Постанова № 18394272, 02.09.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1167/11

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Ковалюка Я.Ю.,

розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернівці до ТОВ Будинок торгівлі «Рязань»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ТОВ Будинок торгівлі «Рязань»про стягнення заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності та не сплачує до бюджету заборгованість по податках і зборах (обов’язкових платежах) встановлених законодавством.

Відповідно до розрахунку заборгованості за відповідачем рахується заборгованість станом на 12.04.11р. по земельному податку з юридичних осіб за період з травня 2010 року по лютий 2011р. в розмірі 70836 грн.

На адресу відповідача 02.09.2008 р. та 22.10.08р. направлялися податкові вимоги № 1/1036 і № 2/1200, проте заборгованість ним у добровільному порядку не погашена.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 1 ст. 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок.

Підпункт 16.1.4.пункту 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

Підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Згідно із п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпункт 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, зазначає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

          Абз. 1 пункту 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України, визначає, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ТОВ Будинок торгівлі «Рязань»(ідн. код 02023146) до Державного бюджету України заборгованість у сумі 70836 грн.

3.          Рішення допустити до негайного виконання.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                     Я.Ю. Ковалюк