Рішення № 18390776, 08.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року

справа № 5020-4/193-880/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-4/193-880/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада”

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради,

про зобов’язання відповідача вчинити певні дії,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Севастопольської міської ради,

за участю представників:

позивача –не з’явився;

відповідача - не з’явився;

третьої особи - не з’явився;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада” звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про визнання укладеним договору купівлі-продажу комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 19 та визнання права на користування об’єктом нерухомості.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 29.09.2010 порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Севастопольську міську раду.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 04.11.2010, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 позов задоволений частково: визнано укладеним між ТОВ „Дістрибьютерська компанія „Еллада” та територіальною громадою м. Севастополя в особі Севастопольської міської ради, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, договір купівлі-продажу комунального майна в наданій позивачем редакції, а в решті позовних вимог –в позові відмовлено (том 1 арк.с.60-72, 103-112).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2011 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 та рішення господарського суду м. Севастополя від 04.11.2010 скасовано в частині визнання укладеним договору купівлі-продажу комунального майна між ТОВ „Дістрибьютерська компанія „Еллада” та Фондом комунального майна Севастопольської міської ради; справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 залишена без змін (том 1 арк.с.140-144).

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 09.06.2011 справу прийнято до провадження суддею Головко В.О.

У судовому засіданні 06.07.2011 прийнято змінені позовні вимоги позивача про спонукання виконати дії по проведенню незалежної оцінки комунального майна (том 2 арк.с.8-9, 17-18).

На виконання рішення зборів суддів господарського суду м. Севастополя від 29.07.2011, розпорядженням керівника апарату №42 від 01.08.2011, призначений повторний автоматичний розподіл справ.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 02.08.2011, за результатами повторного автоматичного розподілу справа №5020-4/193-880/2011 прийнята до провадження суддею Харченком І.А. Справу призначено до розгляду на 16.08.2011.

До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява (вх. №8851/11 від 16.08.2011) про зміну предмету позову, просить зобов’язати відповідача виконати дії по проведенню незалежної оцінки та затвердження оцінки комунального майна, а також укласти з позивачем договір купівлі-продажу комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 19 (том 2 арк.с.39-40).

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки на момент надходження зазначеної заяви розгляд справи по суті почато не було, суд прийняв заяву (вх. №8851/11 від 16.08.2011, том 2 арк.с.39-40) про зміну предмету позову до розгляду.

У судовому засіданні 25.08.2011 оголошувалась перерва до 06.09.2011.

06.09.2011 суд вийшов у нарадчу кімнату для прийняття рішення.

08.09.2011 на проголошення судового рішення учасники процесу явку уповноважених представника не забезпечили.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, вважає, що він вже виконав свої зобов’язання по підготовці спірного об’єкту до приватизації шляхом викупу у повному обсязі (том 2 арк.с.49-50).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін,

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.11.2007 у справі №20-5/403, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2008, визнано незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської ради по розгляду заяви про включення об’єкту –частини вбудованих приміщень ангару, загальною площею 2193,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 19, до переліку об’єктів, які підлягають приватизації, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада” право на проведення приватизації зазначеного об’єкту шляхом викупу, зобов’язано Фонд комунального майна Севастопольської міської ради здійснити приватизацію цього об’єкту шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада”; а також визнані недійсними рішення Севастопольської міської ради №359 від 11.12.2002 та №1926 від 15.05.2007 у частині, що стосується спірних об’єктів (том 1 арк.с.20-27).

На виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19.11.2007 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 у справах №20-5/402, №20-5/403 рішеннями Севастопольської міської ради від 15.10.2008 №5380 та №5381 внесені зміни до рішення Севастопольської міської ради №2061 від 12.06.2007 "Про програму оптимізації структури комунального майна та підвищення ефективності його використання на 2007-2010 роки в місті Севастополі", за якими частина вбудованих нежитлових приміщень ангару, загальною площею 1045,7 кв.м, розташованих по вул.Камишове шосе, 21 та загальною площею 2193,3 кв.м, розташованих по вул. Камишове шосе 19 в м. Севастополі, було включено до переліку об'єктів, які підлягають приватизації, та відповідністю з вимогами закону запропонованого позивачем до укладення договору купівлі-продажу (том 2 арк.с.56-57).

Листами від 15.12.2008 та №4545 та №4546 Фонд комунального майна Севастопольської міської ради повідомив позивача про включення спірного об'єкта нерухомого майна в Перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом на 2003-2004 роки, розташованого за адресою: м.Севастополь, Камишове шосе, 19 та Камишове шосе, 21 (спосіб приватизації –викуп), зазначивши, що з моменту прийняття рішення про включення об'єкта у вказаний Перелік набирають сили обмеження, передбачені статтею 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (том 1 арк.с.28, 32).

Листом від 03.09.2010 №57 позивач звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з пропозицією затвердити запропоновану оцінку ринкової вартості об'єктів, що підлягають приватизації, та укласти договір купівлі-продажу цих об'єктів на запропонованих ним умовах (том 1 арк.с.14).

