Постанова № 18393726, 29.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2011 р. № 2-а- 7698/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача не прибув,

представника відповідача Хусаінова К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольський молокозавод"

простягнення адміністративно-господарських санкцій, - В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольський молокозавод" (далі - ТОВ "Комсомольський молокозавод") про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольський молокозавод" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, у сумі 7631,25 грн., та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 151,14 грн., на загальну суму 7782,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік форми 10-ПІ від 25.02.2011 року середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2010 році становила 8 осіб. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ від 21.03.1991 року (далі - Закон України №875-ХІІ), у відповідача в 2010 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 1 робоче місце. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб. Отже, відповідачем не виконано норматив 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2010 рік становить 15262,50 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2010 році, становить 7631,25 грн. Позивач, посилаючись на норми ст.ст. 18, 19, 20 Закону України №875-ХІІ просив суд задовольнити позовні вимоги про стягнення адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця. Відносно позовної вимоги про стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій позивач зазначив, що у відповідності до ч.2 ст.20 Закону України №875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Оскільки, станом на день звернення до суду відповідачем добровільно не відшкодована сума заборгованості, просив суд стягнути суму боргу.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Відповідно до заяви від 25.08.2011 року просив розглядати справу без участі представника Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на наступне. Постановою Господарського суду Харківської області по справі №Б-50/57-09 від 13.05.2009 року ТОВ "Комсомольський молокозавод" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Згідно цієї постанови з 13.05.2009 року припиняється підприємницька діяльність банкрута, нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута. Господарський суд Харківської області своєю ухвалою по справі №Б-50/57-09 від 29.12.2010 року затвердив мирову угоду від 01.12.2010 року. З початку 2011 року ТОВ "Комсомольський молокозавод" почало відновлювати свою підприємницьку діяльність. На підставі вищевказаного позивач вважає, що в період з 13.05.2009 року до 01.12.2010 року ТОВ "Комсомольський молокозавод" перебувало в стадії банкрутства, тому воно не мало законної можливості працевлаштувати інвалідів та не повинно сплачувати неустойку, проценти та інші економічні санкції по всіх видах заборгованості, у тому числі заборгованість по адміністративно-господарським санкціям за 2010 рік.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи , Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ "Комсомольський молокозавод" зареєстровано в якості юридичної особи 19.04.2001 року Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами визначені Законом України №875-ХІІ.

Відповідно до ст.19 Закону України №875-ХІІ встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

Згідно зі ст.18 Закону України №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, форми 10-ПІ затвердженої Наказом Міністерства праці України №42 від 10.02.2007 року, за 2010 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства склала 8 осіб. Також, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб при нормативі для працевлаштування інвалідів 1 робоче місце.

Таким чином, у відповідача було в наявності одне вакантне робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону України №875-ХІІ визначено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст.19 цього Закону.

Проаналізувавши положення Закону України №875-ХІІ, суд дійшов висновку, що на підприємстві лежить обовязок щодо подачі до державної служби зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що відповідач ТОВ "Комсомольський молокозавод" звіт про наявність вільних робочих місць для інвалідів (форма 3-ПН затверджена Наказом Державного комітету статистики №420 від 19.12.2005 року) не подавало. Вказаний факт встановлено з інформації Зміївського районного центру зайнятості №398 від 20.05.2011 року, відповідно до якої ТОВ "Комсомольський молокозавод" звіти форми 3-ПН впродовж 2010 року до Зміївського районного центру зайнятості не надавались, що не заперечувалось представником відповідача.

Отже, відповідачем протягом 2010 року не було належним чином виконано обовязок щодо своєчасного та повного інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Відносно тверджень представника відповідача, що в період з 13.05.2009 року до 01.12.2010 року ТОВ "Комсомольський молокозавод" перебувало в стадії банкрутства, тому воно не мало законної можливості працевлаштувати інвалідів та не повинно сплачувати неустойку, проценти та інші економічні санкції по всіх видах заборгованості, у тому числі заборгованість по адміністративно-господарським санкціям за 2010 рік суд зазначає наступне.

Субєкти господарювання господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та Господарським кодексом України.

Юридичною особою, за визначенням, даним у статті 80 Цивільного кодексу України, є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. Цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обовязки) юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Підставою для вилучення субєкта господарювання з державного реєстру, відповідно до статті 59 Господарського кодексу України, є скасування державної реєстрації. Субєкт господарювання втрачає статус юридичної особи і вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу.

Ліквідаційна процедура допускає підприємницьку діяльність, яка зводиться до закінчення технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу (частина 1 статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”), передбачає можливість укладення угод (стаття 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”) і таке інше.

З огляду на викладене, ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не позбавляє субєкта господарювання здатності мати цивільні права та обовязки.

З матеріалів справи судом встановлено, що Постановою Господарського суду Харківської області по справі №Б-50/57-09 від 13.05.2009 року ТОВ "Комсомольський молокозавод" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Згідно цієї постанови з 13.05.2009 року було припинено підприємницьку діяльність банкрута, нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута. Також судом встановлено, що Господарський суд Харківської області своєю ухвалою по справі №Б-50/57-09 від 29.12.2010 року затвердив мирову угоду від 01.12.2010 року та припинив дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Представником відповідача, під час розгляду справи, не було надано до суду доказів неведення у 2010 році ТОВ "Комсомольський молокозавод" підприємницької діяльності.

У частині 1 статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Однак, адміністративно-господарські санкції та пеня були нараховані Харківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів після 25.02.2011 року - дати подання ТОВ "Комсомольський молокозавод" звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік форми 10-ПІ, тобто на час коли дію мораторію на задоволення вимог кредиторів було припинено.

Також в матеріалах справи міститься лист Зміївського районного центру зайнятості №685 від 08.08.2011 року, відповідно до якого ТОВ "Комсомольський молокозавод" постанову господарського суду Харківської області від 13.05.2009 року про визнання ТОВ "Комсомольський молокозавод" банкрутом та ухвали Господарського суду Харківської області з цього питання до Зміївського районного центру зайнятості не надавав. Вказаний факт також підтверджує неналежне виконання ТОВ "Комсомольський молокозавод" обовязку щодо своєчасного та повного інформування державної служби зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольський молокозавод" про стягнення адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів та пені задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольський молокозавод" (вул. Фрунзе, буд. 20, с. Комсомольське, Зміївський район, Харківська область, 63460, код 31465416, р/р 26000000010269, ПАТ "Індекс-Банк", МФО 300614) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (60111, м.Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 24134567, УДК у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, у сумі 7631,25 грн., та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 151,14 грн., на загальну суму 7782.39 грн. (сім тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 39 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 30.08.2011 року.

Суддя Біленський О.О.