Постанова № 18390894, 28.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2011 р. (17:30) Справа №2а-4532/11/0170/9 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі : Головуючого судді Гаманка Є.О.

при секретарі судового засідання Павленко Н.О.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго»

до Державної податкової інспекції у м. Ялта в АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

представника позивача не зявився;

представника відповідача не зявився.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов АК «Харківобленерго» до ДПІ у м. Ялта про визнання незаконними дій ДПІ у м. Ялта в АР Крим з надсилання позивачу податкового повідомлення-рішення №0002022301 від 04.04.2011р. та скасування податкового повідомлення-рішення №0002022301 від 04.04.2011р яким позивачу збільшено суму відємного значення з обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 223000,00грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про заниження податку на додану вартість за грудень 2010р. у сумі 31190,00грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

15.09.11р. до суду надійшла заява від позивача про відкликання позовних вимог в частині визнання незаконними дій відповідача. У наведеній заяві позивач повідомляє суду, що позовні вимоги є наступними: «скасувати податкове повідомлення-рішення №0002022301 від 04.04.2011р.».

28.09.11р. до суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи у відсутність представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та заперечення на позов до суду не надав.

Ухвалою суду від 28.09.2011р. позовну заяву АК «Харківобленерго» до ДПІ у м. Ялта про визнання незаконними дій ДПІ у м. Ялта в АР Крим з надсилання позивачу податкового повідомлення-рішення №0002022301 від 04.04.2011р. та скасування податкового повідомлення-рішення №0002022301 від 04.04.2011р. яким позивачу збільшено суму відємного значення з обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 223000,00грн., у частині позовних вимог про визнання незаконними дій, залишено без розгляду.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

АК «Харківобленерго» є юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію від 22.03.2000р. №1480120 0000 000465.

АК «Харківобленерго» має структурну одиницю База відпочинку «Тюзлер» АК «Харківобленерго», яка створена згідно наказу АК «Харківобленерго» №155 від 25.12.1997р. та діє на підставі Положення про Базу відпочинку «Тюзлер» АК «Харківобленерго», зареєстрованого за №197-УКТ розпорядженням виконкому Ялтинської міської ради від 25.03.1998р. №55-р. та є самостійним платником податку на прибуток.

База відпочинку «Тюзлер» взята на податковий облік в ДПІ у м. Ялта 20.05.1998р. за №55-р. (довідка від 16.06.1998р. №10337/28-0). У звязку зі зміною керівника Бази відпочинку «Тюзлер» ДПІ у м. Ялта видано довідку про взяття на облік платника податків від 24.11.2009р. №5962.

Посадовими особами ДПІ у м. Ялта проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Філії Бази відпочинку «Тюзлер» АК «Харківобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р. За результатами перевірки складено акт №481/23-1/25148940/46 від 17.03.2011р.

Перевіркою встановлено порушення Базою відпочинку «Тюзлер» АК «Харківобленерго» вимог п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97 (чинний на час виникнення спірних правовідносин), яке виразилося в безпідставному віднесенні витрат по оренді майна та приміщень до валових витрат, внаслідок чого Базою відпочинку «Тюзлер» АК «Харківобленерго» завищені валові витрати на загальну суму 442623,00грн., у тому числі по періодах: в 3 кварталі 2009р. у сумі 70277,00 грн., за 4 квартал 2009р. у сумі 71638,00грн., за 1 квартал 2010р. у сумі 74168,00грн., за 2 квартал 2010р. у сумі 74399,00грн., за 3 квартал 2010р. у сумі 75062,00грн., за 4 квартал 2010р. у сумі 77079,00грн., задекларована сума бюджетного відшкодування зменшується на 46332грн.;

На підставі акту перевірки №481/23-1/25148940/46 від 17.03.2011р. відповідачем прийняте податкового повідомлення-рішення №0001012301 від 04.04.2011р., яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 223000,00грн. (у тому за 2009р. у розмірі 141915,00грн., за 2010р. у розмірі 81085,00грн.).