Проте, як зазначає позивач, відповідач вимоги пункту 2 статті 8 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” не виконав, об’єкт приватизації у встановлений законом строк не проданий до теперішнього часу.

Зазначені обставини обумовили звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" (з подальшими змінами і доповненнями) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Відповідно до частини четвертої статті 3 вказаного Закону, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Положенням про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, затвердженим рішенням Севастопольської міської ради №339 від 12.11.2002 визначено, що Фонд комунального майна Севастопольської міської ради є органом приватизації по об’єктам права комунальної власності від імені та за дорученням ради, укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль їх виконання, здійснює реалізацію державної політики у сфері управління комунальної власністю, організує проведення відчуження (приватизації) майна, що знаходиться в комунальній власності.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу та для забезпечення виконання зазначеної функції можуть залучати відповідні організації та спеціалістів. Наведена норма кореспондує з частиною другою статті 9, частиною першою статті 12 цього Закону, згідно якої ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається експертним шляхом або способами, що враховують потенційну прибутковість, відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вимоги статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", процес приватизації комунального майна включає укладення договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна.

Згідно статті 51 Закону України "Про Державну програму приватизації" у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки.

У відповідності до статті 9 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації із залученням, у разі необхідності, аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється його оцінка в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Акт інвентаризації затверджується керівником та головним бухгалтером підприємства, акт оцінки вартості об'єкта приватизації - керівником органу приватизації. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова вартість продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом визначаються відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом держаного майна України.

Порядок проведення оцінки майна, у тому числі в процесі приватизації, врегульовано Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891, згідно якої визначення вартості окремого індивідуально визначеного майна, що підлягає приватизації, має здійснюватися на підставі інвентаризації об'єкта, яку проводить балансоутримувач, зі складанням і поданням органу приватизації на затвердження зведеного акта та передавального балансу за результатами інвентаризації майна на дату оцінки - останню дату місяця.

За пунктом 19 цієї Методики саме державні органи приватизації затверджують оцінку майна у разі його приватизації.

У відповідності з частиною першою пункту 1 статті 8 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” рішення власника комунального майна є підставою для його підготовки до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту.

Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” встановлений двомісячний термін для підготовки органом приватизації об’єкта до приватизації.

Стаття 641 Цивільного кодексу України встановлює, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.

Відповідно до статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Положення аналогічного змісту містяться й у Господарському кодексі України (частина друга статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов’язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення вимог законодавства не виконав обов’язків по підготовці об’єкту нерухомого майна до приватизації у встановлений строк, чим порушено право позивача на викуп об’єкта малої приватизації.

Судом також враховано правову позицію, викладену в пунктах 9.3, 19 інформаційного листа №01-8/500 від 25.04.2001 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна”, де вказано, що статтею 23 Закону про малу приватизацію ( 2171-12 ) передбачено укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу об'єкта приватизації. Ці угоди, як окрема юридична категорія угод мають назву "угоди приватизації" (стаття 27 Закону) і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. У разі ухилення однієї з сторін від укладення такого договору арбітражний суд вправі спонукати укласти цей договір лише продавця.

У вирішенні спорів, пов'язаних із спонуканням до укладення названого договору, арбітражним судам слід враховувати, зокрема, таке.

Відмова у приватизації можлива виключно у випадках, зазначених відповідно в абзаці другому частини п'ятої статті 7 Закону про малу приватизацію (2171-12). У решті випадків, тобто коли державними органами приватизації у встановленому порядку прийнято рішення щодо приватизації об'єкта, такий орган в подальшому не вправі відмовити в укладенні договору купівлі-продажу об'єкта приватизації. У разі його ухилення від укладення такого договору арбітражний суд за позовом покупця вправі спонукати продавця укласти названий договір, за умови, що рішення про приватизацію об'єкта не суперечить закону.

За змістом частини другої статті 8 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідачем не подано доказів щодо проведення будь-яких дій по підготовки спірного об’єкту до продажу шляхом викупу, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 43, 44, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м.Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) виконати протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дістрибьютерска компанія “Еллада” (99013, м. Севастополь, вул. Надії Краєвої, 15, ідентифікаційний код 25131016) дії по проведенню незалежної оцінки та затвердження оцінки комунального майна - комплексу будівель та споруд: склад літер „А” (з І-1 по №І-38), навіс літер „а”, навіс літер „а1”, навіс літер „а2”, з двома ганками, котельної літер „Б”, туалет літер „В”, ємкості літер „Г”, насосної літер „Д”, огорожі №№ 1-5, мощення №І, загальною площею 2 193,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 19, з метою визначення його вартості для наступної приватизації.

3. Зобов’язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м.Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) протягом одного місяця з дня проведення оцінки комунального майна - комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 19, укласти договір купівлі-продажу (приватизації) зазначеного майна з Товариством з обмеженою відповідальністю “Дістрибьютерска компанія “Еллада” (99013, м. Севастополь, вул. Надії Краєвої, 15, ідентифікаційний код 25131016).

4. Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м.Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дістрибьютерска компанія “Еллада” (99013, м. Севастополь, вул. Надії Краєвої, 15, ідентифікаційний код 251310) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 13.09.2011.