Постанова № 18393725, 29.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Копія< >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"29" серпня 2011 р. Справа № 2а-4226/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.

за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О.,

представник позивача- Чеховської Г.О.,

відповідача- ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 8706,75грн. - вартість допомоги по безробіттю та вартість відшкодованих коштів на оплачувані громадські роботи на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 21.01.2010 зареєстрована у центрі зайнятості як безробітна з відкриттям персональної картки, відповідачеві виплачувалась допомога по безробіттю. З 25.02.2011 ОСОБА_2 знято з обліку у звязку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю. Проведеною перевіркою встановлено, що відповідач в період перебування на обліку була зайнятою особою та не мала права на отримання допомоги по безробіттю та коштів, відшкодованих на оплачувані громадські роботи. Сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 2828,08грн. та сума коштів, відшкодованих на оплачувані громадські роботи, в розмірі 5878,67грн. відповідачем не відшкодовані.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні та наданих до суду запереченнях (а.с.52) відповідач проти позову заперечувала, просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

28.01.2010 відповідач - ОСОБА_2 - звернулась за сприянням у працевлаштуванні до центру зайнятості. У заяві від 28.01.2010 (а.с.7) відповідач зазначила, що не зареєстрована як фізична особа-підприємець, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, що підтверджується її підписом.

Відповідно до витягу із наказів ПК№203922710012100004 (а.с.6), наказом від 28.01.20010 №НТ10028 ОСОБА_2 надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та призначено її виплату. Наказом від 24.01.2011 №НТ110124 припинено виплату допомоги по безробіттю у звязку із закінченням строку виплати. Згідно з наказом від 25.02.2011 №НТ110225 ОСОБА_2 знято з обліку у звязку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю.

25.02.2011 Харківським міським центром зайнятості стосовно ОСОБА_2 складено акт №31 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (а.с.9), в якому зроблено висновок, що Наданий ОСОБА_2 статус безробітного є необґрунтованим у зв'язку з тим, що на день його надання вона відносилась до категорії зайнятого населення і була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Сума визначеного матеріального забезпечення 2828,08грн. та вартість наданих соціальних послуг (відшкодування на громадські роботи Харківській обласній організації товариства Червоного Хреста) в сумі 5878,67грн. стягуються з ОСОБА_2 відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків.

25.02.2011 директором Харківського міського центру зайнятості прийнято наказ №154 (а.с.14) про відшкодування ОСОБА_2 коштів, виплачених їй як допомога по безробіттю, в сумі 2828,08грн. та коштів, відшкодованих на ОГР ХООТ Червоного Хреста України, у сумі 5878,67грн.

Листами-претензіями від 25.02.2011 №3117 та від 28.03.2011 №4737 (а.с.10, 11) відповідачу повідомлялось про необхідність повернення коштів у вказаних сумах. Про отримання зазначених листів-претензій ОСОБА_2 свідчать копії повідомлень про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Частиною 3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб;б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

У судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.04.2003 виконавчим комітетом Дзержинської районної ради м.Харкова, 20.12.2010 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вчинено запис за №24800090001128549 про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця , що не повязано з її банкрутством.

Суд зазначає, що згідно з ч.3 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003р., фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до абз.2 частини 15 статті 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

З огляду на викладене, посилання відповідача на судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця як на підставу відсутності в неї статусу суб'єкта підприємницької діяльності суд вважає необґрунтованим, оскільки припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відбувається із дати внесення до Реєстру відповідного запису про проведення державної реєстрації припинення.

Виходячи з аналізу зазначених норм та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 відносилась до зайнятого населення та не мала підстав для набуття статусу безробітного.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2006 року №357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених із дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п.7 Порядку рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Суд вважає, що доводи відповідача, зазначені у запереченнях та повідомлені у судовому засіданні, не спростовують факт реєстрації ОСОБА_2 як фізичної особи-підприємця та належність її до зайнятого населення під час отримання допомоги по безробіттю, а також не свідчать про відсутність у відповідача обовязку повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 2828,08грн.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення вартості допомоги по безробіттю в сумі 2828,08грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача вартості наданих соціальних послуг, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 за направленням Харківського міського центру зайнятості працювала в Харківській обласній організації Товариства Червоного Хреста України з 23.02.2010 по 20.04.2010, з 22.04.2010 по 18.06.2010, з 21.06.2010 по 22.07.2010, за що їй було нараховано заробітну плату у розмірі 5878,67грн.

Факт виконання ОСОБА_3 громадських робіт у Харківській обласній організації Товариства Червоного Хреста України та отримання заробітної плати за виконані роботи у період з лютого по липень 2010 року підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: актами перевірки обсягів виконання робіт та витрат на оплату праці безробітних, довідкою про кількість відпрацьованих людино-днів та заробітну плату осіб, направлених центром зайнятості на громадські роботи.

Суд вказує, що відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Відповідно до приписів пункту 9 "Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №839 від 10.09.2008р., оплачувані громадські роботи організовуються роботодавцями незалежно від форми власності на договірній основі.

З особами, зайнятими на оплачуваних громадських роботах, роботодавці відповідно до законодавства про працю укладають у письмовій формі строкові трудові договори (п.10 Порядку).

Згідно статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24.03.1995 року, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положеннями пункту 16 "Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт" передбачено, що оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу за розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами відповідно до законодавства і не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Під час розгляду справи судом встановлено, що звідповідно до трудового договору, укладеного з Харківською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України, ОСОБА_2 було нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 5878,67грн. за виконану роботу у період з лютого по липень 2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд зазначає, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт ухилення відповідача від виконання нею своїх обов'язків, чи вчинення зловживань, які були направлені на безпідставне отримання заробітної плати, позивачем до суду не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з ОСОБА_2 вартості наданих соціальних послуг, а фактично - заробітної плати у розмірі 5878,67грн. є необґрунтованою, тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м.Харків, вул.Шевченка, 137-А, р/р37177300802007 в ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011, ОКПО 36224721) вартість допомоги по безробіттю в сумі 2828,08 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять вісім грн. вісім коп.)

Відмовити у задоволенні позовних вимог в іншій частині.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 05 вересня 2011 року.

Суддя (підпис)< >Р.В. Мельников

З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >

Суддя< >Р.В. Мельников< >