Згідно з актом перевірки, висновки відповідача про порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зроблені виходячи з встановлення завищення валових витрат за період з 3 кварталу 2009р. по 4 квартал 2010р. включно на загальну суму 442623,00 грн.

Відповідно до акту перевірки відповідач встановив завищення валових витрат у звязку з віднесенням до валових витрат витрати по оренді майна та приміщень.

Відповідач згідно акту встановив вказані порушення та вартісні показники на підставі дослідження таких документів: оборотно-сальдові відомості по бухгалтерському рахунку 6211 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 6313 «Розрахунки з іншими постачальниками», 6853 «Розрахунки з іншими кредиторами»; аналіз і відомості по бухгалтерським рахункам 6311, 6313, 6853, 3130 «Інші рахунки в національній валюті», 3301 «Каса в національній валюті», 3721 «Витрати на відрядження», 3722 «Витрати на господарські потреби», акти виконаних робіт та наданих послуг в розрізі контрагентів, щоквартальних оборотно-сальдових відомостей податкового обліку валових витрат.

Щодо віднесення до валових витрат сум по оренді майна та приміщень, відповідач обґрунтував завищення валових витрат тим, що до перевірки не надані первинні документи, які могли б підтвердити використання майна та приміщень у власній господарської діяльності позивача, а саме: договір оренди укладений між КП Ялтинської міської ради «Будинок Торгівлі 2000» та Базою відпочинку «Тюзлер» АК «Харківобленерго», додаткові угоди за 2009р. та 2010р., щомісячні розрахунки вартості орендної плати, акт прийому-передачі майна в оренду Базі відпочинку «Тюзлер» АК «Харківобленерго», перелік орендованого майна.

В звязку з викладеним відповідач зробив висновок про відсутність у позивача права на віднесення до валових витрат вказаних сум, як таких, що не відносяться до господарської діяльності.

З досліджених судом наявних в матеріалах справи письмових доказів встановлено наступне.

Відповідно до п. 5.1 Положення про Базу відпочинку «Тюзлер» АК «Харківобленерго», затвердженим наказом ДАЄК «Харківобленерго» від 25.12.1997р. №155 та зареєстрованого за №197-УКТ розпорядженням виконкому Ялтинської міської ради від 25.03.1998р. №55-р. (далі Положення) База відпочинку «Тюзлер» наділяється компанією основними і оборотними засобами, а також окремими коштами, вартість яких відображується в окремому балансі, на правах користування.

Пунктом 5.3 Положення передбачено, що крім власного майна База відпочинку «Тюзлер» здійснює свою діяльність на орендованих територіях, будівлях та спорудах у відповідності з договорами оренди, які враховуються в господарської діяльності бази відпочинку.

Відповідно до п. 8.5 Положення директор по довіреності ДАЄК «Харківобленерго», укладає договори, пред'являє та розглядає претензії, позови, приймає участь в арбітражних і судових процесах у якості позивача або відповідача з усіма правами, а також в адміністративних та нотаріальних органах.

Новим положенням про Базу відпочинку «Тюзлер» АК «Харківобленерго», затвердженим головою правління АК «Харківобленерго» 03.01.2008р., теж передбачено право директора База відпочинку «Тюзлер» представляти інтереси Компанії в органах влади, судах, підприємствах, установах та організаціях, укладати договори на підставі довіреності голови правління.

Відповідно до п. 1.7, п. 1.8, п. 1.9, п. 1.10 вказаного положення База відпочинку «Тюзлер» здійснює свою діяльність на власних та орендованих територіях, в будівлях та спорудах; має свій кутовий штамп та печатку; має окремий баланс, що входить у самостійний баланс Компанії; самостійне складає та надає до контролюючих органів за місцем розташування декларації та розрахунки з податків та обовязкових платежів до бюджету, форми відомчої та статистичної звітності.

Позивачем надано до суду Акт №1 від 15.03.2001р. та Акт №1 від 16.04.2002р. про виділення до знищення документів і справ, що не підлягають зберіганню, якими підтверджено факт знищення довіреностей за 1997 рік та за 1998 рік.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомочність директора Бази відпочинку «Тюзлер» укладати угоди при здійсненні своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що між позивачем та КП «Ялтакурорттеплоенерго» обєднання «Ялтакурорт» був укладений договір оренди б/н від 25.03.1998р., відповідно до умов якого орендодавець надає в строкове користування комплекс будівель бази відпочинку «Тюзлер», розташованої за адресою: Крим, Ялтинський район, с. Куйбишева, Бахчисарайське шосе, 11. Приміщення було передано у використання позивача згідно акту передачі в оренду будівель і споруд бази відпочинку «Тюзлер» від 25.03.1998р. та майно бази відпочинку «Тюзлер» згідно акту приймання-передачі майна від 28.04.2007р.

До матеріалів справи залучено копію договору оренди, копію акту передачі в оренду будівель і споруд бази відпочинку «Тюзлер» від 25.03.1998р. та розрахунок орендної плати з 01.01.2006р., копію акту приймання-передачі майна від 28.04.2007р.

Рішенням Ялтинської міської ради №25 від 21.04.2006р. КП «Ялтакурорттеплоенерго» реорганізоване в КП Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго».

На підставі рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради №536 від 12.04.2007р. та наказу Фонду комунального майна м. Ялта №37П від 23.04.2007р. з балансу КП Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» на баланс КП Ялтинської міської ради «Будинок Торгівлі 2000» на праві повного господарського ведення на безвідплатній основі були передані будівлі та споруди бази відпочинку «Тюзлер», розташовані за адресою: м. Ялта, с. Куйбишева, Бахчисарайське шосе, 40.

Додатковою угодою від 01.05.2007р. були внесені зміни відносно зазначення нового орендодавця Комунального підприємства «Будинок Торгівлі 2000».

У звязку зі зміною найменування орендодавця проведеного по рішенню №13 16-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради від 13.03.2008р. та у звязку з уточненням адреси обєкта оренди між позивачем та Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Будинок Торгівлі 2000» було укладено додаткову угоду від 10.06.2008р.

Чинність договору оренди б/н від 25.03.1998р. було підтверджено рішенням Господарського суду АР Крим від 22.09.2009р. у справі №2-22/1234-2009, яким встановлено, що зміна сторони у договорі не є підставою для внесення змін до вказаного договору.

Факт здійснення розрахунків позивачем за оренду майна та приміщень бази відпочинку «Тюзлер» підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №956 від 17.07.2009р., №1069 від 19.08.2009р., №1122 від 17.09.2009р., №1192 від 16.10.2009р., №1232 від 16.11.2009р., №1274 від 18.12.2009р., №1307 від 18.01.2010р., №16 від 18.02.2010р., №26 від 17.03.2010р., №62 від 15.04.2010р., №106 від 17.05.2010р., №169 від 16.06.2010р., №250 від 20.07.2010р., №341 від 18.08.2010р., №402 від 16.09.2010р., №452 від 21.10.2010р., №485 від 17.11.2010р., №523 від 17.12.2010р.

Перелічені платіжні доручення на перерахування коштів орендодавцю відображені в обліку Бази відпочинку «Тюзлер» та підтверджуються оборотно-сальдовими відомостями по розрахунках з контрагентами та головною книгою Бази відпочинку. Цей факт відповідачем не заперечувався.

До матеріалів справи залучені копії інвентарних карток обліку основних засобів, які підтверджують віднесення орендованого комплексу будівель бази відпочинку «Тюзлер» до основних засобів Базу відпочинку «Тюзлер» АК «Харківобленерго».

