником та директором ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та ніяких документів фінансово господарської діяльності підприємства від імені даного товариства не підписував.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні, виписані ТОВ «С.Дж.Р.Груп», не можуть бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаному підприємству, до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та вказаним товариством були укладені договори, зокрема, №904/23 від 23.04.2009р., №904/30 від 30.04.2009р., №908/26 від 26.08.2009р. №9/09 від 09.11.2009р., №912/21 від 21.12.2009р., №911/12 від 12.11.2009р., №911/2 від 02.11.2009р., №902/26 від 26.02.2009р., на виконання яких були підписані акти приймання виконаних робіт та видані податкові накладні на загальну суму 4252909,0 грн., в т.ч. ПДВ 708818,2 грн., згідно яких суму ПДВ в розмірі 708818,2 грн. віднесено до складу податкового кредиту за лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2009р., лютий 2010р., березень, квітень 2010р.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених договорів, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Зокрема, позивачем в ході судового розгляду справи було надано постанову від 27.04.2011р. по кримінальній справі №69-107, якою кримінальну справу, порушену відносно ОСОБА_3 та невстановлених осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України,- закрито за відсутністю складу злочину.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду справи не було встановлено наявність умислу у директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків.

Також, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за вищезазначеним договором відповідачем були виконані загально-будівельні роботи по будівництву складу фармацевтичного призначення. Дані послуги, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладання позивачем з контрагентом договору на виконання робіт і на момент виконання вказаних робіт, ТОВ «С.Дж.Р.Груп»як юридична особа було внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та мало свідоцтво платника податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР (який був чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані позивачу його контрагентом, відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача або несплати ним податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

Матеріали справи містять податкові накладні, зазначені в акті перевірки.

Виходячи із приписів підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки здійснення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва перевірки, складання акта даної перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень законодавством передбачено, порушень при здійсненні даних дій не встановлено, підстав для задоволення позову в цій частині немає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Астіка-Буд" задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 21.02.2011р.№0000122320.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян