Постанова № 18390848, 30.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2011 р.

(11:37) Справа №2а-7397/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі Устіновій І.В.,

за участю представника позивача Гриднєва В.В.,

представника відповідача Набока Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим"

до Відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського районного управління юстиції АР Крим

про визнання протиправними дій, скасування постанови та арешту,

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо винесення 15.06.2011 року постанови про накладення арешту на грошові кошти, які належать ПП "Продовольча компанія "Агрокрим" та знаходяться на поточному рахунку № 26004023479001, МФО 335946 в ПАТ "КБ "Південкомбанк" у розмірі 274 160,85 грн.; скасувати постанову ВДВС Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим від 15.06.2011 року про накладення арешту на грошові кошти, які належать ПП "Продовольча компанія "Агрокрим" та знаходяться на поточному рахунку № 26004023479001, МФО 335946 в ПАТ "КБ Південкомбанк" у розмірі 274 160,85 грн.; скасувати арешт грошових коштів, які належать ПП "Продовольча компанія "Агрокрим" та знаходяться на поточному рахунку № 26004023479001, МФО 335946 в ПАТ "КБ Південкомбанк" у розмірі 274 160,85 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення ст. ст. 6, 57 Закону України "Про виконавче провадження" головним державним виконавцем ВДВС Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим Набоком Ю. В., в рамках виконавчого провадження, було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти позивача в розмірі що не відповідає дійсності, що і стало підставою для звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у запереченнях на адміністративну позовну заяву від 29.07.2011 року № 11707 ( а. с. 26-29).

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року№ 202/98-ВР примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, здійсняючи свої повноваження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; проводити перевірки, огляди приміщень і сховищ, накладати арешт на майно боржника, накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом та інше.

Отже, органи державної виконавчої служби у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобовязаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Права та обовязки державних виконавців встановлені статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, зокрема має право накладати арешт на майно боржника.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право:

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до ч. 4 ст. 52 зазначеного вище Закону України на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Підпунктом 5.1.3. п. 5.1 ст. 5 Інструкції «Про проведення виконавчих дій» передбачено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця.

Частиною 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

15.06.2011 року головним державним виконавцем ВДВС Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що належать боржнику Приватному підприємству «Продовольча компанія «Агрокрим», які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26004023479001, МФО 335946 в ПАТ «КБ Південкомбанк», ЗКПО 30933340, заборонивши списання коштів по розпорядженню власника з рахунків до накопичення суми у розмірі 274160,85 грн. (а. с. 5).

27.07.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим було винесено постанову про зняття арешту з грошових коштів в сумі 274160,85 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26004023479001, МФО 335946 в ПАТ «КБ Південкомбанк», ЗКПО 30933340 та належать ПП «Продовольча компанія «Агрокрим», оскільки постанова державного виконавця від 15.06.2011 року підлягає скасуванню ( а. с. 34).

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що на даний час, спірна постанова вже скасована, у звязку з чим позовні вимоги щодо скасування постанови ВДВС Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим від 15.06.2011 року про накладення арешту на грошові кошти, які належать ПП "Продовольча компанія "Агрокрим" та знаходяться на поточному рахунку № 26004023479001, МФО 335946 в ПАТ "КБ Південкомбанк" у розмірі 274 160,85 грн., яка втратило чинності на підставі постанови старшим державним виконавцем ВДВС Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим від 27.07.2011, не підлягають задоволенню.

Постанова, яка є предметом позову, на день розгляду справи втратила силу, а тому відсутні підстави для задоволення позову у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стосовно позовних вимог про скасування арешту грошових коштів, які належать ПП "Продовольча компанія "Агрокрим" та знаходяться на поточному рахунку № 26004023479001, МФО 335946 в ПАТ "КБ Південкомбанк" у розмірі 274 160,85 грн., суд зазначає наступне.

В порядку адміністративного судочинства перевіряється лише законність дій, рішень або бездіяльності субєкта владних повноважень та засоби захисту порушених прав визначені статтею 106,162 КАС України.

До повноважень адміністративного суду не належить скасування арешту грошових коштів, оскільки здійснення будь-яких дій під час виконавчого провадження відноситься виключно до компетенції самого субєкта владних повноважень. До того ж, суд не може перебирати на себе функції, які входять до компетенції державного виконавця під час вчинення виконавчих дій.

Суду також незрозуміло, яким чином порушені права позивача спірною постановою саме на час розгляду справи, враховуючи, що спірна постанова від 15.06.2011 року втратила силу, тобто фактично є нечинною.

За змістом статей 2, 3 КАС України до суду з відповідним позовом може звернутися особа, права якої безпосередньо порушені органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, іншими суб'єктами при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Частина 1 статті 11 КАС України встановлює, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Суд зазначає, що під час розгляду справи представник позивача не зазначив, яким чином порушені права підприємства спірною постановою, яка на час розгляду справи втратила чинності.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення 15.06.2011 року постанови про накладення арешту на грошові кошти, які належать ПП "Продовольча компанія "Агрокрим" та знаходяться на поточному рахунку № 26004023479001, МФО 335946 в ПАТ "КБ "Південкомбанк" у розмірі 274 160,85 грн., то суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки зазначена постанова не визнана протиправною та не скасована ні органом вищого рівня, ні судом.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії постанова про накладення арешту на грошові кошти. Саме вона має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав (чи інтересів). З огляду на вказане, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає обєкту порушеного права.

На підставі наведеного, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позову, а тому відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.08.2011 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 05.09.2011 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.