Відповідно до наданої АК «Харківобленерго» довідки від 22.07.11 №01-62юр/5650 на балансі АК «Харківобленерго», як головного підприємства не знаходиться орендовані основні засоби за договором б/н від 25.03.1998р. Основні засоби за договором б/н від 25.03.1998р. знаходяться на балансі Бази відпочинку «Тюзлер» АК «Харківобленерго».

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність можливості включення витрат за вказаним договором оренди до складу валових витрат головним підприємством, оскільки відсутня основна умова такого відображення наявність первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції.

Згідно до положень п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сум будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергій (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Із змісту цієї статті вбачається, що підставою для не включення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому є неможливим віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлені правила ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку;

-або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

В розумінні даної норми, а також в розумінні наведеного у п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу їх складу валових витрат відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій ,матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, мається на увазі саме необхідність використання товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника податку, який формує відповідні валові витрати.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704 (далі Положення) первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складення, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціальних форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обовязкові реквізити типових або спеціальних форм.

Пунктом 3.1 Положення встановлено, що облікові регістри це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, журналів, машинограм, тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів ,що прийняти до обліку.

Відповідно до п. 3.2 Положення інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

В п. 3.3 Положення вказано, що підприємства й установи, що складають облікові регістри на електронних носіях, зобовязані забезпечити технічні засоби для їх відтворення у зручному для читання вигляді.

Пунктом 3.4 Положення встановлено, що відповідальність за несвоєчасне складення облікових регістрів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці облікові регістри.

Відповідно до п. 3.5 Положення перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинно здійснюватися в міру її надходження до місця обробки (бухгалтерія, обчислювальна установка), проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складення бухгалтерської і статистичної звітності, декларацій і рахунків.

Згідно із п. 3.6 Положення форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробки та використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про їх застосування.

Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства (установи) за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів, порядок складення яких встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України, затвердженого України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. №377/8976 платіжне доручення розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Згідно до положень ч.1-2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобовязань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З урахуванням положень вказаних норм суд зазначає, вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для не включення до валових витрат субєкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

За змістом Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачений обовязок платника податків з фактичного підтвердження послуг, таки ж обовязки платника податків не містяться і в нормах законодавства, що визначає бухгалтерський облік, а також в таких нормах відсутні типові документи, які підтверджували б надані послуги, отже такими документами є документи, що передбачені між сторонами в договорах, у тому числі до таких можливо віднести і договір оренди, акт приймання-передачі, додаткову угоду, розрахунок орендної плати, акт виконаних робіт, інвентарні картки обліку основних засобів, платіжні доручення.

З аналізу вищевказаних документів, створених у ході взаємовідносин позивача з Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Будинок Торгівлі 2000» та з урахуванням положень вказаних норм, суд приходить до висновку, що таки документи містять належні реквізити, є підставою для ведення бухгалтерського обліку та можуть вважатися первинними документами.

З урахуванням того факту, що законодавцем прямо не визначено конкретні документи, а також їх кількість або індивідуальні ознаки, для виникнення у платника податку права на віднесення витрат до валових витрат, суд встановивши наявність оформлених внаслідок господарської операції з оренди приміщення між позивачем та Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Будинок Торгівлі 2000» документів, які вказані вище, робить висновок про наявність у позивача достатніх підстав для формування на основі таких документів валових витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем правомірно віднесено суми по оренді майна та приміщень до валових витрат, то відсутні підстави для зменшення суми відємного значення обєкту оподаткування.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялта №0002022301 від 04.04.2011р., яким позивачу збільшено суму відємного значення з обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 223000,00грн. прийнято відповідачем необґрунтовано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

З урахуванням заяви про відкликання частини позовних вимог, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, без вимоги про визнання його протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялта.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Суд також вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Постанова складена та підписана 28.09.11р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №№0002022301 від 04.04.2011р., яким позивачу збільшено суму відємного значення з обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 223000,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.